22.11.2017
Справа № 522/21014/17
1-"кс"/522/21647/17
22 листопада 2017 року Місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017162030000133 від 30.10.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, про арешт майна,-
З клопотання прокурора вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013 по справі № 1522/29828/12 за позовом Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області вирішено, зокрема:
- визнати недійсним та скасувати Державний акт серії ЯЛ № 009124 на право власності на земельну ділянку для проектування, будівництва спортивно-оздоровчого комплексу з реконструкцією існуючого корпусу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належну ОСОБА_4 ;
- скасувати реєстрацію права власності на земельні ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;
- витребувати земельну ділянку площею 4, 8363 га (до складу якої входить земельна ділянка за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364) на користь територіальної громади м. Одеси.
Так, судом установлено, що за ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ) значиться земельна ділянка, кадастровий номер 5110137500:51:003:0364, на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси за № 2-4741/05 від 04.05.2005, цільове призначення земельної ділянки - рекреаційного призначення, площа 0, 1500 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
На виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013 по справі № 1522/29828/12 право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364, площею 0, 15 га, скасовано 20.10.2016.
Однак установлено, що в подальшому, 17.08.2017 за ОСОБА_4 знову зареєстровано право власності на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364, площею 0, 15 га. Підставами для виникнення права власності стали знову ж рішення Малиновського районного суду від 04.05.2005 по справі № 2-4741/05 та договір дарування № 17578 від 25.12.2004, виданий приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_5 .
Так, незважаючи на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.07.2013 по справі № 1522/29828/12, відповідачем по даній справі - ОСОБА_4 повторно зареєстровано право власності, якого її позбавлено у примусовому порядку на виконання судового рішення.
Таким чином, внаслідок повторної реєстрації ОСОБА_4 набуто право власності на земельну ділянку, яку необхідно витребувати на користь територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень ст. 170 КПК України арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 962 Кримінального кодексу України, зокрема, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Приймаючи до уваги обставини справи, ОСОБА_4 після скасування її права власності на майно на підставі судового рішення, нехтуючи вимогами суду, повторно зареєстровано право власності на це майно (земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364). Таким чином, є підстави вважати, що ОСОБА_4 скоєно дії, які можуть підпадати під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України - умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню. Тобто, є розумні підозри вважати, що земельна ділянка могла бути набута ОСОБА_4 внаслідок вчинення злочину.
Оскільки, незважаючи на вимоги судового рішення по справі, в якій ОСОБА_4 була стороною, остання здійснила дії щодо реєстрації права власності, є підстави вважати, що для уникнення можливої конфіскації або відшкодування шкоди, ОСОБА_4 можуть бути здійсненні дії щодо подальшого відчуження земельної ділянки.
Враховуючи викладене, прокурор звернувся до слідчого судді з клопотання про накладення арешту на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364, площею 0, 15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ).
Прокурор у судовому засіданні підтримала клопотання та просила задовольнити його в повному обсязі.
Розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку прокурора, вивчивши надані до клопотання матеріали, вважаю необхідним клопотання задовольнити з наступних підстав.
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно до ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Таким чином, на підставі наданих матеріалів, оцінюючи всі встановлені під час розгляду клопотання обставини, приходжу до висновку, що необхідно накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364, площею 0, 15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 5110137500:51:003:0364, площею 0, 15 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1 ).
Виконання ухвали покласти на прокурора Одеської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_3 .
Копію ухвали про арешт майна направити слідчому та прокурору.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1