Справа № 357/14695/17
1-кп/357/1522/17
18.12.2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючий суддя - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду №1 угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором у кримінальному провадженні №12017110030005922 від 10.11.2017 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , маючого на утриманні новонароджену дочку, розлученого, не працюючого, раніше не судимого, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.27, ч.2 ст.28,ч.4 ст.358КК України,-
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що домовившись з ОСОБА_6 , на її прохання та за обіцяну грошову винагороду, погодився виступити в ролі покупця будинку та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2 - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та використати завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім'я останнього.
З цією метою, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, ОСОБА_5 надав ОСОБА_6 свої фотознімки, які остання вклеїла до паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому надала ОСОБА_5 , який
02.06.2017року, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , перебуваючи в м. Біла Церква Київської області, виступаючи від імені ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи виконавцем, пред'явив паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в який були вклеєні його фотокартки, помічникові приватного нотаріуса Білоцерківського МНО - ОСОБА_8 та від його імені підписав договори купівлі продажу будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_2 , які зареєстровані в реєстрі за № 732 та № 733 від 02.06.2017 року, цим самим використавши завідомо підроблений документ, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_7 .
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
28.11.2017 року сторони кримінального провадження, прокурор Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_3 з одного боку, та обвинувачений ОСОБА_5 з іншого боку, на підставі ст.ст.468, 469, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості на наступних умовах:
обвинувачений ОСОБА_5 , розуміючи наслідки укладення та затвердження угоди, а саме обмеження свого права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394 і 424 КПК України, та відмову від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 цього Кодексу (зокрема, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на його користь), а також будучи обізнаним про наслідки невиконання угоди, які полягають у праві прокурора при невиконанні угоди протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, а у разі умисного невиконання ним угоди - бути притягнутим до кримінальної відповідальності за ст. 389- 1 КК України, взяв на себе зобов'язання беззастережно визнати обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 та погодився на призначення йому за цією статтею покарання у виді штрафу в п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
В судовому засіданні обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаявся, просить затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором, наслідки затвердження угоди обвинуваченому роз'яснені та зрозумілі.
У судовому засіданні прокурор, розуміючи, що наслідком укладення та затвердження угоди для нього буде обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394, 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення, будучи обізнаним про своє право у випадку невиконання обвинуваченим угоди про визнання винуватості протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку, просив угоду затвердити.
Вислухавши учасників кримінального провадження, переконавшись, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, на підставі такого.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 правильно кваліфіковані органом досудового розслідування, прокурором, оскільки своїми умисними діями, які виразились в використанні завідомо підробленого документу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
Злочин, передбачений ч.4 ст.358 КК України, відповідно до ст.12 ч.2 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Зміст угоди відповідає вимогам ст.472 КПК України, підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, відсутні.
Таким чином, враховуючи, що умови угоди не суперечать закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб чи держави, виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань можливе, суд вважає, що підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України, відсутні, покарання обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити у виді штрафу в межах санкції ст. 358 ч.4 КК України, що узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості та не суперечить вимогам закону, так як ОСОБА_5 щиро розкаюється у вчиненому злочині, має на утриманні новонароджену дитину, що визнається судом обставинами, які пом'якшують відповідальність обвинуваченого.
Обставин, які б обтяжували відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.
Згідно ст.469 ч.4 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої, середньої тяжкості чи тяжких злочинів.
Речові докази по справі, судові витрати відсутні, запобіжний захід обвинуваченому не обирався і підстав для застосування запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу не вбачаться.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314,374 ,469, 474,475 КПК України , суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 28.11.2017 року, укладену у кримінальному провадженні №12017110030005922 від 10.11.2017 року за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України між прокурором Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_5 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі якої призначити узгоджене між сторонами покарання у виді штрафу в п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд з підстав, передбачених ст.394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1