Постанова від 14.12.2017 по справі 826/7711/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 грудня 2017 року № 826/7711/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар»

доУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича,

треті особи:Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Банк «Київська Русь»

провизнання протиправними дій та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» (далі по тексту - ПП «ВКФ «Інтар», позивач) звернулось до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича (надалі: Уповноважена особа Волков О.Ю., відповідач), треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-1), Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» (третя особа-2), у якому просило:

1) визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, наступних правочинів:

а) правочину з погашення заборгованості ПП «ВКФ «Інтар» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за Кредитним договором №70330-20/12-1 від « 24» жовтня 2012 року, Кредитним договором №61901-20/9-1 « 24» грудня 2009 року, та Кредитним договором №70330-20/12-1 від 24.10.2012 року в сумі 136 504 168,7 грн. за рахунок передачі у власність предмету застави - акцій ПАТ «Сінтрон» кількістю 301 700 шт. за ціною 27 458 018,70 грн., акцій ПАТ «Юридичні послуги» кількістю 3 850 000 шт. за ціною 77 003 850,00 коп., акцій ПАТ «Сіам-Капітал» кількістю 1 281 692 шт. за ціною 32 042 300,00 грн.;

б) правочинів з припинення дії:

- Договору іпотеки від 09 листопада 2012, зареєстрованого в реєстрі за №1353, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю, загальною площею 1526,5 кв. м., що розташоване за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 27 309 962, 00 грн та земельну ділянку загальною площею 0,0621 га, що розташовані за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 908 391,00 грн;

- Договору іпотеки від 30 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №20336, договір іпотеки №20336 від « 30» грудня 2009 року відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю (банк), загальною площею 692,9 кв. м., що розташоване за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Леніна, будинок 28-Б/1 (двадцять вісім «Б» дріб один), у тому числі: 18 комора-8,0 кв. м.; 19 зал-50,1 кв. м.; 20 пост охорони-14,2 кв. м.; 21 каса-36,7 кв. м.; 22 приміщення для клієнтів-2,7 кв. м.; 23 коридор-6,0 кв. м.; 24 електрощитова-8,5 кв. м.; 25 коридор-18,6 кв. м.; 26 каса-10,3 кв. м.; 27 хол-8,7 кв. м.; 28 приміщення для клієнтів-1,5 кв. м.; 29 коридор-2,8 кв. м.; 30 сховище-6,6 кв. м.; 31 сховище-5,9 кв.м; 32 комора-5 кв.м; 33 коридор-6,1 кв.м; 34 допоміжне приміщення-15,5 кв.м; 35 туалет-1,2 кв. м.; 36 туалет-1,2 кв. м.; 37 умивальня-2,0 кв. м.; 38 коридор-2,9 кв. м.; 1 тамбур-8,7 кв. м.; 2 майданчик зі сходами-21,8 кв. м.; 3 кабінет-62,6 кв. м.; 4 серверна-4,9 кв. м.; 5 приймальня-21,3 кв. м.; 6 кабінет-24,0 кв. м.; 7 кабінет-23,1 кв. м.; 8 котельня-22,1 кв. м.; 9 туалет-1,7 кв. м.; 10 умивальня-1,7 кв. м.; 11 туалет-2,5 кв. м.; 12 кабінет-138,6 кв. м.; 13 кабінет-135,3 кв. м.; 14 коридор-3,9 кв. м.; 15 умивальня-1,7 кв. м.; 16 туалет-1,7 кв. м.; 17 туалет-2,8 кв. м., заставною вартістю 13 685 000,00 грн;

- Договору застави рухомого майна (обладнання) №30720-20/13-6 від « 29» березня 2013 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 1 121 500,00 грн;

- Договору застави майнових прав №30744-20/13-6 за договором банківського вкладу від « 29» березня 2013 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 7 027 000,00 грн;

- Договору застави майнових прав №86663-20/12-6 за договором банківського вкладу від « 25» грудня 2012 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 10 000 000,00 грн;

- Договору застави майнових прав №73137-23/14-6 за договором банківського вкладу від « 23» червня 2014 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 5 000 000,00 грн;

- Договору іпотеки №779 від « 30» травня 2014 року та вивести з іпотеки торгово-офісне приміщення, А, загальною площею 205,2 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 380, заставною вартістю 1 893 040,00 грн;

- Договору іпотеки №781 від « 30» травня 2014 року відповідно до якого в іпотеку було передано торгово-офісне приміщення, загальною площею 63,7 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 381, заставною вартістю 616 851,00 грн;

- Договору іпотеки №783 від « 30» травня 2014 року відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлове приміщення, загальною площею 101,6 кв. м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 8, приміщення 2, заставною вартістю 642 376,00 грн;

2) визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Волкова О.Ю., доведене до відома Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» листом за вих. № 2309/16 від 19.04.2016, щодо нікчемності вищезазначених правочинів;

3) визнати протиправною вимогу Уповноваженої особи Волкова О.Ю. погасити заборгованість ПП «ВКФ «Інтар» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за Кредитним договором №70296-20/12-1 від « 24» жовтня 2012 року, Кредитним договором №61901-20/9-1 « 24» грудня 2009 року, та Кредитним договором №70330-20/12-1 від 24.10.2012 року в сумі 136 504 168,7 грн. в строк до 30 квітня 2016 року, доведену до відома ПП «ВКФ «Інтар» листом за вих. №2309/16 від 19.04.2016.

