Головуючий у 1 інстанції - Малінов О.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
13 грудня 2017 року справа №233/3565/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 р. у справі № 233/3565/17 за позовом ОСОБА_2 до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Орендне підприємство "Костянтинівський завод "Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників" про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 27.07.2017 року звернувся до суду з позовом до Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просив рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2017 року № 62/533 та рішення відповідача від 24 травня 2017 року про відмову в призначенні йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - визнати незаконним та скасувати; зобов'язати відповідача зарахувати йому до пільгового стажу роботи за Списком № 1 періоди роботи з 07.09.1981 року по 19.10.1981 року на посаді «учня горнорабочого підземного» у шахті Привольнянська» ДП «Лісічанськвугілля», з 13.10.1993 року по 12.06.1995 року на посаді «засипальника шихти» на Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім. 13 Розстріляних робітників та період служби в Радянській армії з 23.05.1979 року по 19.06.1981 року; зобов'язати відповідача зарахувати до його пільгового стажу роботи за Списком № 2 періоди роботи з 25.07.1978 року по 22.05.1979 року та з 02.12.1981 року по 23.03.1983 року на посаді «слюсаря-ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло», з 27.03.1984 року по 10.12.1987 року на посаді «слюсаря-ремонтника» та з 11.12.1987 року по 03.09.1989 року на посаді «вагонетника» у Лісічанському содовому заводі та з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря-ремонтника» на Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім. 13 Розстріляних робітників; зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.12.2016 року (а.с. 2-6).
ОСОБА_3 Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 р. у справі № 233/3565/17 позовні вимоги задоволені.
Визнано рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2017 року №62/533 та рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 травня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17 грудня 2016 року - незаконними та скасовано їх.
Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №1 періоди роботи з 07 вересня 1981 року по 19 жовтня 1981 року на посаді «учня горнорабочого підземного» у шахті «Привольнянська» ДП «Лисичанскьвугілля», з 13 жовтня 1993 року по 12 червня 1995 року на посаді «засипальника шихти» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод «Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників» та період служби в Радянській армії з 12 травня 1979 року по 19 червня 1981 року.
Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати позивачу до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 25 липня 1978 року по 22 травня 1979 року та з 02 грудня 1981 року по 23 березня 1983 року на посаді «слюсаря-ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло», з 27 березня 1984 року по 10 грудня 1987 року на посаді «слюсаря-ремонтника» та з 11 грудня 1987 року по 03 вересня 1989 року на посаді «вагонетника» у Лисичанському содовому заводі, та з 20 вересня 1990 року по 03 квітня 1991 року на посаді «слюсаря-ремонтника» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод «Скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників».
Зобов'язано Костянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17 грудня 2016 року.
Вирішено питання судових витрат (а.с. 68-71).
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що підтвердження стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснюється тільки на підставі довідок, встановленої форми, або за рішенням Комісій, створених при головних управліннях.
Позивач працював на підприємстві яке ліквідовано, правонаступник відсутній, а тому підтвердження стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років здійснюється Комісією.
Апелянт звертає увагу суду, що проведення перевірки документів, підтверджуючих пільговий стаж роботи заявника не видається можливим, оскільки невстановленою особою здійснена крадіжка архіву підприємства-банкрута.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач у зв'язку з досягненням пенсійного віку 20.02.2017 року звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 34).
Рішенням від 13.05.2017 року № 19/128 Комісією з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області йому було відмовлено у підтвердженні пільгового стажу за Списком № 2 періоду роботи з 25.07.1978 року по 22.05.1979 року та з 02.12.1981 року по 23.03.1983 року на посаді «слюсаря - ремонтника» у Костянтинівському заводі «Автоскло» у зв'язку із неможливістю провести перевірку наданої довідки, та періоду роботи з 27.03.1984 року по 10.12.1987 року на посаді «слюсаря-ремонтника» та з 11.12.1987 року по 03.09.1989 року на посаді «вагонетника» у Лисичанському содовому заводі у зв'язку з відсутністю первинних документів підтверджуючих повну зайнятість на роботах зі шкідливими умовами праці протягом повного робочого дня (а.с.12).
Рішенням Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 травня 2017 року відмовлено позивачу в призначенні пільгової пенсії, яке мотивоване тим, що позивач не має достатнього пільгового стажу за Списком № 2. Відповідач вважає, що позивач має страхового стажу 38 років 6 місяців 12 днів, а пільгового стажу за Списком № 2 00 років 00 місяців. До пільгового стажу за Списком № 2 Костянтинівським ОУПФУ позивачу додатково не зараховано періоди роботи з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря ремонтника» та до Списку № 1 період з 13.10.1993 року по 12.06.1995 року на посаді «засипальника шихти» на Орендному підприємстві Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти Розстріляних робітників, та з 07.09.1981 року по 19.10.1981 року на посаді учня горноробочого підземного з повним робочим днем в шахті, а також період служби в радянській армії з 23.05.1979 року по 19.06.1981 року (а.с.13-14).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положенням ч. 1 ст. 9 Закону № 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 4 Закону № 1058 зазначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який набрав чинності 01 січня 2004 року, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року передбачений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Так, згідно вказаної норми особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 років у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків, за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.
