Номер провадження: 11-кп/785/709/17
Номер справи місцевого суду: 521/18580/16-к
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
12.12.2017 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі: головуючого ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 12.01.2017 року, яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Ізмаїл Одеської області, громадянин України, не працюючий, з середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий 2.12.2013 року Ізмаїльським міським судом Одеської області за ст. 186 ч.1, 2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений за відбуттям покарання 15.01.2016 року,
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та йому призначено покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі. Строк відбування покарання обчислюється з моменту його затримання, а саме: з 19.10.2016 року. Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 року, строк попереднього ув'язнення обчислюється з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Стягнуто з обвинуваченого на користь ОСОБА_9 в розмірі 14 000 грн. майнової шкоди,
Як вбачається з вироку, приблизно о 18 годині 20 хвилині 25.08.2016 року, ОСОБА_8 , знаходячись біля будинку № 6 по вулиці Гайдара в місті Одесі, переслідуючи корисливий мотив, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, діючи повторно, шляхом ривку з шиї потерпілої ОСОБА_9 , відкрито заволодів належним їй майном, а саме: золотим ланцюжком та золотим кулоном, загальна вартість яких склала 14000 гривень. Після скоєння кримінального правопорушення, ОСОБА_8 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
В апеляції обвинувачений не погоджується з вироком суду, вважаючи його занадто суворим, адже він визнав повністю себе винним, розкаявся у вчиненому, є сиротою, має законну дружину, яка потребує його підтримки, у зв'язку з чим просить вирок суду змінити і пом'якшити йому покарання.
Вислухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляцію і просили призначити більш м'яке покарання, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляції.
Суд першої інстанції, з'ясувавши, думку учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Згідно до вимог ст.404 КПК України, апеляційний суд переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 186 КК Українив апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються. Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації покарання, воно повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які піддягають обов'язковому врахуванню. При обранні покарання мають значення обставини, які його пом'якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.
Апеляційний суд вважає, що вказані вимоги кримінального Закону судом першої інстанції були виконані в повному обсязі, а висновки суду належним чином мотивовані. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_8 покарання, суд врахував дані про особу винного, характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину в період непогашеної судимості за вчинення злочину аналогічної спрямованості, що свідчить про небажання обвинуваченого ставати на шлях виправлення, пом'якшуючу покарання обставину - щире каяття, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та прийшов до обґрунтованого висновку, що перевиховання і виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Призначене обвинуваченому покарання в повній мірі відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та особі обвинуваченого, є справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Покарання призначено у відповідності до ст. 65 КК України, за своїм видом та за розміром призначене покарання є законним і справедливим, а тому доводи підсудного про суворість призначеного судом першої інстанції покарання не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим відсутні підстави для зміни вироку в цій частині.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, належить зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 час його попереднього ув'язнення з 19.10.2016 року до 12.12.2017 року.
Керуючись ст. ст. ст.404, 407,409, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Малиновського районного суду м. Одеси від 12.01.2017 року відносно нього за ч. 2 ст. 186 КК України - без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_8 строк попереднього ув'язнення з 19.10.2016 року до 12.12.2017 рокуз розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців, а засудженим - в той же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Судді апеляційного суду Одеської області:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3