Свої вимоги позивач обґрунтовує відсутністю у відповідача законних повноважень на перевірку правочинів на предмет їх нікчемності протягом процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь», оскільки закон зобов'язує уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб здійснити таку перевірку виключно протягом дії тимчасової адміністрації. Також позивач вказує на те, що висновок Уповноваженої особи Волкова О.Ю. щодо нікчемності правочинів згідно з п.3 та п.8 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим вимога відповідача про погашення заборгованості позивача перед ПАТ «Банк «Київська Русь» також є протиправною. За правочином з погашення заборгованості позивача ПАТ «Банк «Київська Русь» отримав у власність ціні папери за ціною, що відповідала їх звичайним цінам (ринковій вартості) на момент вчинення правочину. За наведених обставин, на думку позивача, дії, рішення та вимога відповідача підлягають визнанню протиправними, а рішення щодо нікчемності правочинів підлягає також скасуванню як таке, що не відповідає вимогам законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала і просила задовольнити вимоги з викладених у ньому у підстав.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог ст.35 КАС України, заяв/клопотань до суду не направив, причини неявки суду не повідомив, однак в матеріалах справи наявні письмові заперечення, в яких відповідач просить відмовити у задоволені адміністративного позову в повному обсязі.

В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на те, що він діяв виключно в межах повноважень, наданих Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; через прийняття цінних паперів у власність ПАТ «Банк «Київська Русь» було нанесено збитків у сумі понад 130 000 000, 00 грн., а також є всі підстави вважати що позивач є пов'язаною з ПАТ «Банк «Київська Русь» особою, у зв'язку з чим Уповноважена особа Волков О.Ю. повідомив ПП «ВКФ «Інтар» про нікчемність правочинів з підстав, визначених п.3 та п.8 ч.3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». ПАТ «Банк «Київська Русь», на переконання відповідача, не дотримано порядку, наведеного у Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» щодо реєстрації обтяження.

Представники третіх осіб у судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні позову, наполягаючи на законності та правомірності дій відповідача.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд на підставі ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, позиції представників третіх осіб по суті позовних вимог, а також ознайомившись з письмовими запереченнями відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи (зокрема: лист-повідомлення Уповноваженої особи Волкова О.Ю. від 19.04.2016 за №2309/16,копій Договорів, наявних в матеріалах справи, Витягу з Акту про проведення перевірки договорів ПАТ «Банк «Київська Русь» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними від 13.05.2015 тощо), між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем було укладено наступні кредитні договори:

- Кредитний договір №70296-20/12-1 від 24.10.2012, відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобов'язання в строк по 23 жовтня 2015 року повернути кредит в сумі 24 500 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в договорі. В забезпечення виконання зобов'язань позивача за цим Кредитним договором, між ним та банком 09 листопада 2012 року було укладено договір іпотеки від 09 листопада 2012, зареєстрований в реєстрі за №1353, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю, загальною площею 1526,5 кв. м, яка розташована за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 27 309 962,00 грн та земельну ділянку загальною площею 0,0621 га, що розташована за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 908 391,00 грн;

- Кредитний договір №61901-20/9-1 від 24.12.2009, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання в строк по 28 лютого 2015 року повернути кредит в сумі 11 000 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в цьому договорі. В забезпечення виконання зобов'язань позивача за цим договором, між ним та банком 30 грудня 2012 було укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за №20336, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю (банк), загальною площею 692,9 кв. м, яка розташована за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Леніна, будинок 28-Б/1 (двадцять вісім «Б» дріб один), у тому числі: 18 комора-8,0 кв. м; 19 зал-50,1 кв. м; 20 пост охорони-14,2 кв. м; 21 каса-36,7 кв. м; 22 приміщення для клієнтів-2,7 кв. м; 23 коридор-6,0 кв. м; 24 електрощитова-8,5 кв. м; 25 коридор-18,6 кв. м; 26 каса-10,3 кв. м; 27 хол-8,7 кв. м; 28 приміщення для клієнтів-1,5 кв. м; 29 коридор-2,8 кв. м; 30 сховище-6,6 кв. м; 31 сховище-5,9 кв. м; 32 комора-5 кв. м; 33 коридор-6,1 кв. м; 34 допоміжне приміщення-15,5 кв. м; 35 туалет-1,2 кв. м.; 36 туалет-1,2 кв. м; 37 умивальня-2,0 кв. м; 38 коридор-2,9 кв. м; 1 тамбур-8,7 кв. м; 2 майданчик зі сходами-21,8 кв. м; 3 кабінет-62,6 кв. м; 4 серверна-4,9 кв. м; 5 приймальня-21,3 кв. м; 6 кабінет-24,0 кв. м; 7 кабінет-23,1 кв. м; 8 котельня-22,1 кв. м; 9 туалет-1,7 кв. м; 10 умивальня-1,7 кв. м; 11 туалет-2,5 кв. м; 12 кабінет-138,6 кв. м; 13 кабінет-135,3 кв. м; 14 коридор-3,9 кв. м; 15 умивальня-1,7 кв. м; 16 туалет-1,7 кв. м; 17 туалет-2,8 кв. м, заставною вартістю 13 685 000,00 грн;

