Провадження № 2/522/4678/17
Справа № 522/20869/16
13 грудня 2017 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Домусчі Л.В.,
при секретарі - Шевчик В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
Позивачка 07.11.2016 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та, уточнивши позовні вимоги письмовою заявою від 20.06.2017 року, просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. щомісячно, починаючи з 07.11.2016 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 28.03.2032 року; стягнути аліменти на її утримання у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.. щомісячно, за період з 07.11.2016 року по 28.03.2017 року, який передував досягненню сином сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку.
В обґрунтування позову зазначила, що від спільного шлюбу з відповідачем у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після того як вона з відповідачем припинили шлюбні відносини, дитини проживає разом з позивачкою та перебуває на її утримання. Відповідач добровільно кошти на утримання дитини не надає, у зв'язку з чим змушена звернутись до суду з дійсним позовом. Посилалась на те, що відповідач працює за наймом, постійно їздить на заробітки до Польщі та має можливість надавати матеріальну допомоги своєму сину у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку у розмірі 1426 грн..
У судове засідання не з'явилась позивачка, проте надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та проти винесення заочного рішення суду не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце судового засідання був повідомлений у встановленому порядку, поважних причин неявки суду не представив, чим позбавив суд можливості вислухати його пояснення та думку по суті. Заяви про розгляд справи за його відсутністю суду не надано.
Суд, у зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, ухвалив слухати справу у відсутності відповідача, згідно ч.4 ст.169 ЦПК України, у порядку ст.ст. 224-225 ЦПК України при заочному розгляді на підставі наявних у справі доказів.
Згідно ст.197 ЦПК України у разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що від спільного шлюбу сторони мають дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії І-ЖД №389826 від 02.04.2014 року).
На теперішній час сторони припинили шлюбні відносини та мешкають окремо.
Дитина зареєстрована та проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 (довідка (виписка з домової книги про склад сім'ї та реєстрацію від 26.10.2016 року).
З пояснень позивачки та позову вбачається, що дитина перебуває на її утриманні, відповідач участі в матеріальному забезпеченні дитини не приймає та не допомагає.
Згідно довідки спортивного клубу «Тигренок», дитина відвідує спортивну секцію по карате з 07 грудня 2016 року, вартість тренувань складає 1540 грн..
Згідно довідки КУ «Одеська обласна клінічна стоматологічна поліклініка» вих.. №320 від 12.12.2017 року, позивачка з 11.01.2017 року працює на посаді лікаря-стоматолога-терапевта. За період з 11.01.2017 року по 30.11.2017 року заробітна плата позивачки склала 17 944, 01 грн.. (приблизно по 1600 грн. на місяць).
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей до повноліття.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. За заявою того з батьків, з яким проживає дитина, суд виносить рішення про стягнення аліментів з другого з них. Після того, як таке рішення набирає законної сили, у платника виникає зобов'язання перед одержувачем по сплаті сум на утримання дитини в розмірі, встановленому рішенням суду.
Відповідно до ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
У відповідності до ст.. 7 Закону України «Про державний бюджет України», прожитковий мінімум на одну особу д ля дітей віком до 6 років в розрахунку на місяць з 1 травня становить 1426 гривень.
Згідно ч.8 ст.7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Частина 1 статті 182 СК України зазначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
З боку відповідача до суду не було надано жодних заперечень та доказів на спростування тверджень позивачки.
Суд вбачає, що відповідач є працездатною людиною за станом здоров'я та спроможний платити аліменти на утримання дитини. Доказів того, що відповідач офіційно працевлаштований суду не надано.
Отже, виходячи з матеріалів справи, враховуючи положення ст. 184 СК України, з огляду на те, що обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як батька, так і матері, суд вважає обґрунтованим позов ОСОБА_1 та вважає за можливе визначити аліменти у розмірі по 1 426 грн. на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, до досягнення ним повноліття, тобто до 28.03.2032 року.
Також, частиною 2 статті 75 СК України передбачено, що право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.
Згідно зі ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед.
Відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
У відповідності до ст.. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви. Якщо позивач вживав заходів щодо одержання аліментів від відповідача, але не міг їх одержати внаслідок ухилення відповідача від їх сплати, суд, залежно від обставин справи, може постановити рішення про стягнення аліментів за минулий час, але не більш як за один рік.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачки щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на її утримання у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.. щомісячно, за період з 07.11.2016 року по 28.03.2017 року, який перебував досягненню сином сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку.
Частиною 1 статті 191 СК України встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 07.11.2016 року.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст.ст.. 1, 3, 10, 11, 15, 57, 60, 64, ч.4 ст.169,197, 208-209, 212-215, 218, 224,225, 367 п.1 ч.1 ЦПК України; ст.ст.. 7, 79-81,84,85, 91 180-183, 184, 191 СК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. щомісячно, починаючи з 07.11.2016 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 28.03.2032 року.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_1) аліменти на її утримання у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.. щомісячно, за період з 07.11.2016 року по 28.03.2017 року, який перебував досягненню сином сторін ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, трьохрічного віку.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3) на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст.294 ЦПК України.
Суддя: Домусчі Л.В.