Посади, на яких працював позивач у спірні періоди, відносяться до Списку № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно записів трудової книжки БТ-І № 1481530 позивач, в тому числі, працював:
- з 25.07.1978 року по 22.05.1979 року на посаді «слюсаря ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло»;
- з 07.09.1981 року по 19.10.1981 року на посаді «учня горноробочого підземного» у шахті «Привольнянська» ДП «Лисичанськвугілля»;
- з 02.12.1981 року по 23.03.1983 року на посаді «слюсаря ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло»;
- з 27.03.1984 року 10.12.1987 року на посаді слюсаря - ремонтника в Лисичанському содовому заводі;
- з 11.12.1987 року по 03.09.1989 року на посаді «вагонетника» в Лисичанському содовому заводі;
- з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря - ремонтника» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів «ім.13-ти Розстріляних робітників»;
- з 13.10.1993 р. по 12.06.1995 р. на посаді «засипальника шихти» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів «ім.13-ти Розстріляних робітників» (а.с.15-18).
Записи про спірні періоди роботи у 1978-1995 роках засвідчені відповідними печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Період проходження строкової військової служби з 23.05.1979 року по 19.06.1981 року підтверджено військовим квитком серії 8086577 (а.с.19).
У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п. 20 Порядку № 637).
В уточнюючій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
При поданні заяви про призначення пенсії, позивачем були надані довідки, видані підприємствами та архівними відділом Костянтинівської міської ради та Лисичанської міської ради, які підтверджують пільговий характер роботи, а саме:
- довідка № 40/12 від 02.09.2010 року видана ліквідатором ДП Завод «Автоскло», яка підтверджує пільговий характер роботи за період з 25.07.1978 року по 22.05.1979 року та з 02.12.1981 року по 23.03.1983 року (в загальній кількості 2 роки 01 місяць 20 днів) на посаді «слюсаря ремонтника» в ДП Завод «Автоскло»
- архівна довідка № 05-07-07/130 від 16.02.2017року видана архівним відділом Костянтинівської міської ради, яка підтверджує пільговий характер роботи з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря ремонтника», з 13.10.1993 року по 12.06.1995 року на посаді засипальника шихти на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів «ім.13-ти Розстріляних робітників» із посиланням на наказ № 304к від 08.06.1994 року про атестацію робочих місць, відповідно до якого атестація робочого місця проведена та право на пільгову пенсію за Списками № 1 та № 2 підтверджено;
- архівні довідки № 133/01-26, 132/01-26, 131/02-26, 130/01-26 від 13.01.2017 року про роботу на Лисичанському содовому заводі, а також наказ № 1 від 25.05.1994 року про атестацію робочих місць на Лисичанському содовому заводі та Наказ №100 від 04.03.1988 року які підтверджують пільговий характер роботи за період з 27.03.1984 року по 10.12.1987 року на посаді «слюсаря-ремонтника» та з 11.12.1987 року по 03.09.1989 року на посаді «вагонетника» на Лисичанському содовому заводі (а.с.20-32).
До трудової книжки позивача внесено запис № 19, відповідно до якого право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 на посаді «засипальника шихти» підтверджено (а.с.18).
Згідно наказу по ОП «Костянтинівський завод скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» № 304к від 08.06.1994 року на підприємстві була проведена атестація робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, та професії «слюсаря-ремонтника» (код 2190100а-18559), на якій працював позивач, була атестована за Списком № 2, а «засипальник шихти» (код1150101а-12240 ) була атестовані за Списком № 1.
Відповідно до наказу по Лисичанському содовому заводу № 1 від 25.05.1994 року на підприємстві вперше була проведена атестація робочого місця відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 01 серпня 1992 року, та професії «вагонетника» (код 11307) була атестована за Списком №2.
Факт роботи за Списком № 1 з 13.10.1993 року по 12.06.1995 року на посаді «засипальника шихти» та за Списком № 2 з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря ремонтника» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти розстріляних робітників» відповідачами не оспорюються, а відмова викликана сугубо формальною підставою, а саме: відсутністю довідки уточнюючої пільговий характер роботи, виданої ліквідатором підприємством.
Пунктом «к» частини 1 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
З трудової книжки позивача вбачається, що безпосередньо після періоду військової служби він працював на посаді «учня гірничого робочого» на шахті «Привольнянська» ДП «Лисичанськвугілля", яка відноситься до Списку № 1 (а.с.15).
Таким чином, періоди роботи за Списком № 2 з 25.07.1978 року по 22.05.1979 року та з 02.12.1981 року по 23.03.1983 року на посаді «слюсаря - ремонтника» в Костянтинівському заводі «Автоскло», з 27.03.1984 року по 10.12.1987 року на посаді «слюсаря-ремонтника» та з 11.12.1987 року по 03.09.1989 року на посаді «вагонетника» у Лисичанському содовому заводі та з 20.09.1990 року по 03.04.1991 року на посаді «слюсаря - ремонтника» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти Розстріляних робітників» повинні бути зараховані відповідачем до Списку № 2, а періоди роботи з 07.09.1981 року по 19.10.1981 року на посаді «учня горноробочого підземного» у шахті «Привольнянська» ДП «Лісічанськвугілля», з 13.10.1993 року по 12.06.1995 року на посаді «засипальника шихти» на Орендному підприємстві «Костянтинівський завод Скловиробів ім.13-ти Розстріляних робітників» та період служби в Радянській армії з 23.05.1979 року по 19.06.1981 року - до Списку № 1, оскільки факт роботи за Списками № 1 та № 2 за вказані періоди підтверджено трудовою книжкою, пільговими довідками, виданими підприємствами у 2010 році на підставі первинних документів, первинними документами та наказами про атестацію робочого місця, які знаходяться на зберіганні в архівних установах, військовим квитком, тощо.
За таких обставин, рішення Комісії з питань підтвердження пільгового стажу при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.05.2017 року № 62/533 та рішення Костянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 24 травня 2017 року про відмову в призначенні мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 17.12.2016 року є незаконними та підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 206, 211, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
ОСОБА_3 Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 р. у справі № 233/3565/17 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Г.М. Міронова
Судді Т.Г. Арабей
ОСОБА_4