- Кредитний договір №70330-20/12-1 від 24.10.2012 із змінами та доповненнями, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання в строк по 23 жовтня 2015 року повернути кредит в сумі 105 000 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному в цьому договорі. В забезпечення виконання зобов'язань позивача за договором між ним та банком було укладено: договір застави рухомого майна (обладнання) №30720-20/13-6 від «29» березня 2013 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 1 121 500,00 грн; договір застави майнових прав №30744-20/13-6 за договором банківського вкладу від « 29» березня 2013 року, що укладений з позивачем в розмірі 7 027 000,00 грн; договір застави майнових прав №86663-20/12-6 за договором банківського вкладу від « 25» грудня 2012 року, що укладений з позивачем в розмірі 10 000 000,00 грн; договір застави майнових прав №73137-23/14-6 за договором банківського вкладу від « 23» червня 2014 року, що укладений з позивачем в розмірі 5 000 000,00 грн; договір іпотеки №779 від « 30» травня 2014 року щодо іпотеки торгово-офісного приміщення, А, загальною площею 205,2 кв. м, розташованого за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 380, заставною вартістю 1 893 040,00 грн; договір іпотеки №781 від « 30» травня 2014 року відповідно до якого в іпотеку було передано торгово-офісне приміщення, загальною площею 63,7 кв. м, що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 381, заставною вартістю 616 851,00 грн; договір іпотеки №783 від « 30» травня 2014 року, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлове приміщення, загальною площею 101,6 кв. м, що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 8, приміщення 2, заставною вартістю 642 376,00 грн.

Факт укладення наведених договорів і визначені в них умови учасниками процесу не заперечуються і не спростовуються.

У подальшому, в забезпечення виконання зобов'язань позивача перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за вищевказаними кредитними договорами, 27 червня 2014 року між ПП «ВКФ «Інтар» та банком було укладено Договір застави №75064-23/14-б. Відповідно до умов цього договору, позивач передав в заставу ПАТ «Банк «Київська Русь» цінні папери загальною заставною вартістю 136 500 017,00 грн, а саме: акції ПАТ «Сінтрон» (код ЄДРПОУ 37175982, код ISIN UA4000084404) кількістю 301 700 шт. за ціною 27 457 717,00 грн, акції ПАТ «Юридичні послуги» (код ЄДРПОУ 37499765, код ISIN UA4000175947) кількістю 3 850 000 шт. за ціною 77 000 000,00 грн., акції ПАТ «Сіам-Капітал» (код ЄДРПОУ 35723951, код ISIN UA4000149215) кількістю 1 281 692 шт. за ціною 32 042 300,00 грн.

Після оприбуткування на баланс ПАТ «Банк «Київська Русь» акцій ПАТ «Сінтрон», ПАТ «Юридичні послуги» і ПАТ «Сіам-Капітал» і погашення заборгованості ПП «ВКФ «Інтар» за рахунок прийняття на баланс Банку зазначених акцій було припинено дію попередньо укладених забезпечувальних договорів, а саме:

- Договору іпотеки від 09 листопада 2012, зареєстрованого в реєстрі за № 1353;

- Договору іпотеки від 30 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №20336, договір іпотеки №20336 від « 30» грудня 2009 року;

- Договору застави рухомого майна (обладнання) №30720-20/13-6 від « 29» березня 2013 року;

- Договору застави майнових прав №30744-20/13-6 за договором банківського вкладу від « 29» березня 2013 року;

- Договору застави майнових прав №86663-20/12-6 за договором банківського вкладу від « 25» грудня 2012 року;

- Договору застави майнових прав №73137-23/14-6 за договором банківського вкладу від « 23» червня 2014 року;

- Договору іпотеки №779 від « 30» травня 2014 року;

- Договору іпотеки №781 від « 30» травня 2014 року;

- Договору іпотеки №783 від « 30» травня 2014 року,

(надалі разом в тексті постанови - Правочини з припинення дії забезпечувальних договорів).

Станом на 08 серпня 2014 року, за зазначеними кредитними договорами обліковувалась наступна заборгованість ПП «ВКФ «Інтар» перед ПАТ «Банк «Київська Русь»:

- за кредитним договором №70296-20/12-1 від 24.10.2012 - 24 578 328,76 грн, в тому числі основна заборгованість за кредитом - 24 500 000,00 грн, за процентами - 48 328,76 грн;

- за кредитним договором №61901-20/9-1 від 24.12.2009 - 11 022 000,01 грн, в тому числі основна заборгованість за кредитом - 11 000 000,00 грн, за процентами - 22 000,01 грн;

- за кредитним договором №70330-20/12-1 від 24.10.2012 - 100 933 839,93 грн, в тому числі основна заборгованість за кредитом - 100 771 643,27 грн., за процентами - 162 196,66 грн.

