ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
15 грудня 2017 року 16:30 № 826/16692/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко А.І., ознайомившись з поданням та доданими до нього матеріалами
Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Торг 2000»
про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків
Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Торг 2000» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Розглянувши подання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві та додані до нього матеріали, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII) внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
У відповідності до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Судом встановлено, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним поданням 15 грудня 2017 року о 15 годині 10 хвилин, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції канцелярії суду.
Таким чином, при розгляді подання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Торг 2000» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків застосуванню підлягають положення Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII (далі - Кодекс адміністративного судочинства України).
Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Проте, суд звертає увагу, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернулось до суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Торг 2000» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, а не з заявою, як передбачено частиною першою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до пункту 3 та 5 частини другої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв'язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
При цьому, у поданні Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в порушення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України не міститься номеру засобу зв'язку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Торг 2000», а також відсутній перелік документів та інших матеріалів, що додані до подання.
Водночас, суд зазначає, що у частині, що не врегульована статтею 283 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги до заяви визначаються загальними нормами, зокрема, частиною третьою статті 161 та статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, згідно з частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Як вбачається з копії Акту Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 13 грудня 2017 року про обставини, що зумовили звернення до суду позивачу стало відомо 13 грудня 2017 року о 18 годині 55 хвилин, в той час, як до суду останній звернувся лише 15 грудня 2017 року о 15 годині 10 хвилин, тобто з пропуском встановленого частиною другою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України строку.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В порушення вказаних вимог Кодексу адміністративного судочинства України, заявником не надано до подання документа про сплату судового збору. Натомість, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві просить відстрочити сплату судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на статтю 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Враховуючи особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів, а також те, що майнове становище не може обмежувати доступ до правосуддя, вважає, що у Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві наявні підставі для відстрочення сплати судового збору при зверненні до суду з даним поданням.
Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов до наступних висновків.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Одночасно Закон України «Про судовий збір» у частині другій статті 3 встановлює вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.
Виходячи зі змісту статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, заява є підставою для здійснення провадження у справі за зверненням органів доходів і зборів за особливою процедурою, а тому вважається особливою формою позовної заяви, яка є об'єктом справляння судового збору.
Також, заяву органу доходів і зборів не визначено у частині другій статті 3 Закону України «Про судовий збір», а органи доходів і зборів не мають пільг щодо сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір».
За таких підстав, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві зобов'язаний додати до подання документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Згідно частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору встановлюється у розмірі -1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» установлена у 2017 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві за звернення до суду зобов'язане сплатити судовий збір у сумі 1600,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції станом на 15 грудня 2017 року, у разі недотримання вимог частини третьої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків.
Вказані недоліки позивач може усунути в строк до 16 грудня 2017 року до 16 години 30 хвилин з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином оформленої заяви Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у відповідності до вимог статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України;
- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - 31218206784007, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку отримувача - 820019, код класифікації доходів бюджету - 22030101)
З огляду на зазначене та керуючись статтями 123, 161, 283, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Подання Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві залишити без руху.
2. Встановити Головному управління Державної фіскальної служби у місті Києві строк до 16 грудня 2017 року до 16 години 30 хвилин для усунення недоліків.
3. Попередити Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві про те, що невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Кузьменко