Провадження №2/522/9802/17
Справа № 522/19553/17
15 грудня 2017 р.
Приморський районний суд м. Одеси, у складі :
головуючого - судді Домусчі Л.В.,
при секретарі - Шевчик В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Приморський районний відділ в м. Одеса ГУ ДМС в Одеській області, про примусове зняття реєстрації місця проживання,
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи - Приморський районний відділ в м. Одеса ГУ ДМС в Одеській області, про примусове зняття реєстрації місця проживання. В позовній заяві просила визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою № 4 в буд. 23/25 Французький бульвар у місті Одеса та примусово зняти його з реєстраційного обліку в її квартирі, також просила зобов'язати відповідача відшкодувати позивачу судові витрати по справі.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона є власницею квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В договорі купівлі-продажу даної квартири було зазначено, що колишній власник - ОСОБА_2 повинен у місячний термін, а саме до 24.08.2015 року, знятися із реєстраційного обліку квартири позивачки та звільнити квартиру від його речей. Проте, на даний час відповідач добровільно не виконав дії, передбачені договором, що порушує законні права позивача.
У судове засідання не з'явилася позивачка, яка бала повідомлена про час та місце проведення судового засідання належним чином. До суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності. В минулому судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила задовольнити позовні вимоги, пояснила, що відповідач являється колишнім власником її квартири.
У судове засідання не з'явився відповідач, який був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. За наявності умов, передбачених ч.1 ст. 280 ЦПК України, та оскільки позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе допустити заочний розгляд справи.
Третя особа не з'явилась в судове засідання, була сповіщена належним чином, причини неявки суду не повідомлялися.
Суд дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 24.07.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, який посвідчений приватний нотаріус ОСОБА_3 зареєструвала в реєстрі за № 2219.
Відповідно до п. 13 даного договору продавець (ОСОБА_2С.) зобов'язався у місячний термін, а саме до 24.08.2015 року, знятися із реєстраційного обліку у відповідних органах та звільнити квартиру від його речей.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу 41195277) власником квартири № 4 в будинку № 23/25 по Французькому бульварі у м. Одесі є ОСОБА_1.
Відповідно до Акту про не проживання особи за місцем реєстрації, складеного сусідами позивачки та засвідченого начальником дільниці № 2 КП ЖКС «Фонтанський», ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 01.08.2015 року, фактично не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3
Проте, до теперішнього часу відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Відповідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про зняття з реєстрації місця проживання особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Згідно положень ст. 6 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» фізичні особи зобов'язані зареєструвати своє місце проживання.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України (в редакції від 15.12.2017 року) судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тож, враховуючи, що ОСОБА_2 фактично в квартирі позивача не проживає більш року, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, з урахуванням викладеного, суд відмовляє в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зняття відповідача з реєстраційного обліку.
Оскільки, позовна заява підлягає частковому задоволенню, суд вбачає за можливе задовольнити вимогу, щодо відшкодування відповідачем на користь позивача судових витрат, а саме судового збору, сплата якого у розмірі 640 грн. підтверджується квитанцією № ПН 4728 від 21.09.2017 року.
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 316, 317, 318, 319, 321, 328, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 141, ч.2 ст. 247, 258-259, 265, 268, 280, 282, 284, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) такими, що втратив право користування квартирою № 4 в будинку 23/25 по вулиці Французький бульвар в м. Одесі.
Роз'яснити, що це судове рішення є безумовною підставою для скасування реєстрації місця проживання ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) за адресою квартира АДРЕСА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
В іншій частині позову - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя: Домусчі Л.В. 15.12.2017