08.08.2014 за рішенням Правління ПАТ «Банк «Київська Русь» (витяг з протоколу №П-58/1) було здійснено погашення заборгованості позивача перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за вищевказаними кредитними договорами в загальному розмірі 136 504 168,70 грн шляхом звернення стягнення на предмет застави та оприбуткування на баланс ПАТ «Банк «Київська Русь» цінних паперів на суму 136 504 168,70 грн, а саме акцій ПАТ «Сінтрон» кількістю 301 700 шт. за ціною 27 458 018,70 грн, акцій ПАТ «Юридичні послуги» кількістю 3 850 000 шт. за ціною 77 003 850,00 грн, акцій ПАТ «Сіам-Капітал» кількістю 1 281 692 шт. за ціною 32 042 300,00 грн (далі по тексту постанови - Правочин з погашення заборгованості).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних», Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015 було прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова Олександра Юрійовича.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Київська Русь» запроваджено рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015 строком на 3 місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15.06.2015 №116 строк тимчасової адміністрації продовжено до 19.07.2015 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 №138 на підставі постанови Правління Національного банку України від 16 липня 2015 р. №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» з 17.07.2015. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» призначено Волкова Олександра Юрійовича строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 25.08.2015 №155/44 делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», визначені статтями 37, 38, ч.1 та ч.2 статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Волкову Олександру Юрійовичу на час здійснення процедури ліквідації банку.

19.04.2016 на адресу ПП «ВКФ «Інтар» був направлений лист за підписом Уповноваженої особи Волкова О.Ю. за вих. №2309/16, у якому відповідач, керуючись ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), повідомив про те, що Правочин з погашення заборгованості та Правочини з припинення дії забезпечувальних договорів є нікчемними з підстав, визначених п.3 та 8 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також у цьому листі відповідач виклав вимогу до ПП «ВКФ «Інтар» погасити заборгованість перед ПАТ «Банк Київська Русь» за Кредитним договором №70296-20/12-1 від 24.10.2012, Кредитним договором №61901-20/9-1 від 24.12.2009 та Кредитним договором №70330-20/12-1 від 24.10.2012 в сумі 136 504 168,7 грн в строк до 30 квітня 2016 року.

Незгода позивача з діями відповідача щодо проведення перевірки та прийнятим за її наслідком рішенням щодо нікчемності правочинів, повідомленим листом №2309/16 від 19.04.2016, обумовила його звернення до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд зважає на наступне.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 за №4452-VI (далі по тексту - Закон №4452-VI у відповідних редакціях).

Так, відповідно до ч.2 ст.38 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла в період здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь») протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Зі змісту статті 48 Закону №4452-VI вбачається, що протягом процедури ліквідації банку уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не уповноважена проводити перевірку на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними відповідно до Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волковим О.Ю. 09.04.2015 видано наказ «Про організацію перевірки договорів (інших правочинів), укладених в ПАТ «Банк «Київська Русь», яким призначене здійснення в ПАТ «Банк «Київська Русь» перевірки договорів (інших правочинів), укладених Банком за період з 20.03.2014 до 20.03.2015, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, а також створено комісію з перевірки таких договорів. В пункті 4 вказаного наказу комісії доручено здійснити перевірку договорів і надати Уповноваженій особі висновок за її наслідками до 24.04.2015.

27.04.2015 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» Волковим О.Ю. видано наказ за №65 «Про внесення змін до наказу від 09.04.2015», а саме, про внесення змін до п.4 щодо дати завершення перевірки правочинів і надання висновку за її наслідками до 01.06.2015.

В матеріалах справи наявний Витяг з Акту про проведення перевірки договорів ПАТ «Банк «Київська Русь» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними. Даний витяг датований 13.05.2017.

При цьому, як вже було зазначено судом, тимчасова адміністрація в ПАТ «Банк «Київська Русь» була запроваджена рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №61 від 19.03.2015 строком на 3 місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Однак, 15.06.2015 Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення за №116, яким продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь»до 19.07.2015 (включно).

Початок процедури ліквідації Банку за рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №138 від 17.07.2015 розпочата з дати прийняття цього рішення.

З огляду на наведене, твердження позивача про порушення відповідачем вимог законодавства в частині здійснення перевірки правочинів на предмет їх нікчемності під час саме процедури ліквідації Банку а не під час дії тимчасової адміністрації є хибними і спростовуються зібраними у справі доказами.

З тих же підстав не можуть бути прийняті судом до уваги посилання позивача на необхідність виключення з числа доказів акту про проведення перевірки договорів ПАТ «Банк «Київська Русь» на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними від 13.05.2015 з огляду на його сумнівність. Такі доводи позивач мотивує тим, що в листі щодо нікчемності правочинів, який було надіслано відповідачем на адресу позивача за вих. №2309/16 від 19.04.2016, не міститься жодного посилання на акт про проведення перевірки; сам акт датовано 13.05.2015, в той час коли лист щодо нікчемності правочинів датовано 19.04.2016, при цьому відповідач не обґрунтував причини, з яких йому знадобився майже цілий рік для повідомлення позивача щодо нікчемності правочинів; ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 30.05.2016 суд в п. 7 витребував від відповідача в строк до 17.06.2016 належним чином завірену копію рішення про правочинів та матеріалів, що слугували підставою для прийняття такого рішення, однак ані у наданий судом строк, ані у запереченнях відповідача на позов від 21.06.2016 він не зазначив про існування та не надав до суду вказаний Акт чи витяг з нього, натомість цей документ надано лише 25.07.2016 після того як суд повторно витребував документи представником третьої особи, а не самим відповідачем чи його представником.

