Головуючий у 1 інстанції - Максименко О.Ю.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
13 грудня 2017 року справа №409/870/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2017 року в справі № 409/870/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо нарахування пенсії за віком, -
27.04.2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язанні зарахувати йому роботу в якості шофера радгоспу «Червоне привілля» Попаснянського району Луганської області Ворошиловградського виробничо-аграрного об'єднання плодоворозсадницьких радгоспів Держагропрому РСРП «Укрплодорозсадник» з 25.08.1984 року по 26.08.1991 року та провести перерахунок його пенсії за віком з моменту звернення до управління пенсійного фонду, тобто з 11 травня 2016 року (а.с.2-4).
Постановою Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2017 року в справі № 409/870/17 у задоволені позову відмовлено (а.с.54-55).
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції ухвалив оскаржену постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права , судом не з'ясовано усіх обставин по справі (а.с.60-63).
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 досяг 60-річного віку, що підтверджується копіє паспорту ЕН 102963 (а.с.4-5).
11 травня 2016 року позивача звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком (а.с.107).
Згідно протоколу № 361 від 23.05.2016 року відповідачем призначено позивачу пенсію за віком (а.с.102).
Відповідно до розрахунку стажу відповідачем не враховано період роботи позивача у період з 265.08.1984 року по 26.08.1991 року (а.с.103).
Начальником УПФУ в Білокуракинському районі Луганської області 26.04.2016 року було направлено листа до УПФУ в м. Лисичанську Луганської області з проханням допомоги витребування довідки про заробітну плату на ОСОБА_2 який працював у радгоспі «Червоне Привілля» з 25.08.1984 року по 26.08.1991р. (а.с.8).
З даного приводу до УПФУ в м. Лисичанську, УПФУ в Попаснянському районі Луганської області звертався й представник позивача (а.с.10, 16).
05 травня 2017 року позивач звертався до Білокуракинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням періоду роботи з 25.08.1984 по 26.08.1991 року в совхозі "Червоне привілля".
11.05.2017 року Білокуракинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області надало позивачу відповідь на його звернення, щодо призначення пенсії ОСОБА_2, та підстав не зарахування до стажу роботи періоду з 25.08.1984 року по 26.08.1991 року. Також заявнику було роз'яснено, що в разі надання документів, які підтверджують період роботи з зазначенням наказів, та заяви про перерахунок пенсії, пенсія позивача буде перерахована (а.с. 28).
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч.1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу ПФУ або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням ПФУ за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частиною п'ятою статті 45 цього Закону визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах в містах, затвердженого постановою правління ПФУ від 22 грудня 2014 року № 28-2 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 41/26486 чинного на час виникнення спірних відносин), управління ПФУ у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах є органами ПФУ і їх основними завданнями є призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління ПФУ 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 далі - Порядок 22-1).
Відповідно до пункту 1 Порядку 22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим громадянам і членам їх сімей подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), або законним представником відповідно до законодавства за місцем проживання (реєстрації) заявника.
У пункті 2 Порядку 22-1 міститься перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Як зазначалося вище, пенсійний орган своїм рішенням не зарахував позивачу до стажу періоди його роботи з 25.08.1984 року по 26.08.1991 року з підстав наявності дефекту запису № 8 у трудовій книжці позивача, яка не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Трудова книжка позивача містить, крім інших, запис за №8 від 25.8.1984 року «Принят в штат шофером» підстава внесення запису «Пр.№ 120-к от 25.VIII.1985р.» (а.с., 6, 106).
Довідки на підтвердження стажу роботи, який є спірним, а саме з 25.08.1984 року по 26.08.1991 року у відповідності до приписів Порядку № 637 позивачем відповідачу та до суду не надано.
Також слід зауважити, відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Показання свідків в спірних правовідносинах могли мати юридичну силу доказовості тільки в разі відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями. Стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі, що визначено пунктом 17 Порядку № 637. Таких обставин судом не встановлено.
За викладених норм права, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними доказами, що у спірний період виконував роботу шофера радгоспу «Червоне привілля» Попаснянського району Луганської області.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято рішення про призначення пенсії за віком позивачу, що в свою чергу не позбавляє права позивача, в разі надання документів, які підтверджують період роботи з зазначенням наказів, та заяви про перерахунок пенсії, або за показаннями свідків, у відповідності до приписів пункту 17 Порядку № 637, на перерахунок пенсії.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2017 року в справі № 409/870/17 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про визнання неправомірними дій щодо нарахування пенсії за віком - залишити без задоволення.
Постанову Білокуракинського районного суду Луганської області від 12 червня 2017 року в справі № 409/870/17 - залишити без змін. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів А. А. Блохін
ОСОБА_3
ОСОБА_4