Справа № 522/19691/17
Провадження № 1-кс/522/24023/17
18 грудня 2017 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч. 3 КК України, -
Досудовим розслідування встановлено, що в період з 28.09.2017 по 30.09.2017, точна дата досудовим розслідуванням не встановлена, ОСОБА_7 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом прибули до будинку АДРЕСА_2 , де побачили автомобіль марки «Мазда СХ-5» д.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , вартістю 1 170 000 грн., що належить ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .
У подальшому усвідомлюючи, що зазначений автомобіль належить іншій особі та те, що у них не має будь яких законних прав на користування та володіння автомобілем, визначили об'єктом свого злочинного посягання автомобіль марки «Мазда СХ-5» д.н. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
З метою реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 за допомогою електронного прибору невстановленого походження відкрили двері зазначеного автомобілю та запустили його двигун.
У подальшому з метою приховування викраденого автомобілю, останні перегнали його до гаражного приміщення, яке знаходиться за адресою м. Одеса, вул. К. Глинки, 29, куди і помістили зазначений автомобіль.
Так, 20.10.2017 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_5 діючи спільно маючи на меті розпорядитись викраденим майном, прибули до гаражного приміщення, яке розташовано за адресою м. Одеса, вул. К. Глинки, 29, в якому знаходився раніше викрадений ними транспортний засіб марки «Мазда СХ-5» д.н. НОМЕР_1 .
У подальшому вказані особи, з метою приховування відомостей про свої злочинні дії, здійснили заміну державних реєстраційних номерів на автомобіль «Мазда СХ-5», власником якого є ОСОБА_9 , на державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Крім того, останні з метою приховування злочину, та зміни номерів та агрегатів автомобілю заздалегідь підготували металеву рамку з номером шасі НОМЕР_5 , яку бажали змінити замість заводського номеру автомобілю, однак під час вказаних дій були викриті співробітниками правоохоронних органів.
Прокурор в судовому засіданні просить задовольнити клопотання.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили відмовити у продовженні строку тримання під вартою.
Вивчивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, допитавши підозрюваного, його захисника, а також вислухавши думку прокурора, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Підозрюваний вчинив тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 даної статті.
У зазначеному випадку метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення. В ході проведення досудового розслідування встановлено ряд об'єктивних даних, які вказують на реальну наявність вищевказаних ризиків.
Так, характер та обставини вчиненого злочину, який інкримінується ОСОБА_5 , свідчить про наявність реального ризику, що за відсутності менш суворого запобіжного заходу, підозрюваний перебуваючи на свободі матиме можливість та буде незаконно впливати на потерпілого, схиляючи останніх до викривлення показів. Також враховуючи те, що по даному кримінальному провадженню допитані не всі свідки, є фактом того, що підозрюваний буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановленні істини у провадженні та повному, всебічному дослідженні всіх доказів.
Також, зібраними у провадженні матеріалами, що характеризують особу підозрюваного, встановлено, що останній офіційно не працевлаштований, одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, вказане свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків у підозрюваного, що дозволяє йому з легкістю залишити місце проживання, населений пункт в якому проживає та переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Крім того обставини за яких вчинено злочин та схильність підозрюваного до перебільшення значимості своєї особи, що власне послужило причиною виникнення конфлікту, вказують на відношення останнього до охоронюваних законом цінностей життя та здоров'я людини, враховуючи це можна із впевненістю стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний може вчинити нове аналогічне кримінальне правопорушення перебуваючи в суспільстві.
При вирішенні питання, щодо обрання запобіжного заходу також враховано, що у практиці ЄСПЛ визначено, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення особою тяжкого злочину на початковому етапі розслідування виправдовує тримання під вартою. Хоча, поряд з цим Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (рішення у справі «Єчус проти Литви»).
Також у своїх рішеннях ЄСПЛ звертає увагу на те, що тяжкість злочину, вчиненого особою, та ризик його ухилення від слідства залишаються єдиними підставами для відмови суду у задоволенні клопотань про звільнення. При цьому, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою, які мають бути чітко сформульовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2000 року у справі «Яблонський проти Польщі», від 23 вересня 1998 року у справі «I.A. проти Франції», від 04 жовтня 2001 року у справі «Іловецький проти Польщі»).
Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під варту підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у нашому випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.
Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 197, 199 КПК України,-
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області (№ 21), на шістдесят днів, а саме до 16 лютого 2018 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 (триста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 21 жовтня 2017 року - 480000 (чотириста вісімдесят тисяч) гривень (300 Х 1600 = 480000).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2)прибувати до слідчого з періодичністю: один раз в тиждень;
3)не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
4)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
18.12.2017