Пунктом 4 частини 2 статті 37 Закону №4452-VI (в редакції на момент проведення перевірки правочинів і закріплення результатів такої перевірки Актом) закріплено право Уповноваженої особи Фонду повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

На час направлення спірного Повідомлення Уповноваженою особою Волковим О.Ю. на адресу ПП «ВКФ «Інтар» (19.04.2016) зазначена норма Закону №4452-VI зазнала змін - викладена в новій редакції, відповідно до якої Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів (у редакції Закону України від 04.07.2014 р. №1586-VII).

Водночас, жодна з цих редакцій Закону №4452-VI не визначає строку реалізації Уповноваженою особою даного права.

До того ж, згідно ч.4 ст.38 Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Однак при цьому, суд не може залишити поза увагою те, що направлення позивачу такого повідомлення про визнання правочинів нікчемними було здійснено тільки через рік після складення акту за результатами проведення такої перевірки, а відтак, оцінюючи такі дії відповідача в контексті положень ч.3 ст.2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що вчинені своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Посилання позивача на те, що Уповноваженою особою мав би бути виданий розпорядчий документ щодо визнання правочинів нікчемними є безпідставними, оскільки положеннями Закону №4452-VI такий обов'язок на Уповноважену особу не покладається. А Порядок виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, а також дій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі їх виявлення №826, яким встановлюється такий обов'язок Уповноваженої особи (п.8), було затверджене рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2016, тобто після проведення перевірки правочинів і після направлення ПП «ВКФ «Інтар» повідомлення. Тому посилання позивача на вказаний Порядок є недоречним.

З огляду на наведені вище обставини з урахуванням вимог законодавства, яким регулюються спірні правовідносини, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо визнання протиправними дій уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича щодо перевірки на предмет виявлення правочинів, що є нікчемними, а саме: Правочини з припинення дії забезпечувальних договорів та Правочину з погашення заборгованості.

Що стосується питання обґрунтованості зазначених відповідачем підстав для нікчемності правочинів, суд виходив з наступного.

Зі змісту листа відповідача за вих.№2309/16 від 19.04.2016 вбачається, що правовими підставами рішення відповідача щодо нікчемності правочинів послугували п.3 та п.8 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з тієї підстави, що банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору.

Під час судового розгляду справи підтверджено те, що за Правочином з погашення заборгованості ПАТ «Банк «Київська Русь» отримав у власність цінні папери за цінами, що відповідали рівню звичайних цін.

Відповідно до п.14.1.71 Податкового кодексу України звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Пунктом 2 частини 2 статті 8 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, що діяла на момент вчинення Правочину з погашення заборгованості) ринкова вартість емісійних цінних паперів визначається для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Згідно із визначенням, наведеним у ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» котирування - це механізм визначення та/або фіксації на фондовій біржі ринкової ціни емісійного цінного паперу, що перебуває в обігу на такій біржі.

Частиною 2 розділу І Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 за №1542 визначено, що біржовий курс цінного папера - це розрахункове значення ціни цінного папера (ринкова ціна цінного папера), яке визначається відповідно до порядку визначення біржового курсу цінного папера, встановленого Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, та оприлюднено відповідно до цього Положення.

Відповідно до Розділу VI цього Положення біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі). Біржовий курс цінного папера оприлюднюється із зазначенням дати його визначення.

Враховуючи зазначене, визначеною відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок ринковою вартістю емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є їх біржовий курс.

Як свідчить рішення Правління ПАТ «Банк «Київська Русь» від 08.08.2014 про врегулювання заборгованості позивача (витяг з протоколу №П-58/1) оприбуткування цінних паперів на баланс ПАТ «Банк «Київська Русь» було здійснено на підставі останнього біржового курсу цінних паперів згідно з листами відповідних фондових бірж (лист «Української міжнародної фондової біржі» від 06.08.2014 за №06/08-1, лист «Київської міжнародної фондової біржі» від 07.08.2014 за № 14/08-07/01, лист Фондової біржі ПФТС від 07.08.2014 за №0624).

Біржовий курс отриманих ПАТ «Банк «Київстка Русь» цінних паперів також підтверджується загальнодоступною інформацією, розміщеною на сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України smida.gov.ua, відповідно до якої:

1) біржовий курс на одну акцію ПАТ «Сінтрон» станом на 06.08.2014 складав 91,011 грн. Таким чином, загальна ринкова вартість пакету акцій у кількості 301700 штук складала 27 458 018,70 грн;

2) біржовий курс на одну акцію ПАТ «Юридичні послуги» станом на 06.08.2014 складав 20,0010 грн за одну акцію. Таким чином, загальна ринкова вартість пакету акцій у кількості 3 850 000 штук складала 77 003 850,00 грн;

3) біржовий курс на одну акцію ПАТ «Сіам-Капітал» станом на 06.08.2014 складав 25 грн за одну акцію. Таким чином, загальна ринкова вартість пакету акцій у кількості 1 281 692 штук складала 32 042 300,00 грн.

