ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
11 грудня 2017 року 16:13 № 826/13616/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі Галаган І.В., за участю представника позивача Гомольської Я.П., представника відповідача Шаповал Є.Ю., здійснюючи у відкритому судовому засіданні судовий розгляд адміністративної справи
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум»
доГоловного управління Державної фіскальної служби у Київській області
провизнання протиправним та скасування рішення №487 від 14.09.2017, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» (далі - позивач/ТОВ «Європетроліум») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач/ ГУ ДФС у Київській області), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2017 №487;
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Європетроліум» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) в сумі 94386,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.12.2017 закрито провадження в адміністративній справі №826/13616/17 в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснити коригування даних у інтегрованій картці особового рахунку ТОВ «Європетроліум» шляхом виключення з неї відомостей про наявність податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств (код 11021000) в сумі 94386,00 грн.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що у контролюючим органом протиправно винесено оскаржуване рішення про опис майна в податкову заставу, оскільки товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» сплачено суми податку у встановлений строки та у відповідному розмірі, що встановлено у відповідних судових рішеннях.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність винесеного рішення з огляду на наявність у позивача податкового боргу.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київський області прийнято рішення від 14.09.2017 №487 про опис майна товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» в податкову заставу.
Вважаючи вказане рішення контролюючого органу протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України .
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Приписами підпункту 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному Податковим кодексом України, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України, право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (пункт 89.2 статті 89 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 36.1. статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно приписів пункту 38.1. та 38.2 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту заперечень ГУ ДФС у Київській області, починаючи з 01.10.2015 за позивачем обліковується податковий борг з податку на прибуток в розмірі 94386 грн., при цьому контролюючий орган зазначає, що у зв'язку з наявністю в інтегрованій картці товариства податкового боргу з названого податку у вказаному розмірі, саме і було прийняте оскаржуване рішення.
З системного аналізу тверджень, викладених в запереченнях відповідача, суд дійшов висновку, що підставою для прийняття рішення від 14.09.2017 №487 про опис майна в податкову заставу стало неврахування та не відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника відповідного податку (позивача) обставин сплати товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» авансового внеску з податку на прибуток відповідно до платіжного доручення від 04.09.2015 №3310 на суму 94386,00 грн.
Водночас, суд акцентує увагу, що факт виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» обов'язку по сплаті авансового внеску, шляхом направлення ним вищенаведеного платіжного доручення з належними та допустимими реквізитами до установи банку, прийняття цього платіжного документу банком до виконання, встановлений Київським окружним адміністративним судом в постанові від 10.02.2016 в справі №810/5686/15.
Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 в справі №810/5686/15 суд постановив:
«Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 20.10.2015 № 0014011502.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управляння Державної фіскальної служби України у Київській області внести до інтегрованої картки особового рахунку ТОВ «Європетроліум» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35153262) відомості про сплату коштів за платіжним дорученням № 3310 від 04.09.2015 на суму 94 386,00 грн. спрямовані на сплату авансового внеску з податку на прибуток (код 85 11021000 00).»
Як вбачається з копії виконавчого листа №810/5686/15, виданого Київським окружним адміністративним судом 22.05.2017, що міститься в матеріалах справи, постанова Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2016 у справі №826/5686/15 набрала законної сили 26 квітня 2016 року.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
При цьому, суд акцентує увагу, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано суду доказів на підтвердження розміру та порядку формування податкового боргу позивача (зокрема, засвідчений витяг з інтегрованої картки платника з відповідного податку за період формування суми податкового боргу, документи, що стали підставою для утворення несплачених сум узгоджених грошових зобов'язань).
З аналізу норм Податкового кодексу України вбачається пряма залежність права податкової застави до наявності податкового боргу у платника податків, а відтак, у зв'язку з відсутністю такого боргу, у контролюючого органу відсутнє право податкової застави.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевикладені обставини, оскільки в судовому порядку встановлено факт виконання позивачем обов'язку зі сплати податку, податковий борг зі сплати якого став підставою для прийняття рішення від 14.09.2017 №487 про опис майна в податкову заставу, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до Окружного адміністративного суду міста Києва позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3200 грн.
З огляду на закриття провадження в справі в частині позовних вимог, задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2017 №487, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Київській області в розмірі 1600 грн.
Поряд з цим, позивачем разом з позовними вимогами заявлене клопотання про зобов'язання відповідача надати суду звіту про виконання судового рішення.
Розглядаючи заявлене клопотання, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, приписами наведеної статті суду надано право, а не обов'язок зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна в податкову заставу від 14.09.2017 №487.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Європетроліум» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Київська, 2, ЄДРПОУ 35153262) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 грн. (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.К. Каракашьян