12 грудня 2017 року
справа № 2а-16374/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Олефіренко Н.А., Чумака С. Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі № 2а-16374/10/0470 за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» про стягнення заборгованості, -
Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі 16.03.2017 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, пенсійний орган подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення заяви в повному обсязі.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Відмовляючи в задоволенні заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд першої інстанції зазначив, що 10.07.2015 року позивач отримав виконавчий лист по справі №2а-16374/10/0470 зі строком пред'явлення виконавчого документу до виконання до 15.06.2016 року, тобто в межах строку встановленого законодавством. Державним виконавцем у постанові про повернення виконавчого документа стягувачеві від 27.04.2016 року по справі №2а-16374/10/0470 зазначено про те, що у боржника відсутнє майно, на яке можливо звернути стягнення, а здійсненні державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, взагалі з оскаржуваної ухвали не вбачається, на підставі чого суд дійшов такого висновку.
Вирішуючи питання щодо поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 року по адміністративній справі №2а-16374/10/0470 стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Дніпропластмас» на користь Управління пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська заборгованість в сумі 8446,11 грн. (а.с.126-127). Рішення набрало законної сили 15.06.2015 року.
10.07.2015 року позивач отримав виконавчий лист по справі №2а-16374/10/0470, строк пред'явлення якого до виконання встановлений судом до 15.06.2016 року, тобто в межах строку визначеного п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (далі по тексту - Закону №606).
З матеріалів справи вбачається, що вказаний виконавчий лист пред'являвся пенсійним органом для примусового виконання до Кіровського відділу ДВС Дніпропетровського міського управління юстиції та постановою державного виконавця від 27.04.2016 року був повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону №606 (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).
Відповідно до частини 2, частини 3 статті 23 Закону №606 після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.
Враховуючи вказану норму закону, перебіг строку пред'явлення виконавчого листа до виконання по адміністративній справі №2а-16374/10/0470 поновлюється з дня його повернення, тобто з 27.04.2016 року та встановлюється до 27.04.2017 року.
Проте, 05.10.2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (далі по тексту - Закон №1404).
Відповідно до частини 5 Прикінцевих положень Закону №1404 виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Згідно частини 1 статті 12 Закону №1404 виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Таким чином, з дня набрання чинності Законом №1404 строк пред'явлення виконавчих документів, які видані до набрання чинності цим Законом та за якими стягувачем є держава або державний орган, могли бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
В даному випадку виконавчий лист по адміністративній справі №2а-16374/10/0470, за яким стягувачем є пенсійний орган (тобто державний орган), був виданий 10.07.2015 року (тобто до набрання чинності Законом №1404), а тому міг бути пред'явлений до примусового виконання у строк до 05 січня 2017 року.
В заяві пенсійний орган зазначає, що не мав можливості подати виконавчий лист до примусового виконання у строк до 05.01.2017 року, оскільки, звертався до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, у зв'язку з реорганізацією пенсійних органів, та до 05.01.2017 року ще не отримав судового рішення за вказаною заявою.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно 30.11.2016 року пенсійний орган звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у зв'язку з тим, що Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська було реорганізовано шляхом злиття в Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Дніпропетровську (а.с.132).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2016 року вказану заяву задоволено та замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) у виконавчому листі №2а-16374/10/0470 з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська на Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Дніпропетровську (а.с.146).
Зазначену ухвалу отримано стягувачем 09.03.2017 року, тобто поза строком пред'явлення виконавчого листа до виконання, тобто після 05.01.2017 року (а.с.148).
З заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 16.03.2017 року.
Відповідно до частини 6 статті 12 Закону №1404 стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Згідно частини 1 статті 261 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання може бути поновлено судом за наявності обґрунтованих причин, які визнаються судом поважними. При цьому поважними причинами, що зумовили пропуск строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на подання заяви про виконання виконавчого документа.
Колегія суддів вважає, що за наведених вище обставин, причини пропущення пенсійним органом строку пред'явлення виконавчого листа до виконання є поважними, оскільки позивач (стягувач) не мав об'єктивної можливості звернутись до виконавчого органу за відсутності рішення суду про заміну сторони виконавчого провадження, а саме стягувача, у зв'язку з чим пропущений строк належить поновленню.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наявні підстави для задоволення заяви Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
У відповідності до п.6 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі №2а-16374/10/0470 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 червня 2017 року у справі №2а-16374/10/0470 скасувати.
Заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Дніпрі задовольнити.
Поновити Центральному об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України м.Дніпрі пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа №2а-16374/10/0470, виданого 10.07.2015 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, та встановити його до 12.03.2018 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: Н.А. Олефіренко
Суддя: С.Ю. Чумак