Таким чином, загальна ринкова вартість отриманих ПАТ «Банк «Київська Русь» цінних паперів становила 136 504 168,70 грн. На таку ж саму суму була погашена заборгованість позивача перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за кредитними договорами.

Крім того, факт отримання ПАТ «Банк «Київська Русь» цінних паперів за ціною, що відповідала звичайним цінам, додатково підтверджується висновком експерта №19/13-2/24-СЕ/17 від 12.05.2017 за результатами призначеної у справі судової економічної експертизи. За висновками цієї експертизи факт заподіяння збитків ПАТ «Банк «Київська Русь» прийняттям цінних паперів у заставу по договору №75064-23/14-6 від 27.06.2014 відсутній, а ринкова вартість цінних паперів, оприбуткованих ПАТ «Банк «Київська Русь» на баланс 08.08.2014, станом на 08.08.2014 відображена у Звіті про ринкову вартість цінних паперів, що є додатком до висновку експерта та складений експертом-оцінювачем ТОВ «Адаміл».

Безпідставними є посилання представника третьої особи про наявність підстав для визнання висновку експерта необґрунтованим та таким, що викликає сумніви в його правильності, на увагу не заслуговують, оскільки наведені в обґрунтування таких доводів мотиви, а саме: судовим експертом НКДЕКЦ МВС України Сбитнєвою О.М. не було самостійно проведено оцінку майна - Цінних паперів станом на 08.08.2014 у відповідності до Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003 та Національного стандарту №3, затвердженого постановою КМУ №1655 від 29.11.2006; дослідження наданих документів проводилось не в повному обсязі, що підтверджується, на думку представника, наявністю в матеріалах справи відомостей про те, що обіг Цінних паперів було зупинено відповідно до рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з підстав відсутності об'єктивних причин для зростання ціни на акції ПАТ «Сінтрон», ПАТ «Юридичні послуги», ПАТ «Сіам Капітал», оскільки вказані юридичні особи мали низькі фінансово-господарські показники і низький рівень прибутку; судовий експерт використала у своєму висновку отриманий від ПП «ВКФ «Інтар» Звіт про ринкову вартість Цінних паперів, виготовлений і підписаний директором Спільного українсько-чеського підприємства «Адаміл», замість того, щоб провести самостійно всі дослідження із застосуванням необхідних методик. Водночас, з використаного Звіту про ринкову вартість Цінних паперів було використано лише порівняльний підхід, а мали б бути застосовані, на переконання представника третьої особи-2 майновий або дохідний методичний підхід.

Так, проведення експертом самостійно оцінки цінних паперів з урахуванням чинної редакції Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, яка не передбачає такого виду експертизи, як оціночна, а тому, з урахуванням положень ст.81 КАС України та ст.13 Закону України «Про судову експертизу», експертом правомірно використані додаткові матеріали, отримані поза межами експертної установи, а саме: Звіт про ринкову вартість Цінних паперів, виготовлений і підписаний директором Спільного українсько-чеського підприємства «Адаміл», що наданий позивачем на пропозицію експерта і вчинений станом на дату виникнення спірних правовідносин - 08.08.2014. При цьому, на пропозицію експерта (лист від 22.12.2016) відповідачем - Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» станом на день складення спірного висновку не надано будь-яких матеріалів для врахування/використання під час його складення. Відсутність у висновку експерта посилань на вказані ПАТ «Банк «Київська Русь» обставини не свідчать про неповноту експертного дослідження. Відсутні також об'єктивні підстави для твердження про необхідність застосування під час проведення експертизи окрім порівняльного методу, ще і майнового або доходного методичних підходів, як і його доводи щодо необхідності використання при експертному дослідженні Методики оцінки майна, затвердженої постановою КМУ №1891 від 10.12.2003, оскільки така стосується оцінки лише державного або комунального майна.

Згідно з наведеним звітом ця ринкова вартість склала 136535076,30 грн., а саме:

- ПАТ «Сінтрон» - ринкова вартість однієї акції склала 91,02 грн., ринкова вартість 301 700 штук склала 27 460 734,00 грн;

- ПАТ «Юридичні послуги» - ринкова вартість однієї акції склала 20,00 грн., ринкова вартість 3 850 000 штук склала 77 000 000 грн.;

ПАТ «Сіам-Капітал» - ринкова вартість однієї акції склала 25,025 грн., ринкова вартість 1 281 692 штук склала 32 074 342,30 грн.

При цьому, суд визнає недоречними посилання відповідача звіти суб'єктів оціночної діяльності (ТОВ «Стоун Брідж» та ТОВ «Європейський центр Консалтингу та оцінки»), якими визначена ринкова вартість цінних паперів станом на 20.03.2015 та станом на 01.10.2015 відповідно. Зважаючи на дату, на яку визначалась ринкова вартість цінних паперів ПАТ «Банк «Київська Русь», дані документи не можуть бути визнані судом в якості належних доказів у спірних правовідносинах, оскільки для підтвердження наявності підстави нікчемності Правочину з погашення заборгованості за п.3 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI, встановленню підлягає звичайна ціна цінних паперів станом на дату оприбуткування їх на баланс ПАТ «Банк «Київська Русь», тобто станом на 08.08.2014.

