Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.
Суддя-доповідач - ОСОБА_1
12 грудня 2017 року справа №812/641/16
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд колегією в складі
головуючого судді Гайдара А.В.
суддів Василенко Л.А.,
ОСОБА_2,
при секретареві судового засідання Святодух О.Б.
за участю
представника позивача ОСОБА_3 (за довіреністю)
представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. у справі № 812/641/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління державної казначейської служби України в Харківській області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії -
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 року у справі № 812/641/16 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” - задоволено, а саме: визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо не внесення заяви Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на суму 53 734 756,00 грн (п'ятдесят три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; зобов'язано Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби внести заяву Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” про повернення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на суму 53 734 756,00 грн (п'ятдесят три мільйони сімсот тридцять чотири тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.) до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 04119, м Київ, вул. Дегтярівська, 11, ідентифікаційний код 39440996) на користь Публічного акціонерного товариства “Луганськтепловоз” (ідентифікаційний код 05763797, місцезнаходження: 93406, Луганська обл., місто Сєвєродонецьк, вулиця Гагаріна, будинок 52-Б) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2756,00 грн ( дві тисячі сімсот п'ятдесят шість гривень 00 коп.).(т.25 арк.справи 31-35)
Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (т.25 арк.справи 42, 43)
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, скасувати постанову суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення та постанову суду першої інстанції без змін.
За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, думку представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - Публічне акціонерне товариство “Луганськтепловоз” зареєстроване в якості юридичної особи (ідентифікаційний код 05763797) та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з 23.06.2015 місцезнаходження юридичної особи зареєстровано за адресою: 93406, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 52-Б ( том 1 арк.справи 9-11).
До вересня 2016 року ПАТ “Луганськтепловоз” перебувало на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС (том 1 арк.справи 11).
16.09.2016 позивача переведено на обслуговування до СДПІ з ОВП у м. Харкові МГУ ДФС, яке реорганізовано у Харківське управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, у зв'язку з чим ПАТ “Луганськтепловоз” передано на облік до Харківського управління, що визнається сторонами.
У травні 2014 року ПАТ “Луганськтепловоз” подав до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року, в якій було заявлено до бюджетного відшкодування на суму ПДВ в розмірі 53734756,00 грн ( том 1 арк.справи 71-74).
У період з 20.05.2015 року по 26.05.2015 року СДПІ провела документальну позапланову невиїзну перевірку достовірності та законності нарахування ПАТ “Луганськтепловоз” заявленого бюджетного відшкодування в податкові декларації з ПДВ за квітень 2014 року, результати якої оформила актом від 03.06.2015 № 14/19-0/05763797 ( том 1 арк.справи 16-51).
Перевіркою встановлено (п.4.1 висновків ОСОБА_3) завищення суми податкового кредиту за квітень 2014 року в сумі 34927,00 грн.
Не погоджуючись з висновками ОСОБА_5 подав заперечення від 09.06.2015 № 866-197 на ОСОБА_5 ( том 24 арк.справи 75-77).
В подальшому 11.06.2015 позивач направив до контролюючого органу уточнюючий розрахунок №9120877847 за квітень 2014 року, яким зменшено податковий кредит у розмірі 34927,00 грн, суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду у розмірі 34927,00 грн та суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у розмірі 34927,00 грн (том 24 арк.справи 87-91).
Надалі Позивачем від СДПІ отримано відповідь про розгляд заперечень № 1658110/28-05-19 від 16.06.2015, відповідно до якої сума податку на додану вартість за квітень 2014 року, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 53734756,00 грн. ( том 24 арк.справи 82-86).
Однак, після отримання СДПІ та відповідачем вказаних документів, не вчинено жодних дій щодо подання до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не вчинено дій щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз” по податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року.
Колегія суддів зазначає, що Положеннями статті 200 ПК України, чинної станом на момент виникнення спірних правовідносин (липень-серпень 2015 року), була визначена процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, відповідно до якої протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом ( пункт 200.10 статті 200 ПК України)
Контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:
або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.
У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити (пункт 200.12 статті 200 ПК України).
Відповідно до пункту 200.13. статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
З 01.01.2017 року змінилася процедура бюджетного відшкодування сплачених сум ПДВ, та відповідно до положень п. 200.4. ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Пунктом 200.7. статті 200 ПК України визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Відповідно до п.4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_6 України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26), орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, як сума узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно п.2 розділу 2 Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року №326, (далі - Порядок №326), ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку №326, ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Також, пунктом 6 розділу 2 Порядку №326, зазначено, що обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного цифрового підпису та електронного документообігу. Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями. На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
Як зазначено вище, матеріалами справи підтверджується отримання податковим органом податкової декларації та уточнюючого розрахунку №9120877847 за квітень 2014 року суми бюджетного відшкодування в розмірі 53734756,00 грн.
При цьому, відповідачем не вчинено відповідних дій, а саме - не внесені після закінчення строків для проведення відповідних процедур на наступний робочий день після отримання відповідного рішення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платнику податку - публічному акціонерному товариству “Луганськтепловоз згідно вищевказаної податкової декларації з ПДВ.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За ч.ч.1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_6 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Колегія суддів вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги що у відповідності до п. 24 розділу VІ Бюджетного кодексу України повернення надміру сплачених сум з податку на додану вартість такому підприємству може надаватись виключно після повернення територій під контроль державної влади, оскільки виробничі потужності підприємства знаходяться на території, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (м. Луганськ), оскільки місцезнаходженням ПАТ “Луганськтепловоз” з 2015 року є м. Сєвєродонецьк Луганської області, тобто підконтрольна українській владі територія, і п. 24 розділу VІ Бюджетного кодексу України в даному випадку не застосовний.
Також є необґрунтованими доводи апеляційної скарги на зміну порядку відшкодування сум ПДВ з огляду на наступне.
Статтею 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Матеріалами справи встановлено, що СДПІ була реорганізована шляхом приєднання до Офісу великих платників податків ДФС в особі Харківського управління. Як наслідок, в силу приписів ст. 104 ЦК України до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Харківське управління якого є його територіальним органом) як до правонаступника перейшов обов'язок щодо належного розгляду поданих декларацій з розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 53734756,00 грн., який є додатком 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено наявність протиправної бездіяльності відповідача, вимоги адміністративного позову є обґрунтованими, наявність викладених в позові обставин підтверджено належними та допустимими доказами, а отже його вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195,196, п.1 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків державної фіскальної служби в особі Харківського управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. у справі № 812/641/16 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2017 р. у справі № 812/641/16 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 12 грудня 2017 року. Повний текст ухвали складений та підписаний колегією суддів протягом п'яти днів.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Гайдар
Судді: Л.А.Василенко
ОСОБА_2