06.12.2017
Справа №359/8749/2017
1-КП/359/563/2017
“ 06 ” грудня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Борисполі Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017110100002237 від 09.10.2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Сухий Яр, Тетіївського району, Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України, -
04.10.2017 близько 12:00, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_5 перебував поблизу приватного будинку АДРЕСА_1 , та належить ОСОБА_4 . В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме: однієї металевої секції паркану, що знаходилась поблизу вказаного будинку.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_5 , переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, завантажив на металеву тачку, яка там знаходилась та належить йому, одну секцію металевого паркану, довжиною 3 м та висотою 1,5 м, після чого разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 заподіяв потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 668 грн. 00 коп. згідно Висновку товарознавчої експертизи від 24.10.2017.
Розгляд справи по суті відбувся у підготовчому судовому засіданні зважаючи на вимоги ст.314 КПК України, оскільки кримінальне провадження надійшло до суду одночасно із затвердженою між потерпілою та підозрюваним угодою про примирення від 31.10.2017 року у даному кримінальному провадженні.
Встановлено, що 31.10.2017 року між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 укладена угода про примирення.
В угоді вони виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч.1 ст.185 КК України, яка ніким не оспорюються, зазначили істотні для даного кримінального провадження обставини. Згідно угоди під час досудового розслідування зазначеного кримінального правопорушення потерпіла ОСОБА_4 та ОСОБА_5 примирилися, ОСОБА_5 щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, повністю відшкодував завдану ним матеріальну шкоду.
В угоді про визнання винуватості сторони узгодили призначення обвинуваченому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У судовому засіданні обвинувачений та потерпіла угоду про примирення підтримали та просили її затвердити.
Прокурор в судовому засіданні просив угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання, оскільки при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, а також просив вирішити питання щодо речових доказів.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє свої права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, обвинувачений наслідки укладення та затвердження угоди, визначені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Наслідки затвердження мирової угоди потерпілій зрозумілі.
Свої підписом під угодою потерпіла підтвердила про роз'яснення їй вимог ст.473 КПК України, про обмеження її права оскарження вироку згідно з положеннями ст.ст.394 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні суд переконався у тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 згідно ст.12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості. Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, щодо кримінальних правопорушень середньої тяжкості, та приватного обвинувачення, може бути укладено угоду про примирення .
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування обвинуваченим завданої ним матеріальної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого відповідно ст. 67 КК України при проведенні досудового розслідування не встановлено.
При перевірці угоди про примирення на відповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України судом встановлено, що угода у повному обсязі відповідає вимогам вказаного законодавства, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачений спроможний виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.1 ст.185 КК України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілим та обвинуваченим угода про примирення підлягає затвердженню.
Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: залишити потерпілій ОСОБА_4 передану їй на зберігання одну секцію металевого паркану довжиною 3 м та висотою 1,5 м. Згідно угоди про примирення судові витрати не значаться.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.214, 318, 322, 342-351, 358, 363-368, 471-475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про примирення від 31.10.2017 року, підписану в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017110100002237 від 09.10.2017 року, укладену між потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн. 00 коп. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.)
Штраф підлягає сплаті протягом одного місяця з дня набрання вироком суду законної сили (отримувач коштів - Бориспільське управління Держаної казначейської служби України Київської області; код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 38007070; банк отримувача УДК у Київській області м. Київ; код банку отримувача (МФО) 821018; рахунок отримувача 31112106700004; КБК 21081100).
Речовий доказ: одну секцію металевого паркану довжиною 3 м та висотою 1,5 м, яка була передана на зберігання потерпілій ОСОБА_4 , - залишити власнику ОСОБА_4 ..
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому, потерпілій.
Суддя ОСОБА_6 -Лесів