Що стосується Правочинів з припинення дії забезпечувальних договорів, то їхня сутність не передбачає наявності підстави для нікчемності, визначеної п. 3 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Згідно з п.8 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з цієї підстави, якщо банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Для встановлення нікчемності правочинів на підставі п.8 ч. 3 ст. 38 Закону №4452-VI відповідач повинен був обґрунтувати як факт пов'язаності ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивача, так і факт невідповідності правочинів вимогам законодавства України. Доводів щодо наявності таких обставин відповідач суду не навів, підтверджуючих доказів їх існування не надав.

Відповідач не зазначив та не підтвердив належними та допустимими доказами, на підставі якої норми законодавства та якого саме законодавчого критерію він визначив пов'язаність позивача з Банком на момент укладення правочинів. Крім того, відповідач не вказав та не надав доказів того, на підставі яких правових норм укладені правочини не відповідають вимогам законодавства України. Відтак, відповідач не обґрунтував наявності підстав для нікчемності правочинів на підставі п.8 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland, № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року) «орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень».

Посилання відповідача стосовно порушення при погашенні заборгованості позивача вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не підтверджене доказами та не стосується справи, так само як не стосується справи факт зупинення майже через рік з моменту вчинення спірних правочинів торгівлі цінними паперами ПАТ «Сінтрон», ПАТ «Сіам-Капітал», ПАТ «Юридичні послуги» за рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, адже відповідач не обґрунтував як саме ці факти впливають на наявність підстав для нікчемності правочинів відповідно до п.3 та п.8 ч.3 ст.38 Закону №4452-VI.

З огляду на вищевикладене, висновок відповідача у цій справі щодо нікчемності правочинів визнається судом безпідставним і недоведеним.

Згідно з п.17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Відповідно до ч.1 ст.54 Закону №4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

З тексту листа відповідача від 19.04.2016 за №2309/16 вбачається відсутність документального оформлення рішення Уповноваженої особи Волкова О.Ю. про визнання правочинів нікчемними. Однак, сама по собі відсутність зовнішнього вираження рішення у вигляді письмового документа не свідчить про відсутність самого рішення суб'єкта владних повноважень як акту правозастосування.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №2-зп від 23.06.1997 в справі №3/35-313 вказано, що «…за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію».

В пункті 5 Рішення Конституційного Суду України №9-рп/2008 від 22.04.2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд прийшов до висновку про протиправність рішення відповідача щодо нікчемності правочинів у цій справі, що тягне за собою скасування такого рішення.

Враховуючи викладене, протиправною є також вимога відповідача, яка зазначена у листі відповідача від 19.04.2016 за №2309/16 та ґрунтується на цьому рішенні, а саме вимога погасити заборгованість позивача перед ПАТ «Банк Київська Русь» за Кредитними договорами у сумі 136 504 168,70 грн в строк до 30 квітня 2016 року. Твердження третьої особи у справі - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про те, що вимога сплати заборгованості була пред'явлена в межах господарських договорів, укладених між позивачем та ПАТ «Банк «Київська Русь», а тому питання протиправності такої вимоги повинне розглядатись в порядку господарського, а не адміністративного судочинства, є безпідставним. Адже відповідач у листі від 19.04.2016 за №2309/16 вимагав від позивача погасити заборгованість за кредитними договорами як наслідок прийнятого ним рішення про нікчемність правочину з погашення заборгованості за кредитними договорами. Вказана вимога відповідача є частиною його повноважень з вчинення дій щодо застосування наслідків нікчемності правочинів та ґрунтується на підставі норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а не на підставі умов кредитних договорів. Більше того, ця вимога була пред'явлена відповідачем як суб'єктом владних повноважень, а не ПАТ «Банк «Київська Русь» як стороною кредитних договорів.

Окрім вищевикладеного, при прийнятті рішення суд також враховує те, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2016 у справі №826/22323/15, яка в цій частині була залишена без змін Постановою Вищого адміністративного суду України від 08.06.2017, було визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 19.03.2015 №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних»; визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 16.07.2015 №460 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь». Наведене свідчить про відсутність правових підстав для проведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації та ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь», адже ці процедури здійснюються саме на підставі скасованих рішень НБУ. Відтак, слід констатувати також відсутність правових підстав і для перевірки правочинів банку на предмет встановлення ознак їх нікчемності відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані учасниками процесу докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в частині.

