14 грудня 2017 рокусправа № 336/2392/17(2-а/336/250/2017)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Лукманової О.М.,
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2017 року у справі № 336/2392/17 (2-а/336/250/2017) за позовом Шевченківського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Запоріжжя до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору,-
У травні 2017 року Шевченківське об'єднане УПФУ в м. Запоріжжя (далі по тексту - позивач), звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому просило визнати протиправною постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2017 року ВП № 53703888 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн.; скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження від 05.04.2017 року ВП № 53703888 в частині стягнення виконавчого збору у розмірі 12800 грн.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.07.2017 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 від 05.04.2017 року ВП №53703888 в частині стягнення з УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя виконавчого збору в сумі 12800 грн.
Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував на те, що державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору, після отримання заяви від стягувача в частині зобов'язання УПФУ призначити, нарахувати та виплатити підвищення пенсії, оскільки вимоги рішення суду не виконано добровільно, було відкрито виконавче провадження, одночасно передбачено стягнення виконавчого збору. Апелянт вказував на те, що судом першої інстанції не враховано того, що постанова про відкриття виконавчого провадження у частині стягнення виконавчого збору, винесена з дотриманням норм Закону України «Про виконавче провадження».
Справа розглянута згідно ч. 1 ст. 41 КАС України, за відсутності осіб, які беруть участь у її розгляді.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем було в порушення Закону України «Про виконавче провадження» необґрунтовано винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у частині стягнення виконавчого збору. Суд першої інстанції вказував, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Оскільки боржника зобов'язано призначити та виплачувати пенсію починаючи з 22.09.2010 року по 05.04.2011 року, а пенсія є періодичним платежем, виконавчий збір на примусове виконання рішення суду не повинен стягуватися.
Матеріалами справи встановлено, що 05.04.2017 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від ОСОБА_2 на виконання надійшов виконавчий лист № 2а-3978/11 від 05.03.2015 року, виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про зобов'язання УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22.09.2010 року по 05.04.2011 року. 05.04.2017 року на підставі отриманого виконавчого листа № 2а-3978/11 від 05.03.2015 року, державним виконавцем Зюбрицьким А.В. винесено постанову ВП № 53703888 про відкриття виконавчого провадження, якою боржника УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя зобов'язано виконати судове рішення, вказано строк протягом 10 робочих днів, стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 12800 грн. Постанова про відкриття провадження отримана УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя 18.04.2017 року, що підтверджується відміткою на копії супровідного листа до постанови.
Відповідно до матеріалів справи, УПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя своїм розпорядженням № 157290 від 06.10.2014 року здійснено розрахунок надбавки до пенсії ОСОБА_2 з 22.09.2010 року по 05.04.2011 року на виконання рішення суду та нараховано 1200,04 грн.
Відповідно до ч. 1, п.п. 1, 18 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 7 Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Згідно ч. 1 ст. 6, ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Колегія суддів зазначає, що у випадку стягнення виконавчого збору з УПФУ у Шевченківському районі м. Запоріжжя при відкритті виконавчого провадження, державним виконавцем не було належним чином враховано винятки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», за якими виконавчий збір не стягується. Виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів та при виконанні рішення за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Крім того, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем при стягненні виконавчого збору необґрунтовано застосовано до правовідносин вимоги частини 3 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» оскільки, виконавче провадження не стосується примусового виконання рішення немайнового характеру, з огляду на те, що позивачем було здійснено розрахунок надбавки до пенсії ОСОБА_2, розмір якої склав 1200,04 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 липня 2017 року у справі № 336/2392/17 (2-а/336/250/2017) - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 211-212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Ю.В. Дурасова