У відповідності до частин 1, 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича, доведене до відома Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» листом за вих. №2309/16 від 19.04.2016, щодо нікчемності наступних правочинів:

1) правочину з погашення заборгованості ПП «ВКФ «Інтар» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за Кредитним договором №70330-20/12-1 від « 24» жовтня 2012 року, Кредитним договором №61901-20/9-1 « 24» грудня 2009 року, та Кредитним договором №70330-20/12-1 від 24.10.2012 року в сумі 136 504 168,7 грн. за рахунок передачі у власність предмету застави - акцій ПАТ «Сінтрон» кількістю 301 700 шт. за ціною 27 458 018,70 грн., акцій ПАТ «Юридичні послуги» кількістю 3 850 000 шт. за ціною 77 003 850,00 коп., акцій ПАТ «Сіам-Капітал» кількістю 1 281 692 шт. за ціною 32 042 300,00 грн.;

2) правочинів з припинення дії:

- Договору іпотеки від 09 листопада 2012, зареєстрованого в реєстрі за №1353, відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю, загальною площею 1526,5 кв. м., що розташоване за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 27 309 962, 00 грн та земельну ділянку загальною площею 0,0621 га, що розташовані за адресою: Львівська область, місто Трускавець, вулиця Куліша П., будинок 6 (шість), заставною вартістю 908 391,00 грн;

- Договору іпотеки від 30 грудня 2012 року, зареєстрованого в реєстрі за №20336, договір іпотеки №20336 від « 30» грудня 2009 року відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлову будівлю (банк), загальною площею 692,9 кв. м., що розташоване за адресою: Одеська область, місто Іллічівськ, вулиця Леніна, будинок 28-Б/1 (двадцять вісім «Б» дріб один), у тому числі: 18 комора-8,0 кв. м.; 19 зал-50,1 кв. м.; 20 пост охорони-14,2 кв. м.; 21 каса-36,7 кв. м.; 22 приміщення для клієнтів-2,7 кв. м.; 23 коридор-6,0 кв. м.; 24 електрощитова-8,5 кв. м.; 25 коридор-18,6 кв. м.; 26 каса-10,3 кв. м.; 27 хол-8,7 кв. м.; 28 приміщення для клієнтів-1,5 кв. м.; 29 коридор-2,8 кв. м.; 30 сховище-6,6 кв. м.; 31 сховище-5,9 кв.м; 32 комора-5 кв.м; 33 коридор-6,1 кв.м; 34 допоміжне приміщення-15,5 кв.м; 35 туалет-1,2 кв. м.; 36 туалет-1,2 кв. м.; 37 умивальня-2,0 кв. м.; 38 коридор-2,9 кв. м.; 1 тамбур-8,7 кв. м.; 2 майданчик зі сходами-21,8 кв. м.; 3 кабінет-62,6 кв. м.; 4 серверна-4,9 кв. м.; 5 приймальня-21,3 кв. м.; 6 кабінет-24,0 кв. м.; 7 кабінет-23,1 кв. м.; 8 котельня-22,1 кв. м.; 9 туалет-1,7 кв. м.; 10 умивальня-1,7 кв. м.; 11 туалет-2,5 кв. м.; 12 кабінет-138,6 кв. м.; 13 кабінет-135,3 кв. м.; 14 коридор-3,9 кв. м.; 15 умивальня-1,7 кв. м.; 16 туалет-1,7 кв. м.; 17 туалет-2,8 кв. м., заставною вартістю 13 685 000,00 грн;

- Договору застави рухомого майна (обладнання) №30720-20/13-6 від « 29» березня 2013 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 1 121 500,00 грн;

- Договору застави майнових прав №30744-20/13-6 за договором банківського вкладу від « 29» березня 2013 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 7 027 000,00 грн;

- Договору застави майнових прав №86663-20/12-6 за договором банківського вкладу від « 25» грудня 2012 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 10 000 000,00 грн;

- Договору застави майнових прав №73137-23/14-6 за договором банківського вкладу від « 23» червня 2014 року, що укладений з ПП «ВКФ «Інтар» в розмірі 5 000 000,00 грн;

- Договору іпотеки №779 від « 30» травня 2014 року та вивести з іпотеки торгово-офісне приміщення, А, загальною площею 205,2 кв. м., що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 380, заставною вартістю 1 893 040,00 грн;

- Договору іпотеки №781 від « 30» травня 2014 року відповідно до якого в іпотеку було передано торгово-офісне приміщення, загальною площею 63,7 кв.м, що розташоване за адресою: Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, проспект Шевченка Т., будинок 2-Д, приміщення 381, заставною вартістю 616 851,00 грн;

- Договору іпотеки №783 від « 30» травня 2014 року відповідно до якого в іпотеку було передано нежитлове приміщення, загальною площею 101,6 кв. м., що розташоване за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вулиця Привокзальна, будинок 8, приміщення 2, заставною вартістю 642 376,00 грн;

Визнати протиправною вимогу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича погасити заборгованість Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» перед ПАТ «Банк «Київська Русь» за Кредитним договором № 70296-20/12-1 від « 24» жовтня 2012 року, Кредитним договором № 61901-20/9-1 « 24» грудня 2009 року, та Кредитним договором № 70330-20/12-1 від 24.10.2012 року в сумі 136 504 168,7 грн. в строк до 30 квітня 2016 року, доведену до відома Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» листом за вих. №2309/16 від 19.04.2016.

Присудити з Державного бюджету України на користь (код за ЄДРПОУ 21516802) понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 134,00 грн.

В задоволені решти позовних вимог - вдмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Інтар» (код ЄДРПОУ 21516802) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн за рахунок бюджетних асигнувань Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Волкова Олександра Юрійовича через Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя: Н.А. Добрівська