"12" грудня 2017 р. справа № 808/2355/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С. Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі №808/2355/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач 02.08.2017 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його до Переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 135000,00 грн. по поточному рахунку №26209514161901 та в сумі 2688,90 грн. по поточному рахунку №26208514161902;
- зобов'язати відповідача включити його до Переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та подати до Фонду додаткову інформацію про нього як вкладника, який має право на відшкодування коштів в розмірі 135000,00 грн. по поточному рахунку №26209514161901 та 2688,90 грн. по поточному рахунку №26208514161902, для внесення даних щодо нього до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_1 до Переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 135000,00 грн. по поточному рахунку №26209514161901 та в сумі 2688,90 грн. по поточному рахунку №26208514161902.
Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_2 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів у сумі 135000,00 грн. по поточному рахунку №26209514161901 та в сумі 2688,90 грн. по поточному рахунку №26208514161902 у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - ОСОБА_1 має відкриті рахунки у ПАТ «Банк Михайлівський» за №26209514161901, №26208514161902.
22.02.2016 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договір №980-015-000192504 «Суперкапітал (Новий) (з виплатою процентів щомісячно)», за умовами якого позивач передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» у власність грошові кошти в розмірі 95000,00 грн. на строк не більше 183 дні, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов'язалось повернути кошти ОСОБА_1 у безготівковій формі на рахунок №26208514161902, відкритий в ПАТ «Банк Михайлівський», а також сплатити проценти у безготівковій формі на вказаний рахунок (а.с.14-15).
Крім того, 16 березня 2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір про внесення змін до договору №980-015-000192504 від 22.02.2016 року, яким внесено зміни в пункт 1.2. в частині суми коштів, яка передається ОСОБА_1, та яку збільшено до 135000,00 грн. (а.с.16).
Квитанціями №QS130501 від 22.02.2016 року та №QS174501 від 16.03.2016 року позивачем перераховано на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» грошові кошти в розмірі 95000,00 грн. та 40000,00 грн. відповідно (а.с. 17).
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
19.05.2016 року на рахунок ОСОБА_1 №26209514161901 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшло 135000,00 грн. із призначенням платежу повернення коштів згідно з договором №980-015-000192504 від 22.02.2016 року (а.с.18).
Також, 19.05.2016 року на рахунок ОСОБА_1 №26208514161902 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшло 2688,90 грн. із призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-015-000192504 від 22.02.2016», що підтверджується довідкою про стан рахунку позивача (а.с.18).
На підставі рішення Національного банку України від 23 травня 2016 року за №4/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23 травня 2016 року №812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» призначено ОСОБА_3.
13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №991, відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року до 22 липня 2016 року включно.
Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року №124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 12 липня 2016 року №1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації з 13 липня 2016 року до 12 липня 2018 року включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №265 від 24.01.2017 року делеговані повноваження уповноваженої особи Фонду:
- ОСОБА_2 з 25.01.2017 року визначені ст.ст.37, 38, 47-52, 52-1, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- ОСОБА_4 з 25.01.2017 року визначені п.п.4, 5, 6,8 ч.2 ст.37, п.4 ч.1 ст.48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
ОСОБА_1 отримав лист відповідача від 30.06.2017 року, відповідно до якого позивач не включений до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування (а.с.10).
Також, відповідач надав позивачу повідомлення про нікчемність правочину від 30.06.2017 року, в якому зазначено, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 року в сумі 135000,00 грн. та 2688,90 грн. є нікчемним правочином в силу положень статті 215 Цивільного кодексу України та пп.1, 2, 7, 9 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.11).
Не погодившись з такими діями та рішенням Уповноваженої особи Фонду, позивач оскаржив їх до суду.
Задовольняючи адміністративний позов в повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність відповідача суперечить приписам чинного законодавства та є протиправною.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб встановлені Законом України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі по тексту - Закон №4452-VI).
Пунктом другим частини першої статті 2 Закону №4452-VI передбачено, що під виведенням неплатоспроможного банку з ринку слід розуміти заходи, які здійснює Фонд стосовно банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, щодо виведення його з ринку одним із способів, визначених статтею 39 цього Закону.
Згідно частини першої статті 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Згідно частини третьої цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Частиною першою статті 26 Закону №4452-VI передбачено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону №4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.
Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.
Фонд має право не включати до розрахунку гарантованої суми відшкодування коштів за договорами банківського рахунка до отримання в повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Виплата гарантованої суми відшкодування за договорами банківського рахунка здійснюється тільки після отримання Фондом у повному обсязі інформації про операції, здійснені платіжною системою (внутрішньодержавною та міжнародною).
Перелік підстав, за наявності яких Фонд не відшкодовує коштів за вкладами зазначено у частині четвертій статті 26 Закону №4452-VI.
Відповідно до п.1 частини п'ятої, п.1, п.5 частини шостої статті 36 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті; здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 11 частини другої статті 37 Закону №4452-VI Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Частиною другою статті 38 Закону №4452-VI передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За пунктами 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Відповідно до п.1 частини четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 9 серпня 2012 року №14 (далі по тексту - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
Інформація про вкладника в Переліку повинна забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.
У пункті 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.
Таким чином, Уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями на формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в неплатоспроможному банку за рахунок коштів Фонду (з урахуванням положень статті 26 Закону №4452-VI). Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Вкладником згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа-підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Отже, передбачені Законом №4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону №4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка.
За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України).
Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України).
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша, друга статті 1068 Цивільного кодексу України).
До запровадження в ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації, позивачу були відкриті поточні рахунки №26209514161901 та №26208514161902.
19.05.2016 року на рахунок ОСОБА_1 №26209514161901 від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшло 135000,00 грн. із призначенням платежу «повернення коштів згідно з договором №980-015-000192504 від 22.02.2016», а також 2688,90 грн. на рахунок №26208514161902 із призначенням платежу «оплата процентів по договору №980-015-000192504 від 22.02.2016», що підтверджується довідкою про стан рахунку (а.с.18).
Уповноважена особа Фонду не включила ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду у зв'язку з тим, що переказ коштів (транзакція), здійснений ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 19.05.2016 в сумі 135000,00 грн. та 2688,90 грн. на рахунок ОСОБА_1 є нікчемним з підстав, передбачених статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтею 37, пунктами 7-9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI (а.с.11).
Відповідач фактично визнав нікчемною розрахункову банківську операцію з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в ПАТ «Банк Михайлівський» тимчасової адміністрації кошти, які позивач передавав в позику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на умовах договору від 22.02.2016 року №980-015-000192504 «Суперкапітал (Новий) (з урахуванням договору про внесення змін до договору) вже обліковувалися на його розрахункових рахунках в ПАТ «Банк Михайлівський», поза як ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» повернуло їх позивачу разом з нарахованими процентами.
В розумінні статті 2 Закону №4452-VI позивач є вкладником Банку, а кошти, які надійшли для нього як вкладника за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Та обставина, що розрахунково-касове обслуговування клієнта здійснено під час дії згаданої вище постанови регулятора, зважаючи на наведене вище, не є достатньою підставою для визнання нікчемними розрахункових операцій банку.
Зважаючи на встановлені в цій справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що посилання відповідача на положення пунктів 7-9 частини третьої статті 38 закону №4452-VI та на положення статей 215, 216 Цивільного кодексу України, як на правову підставу для визнання зазначеної вище транзакції нікчемною, є необґрунтованими.
Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі № 808/2355/17 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2017 року у справі № 808/2355/17 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: І.В. Юрко
Суддя: С.В. Чабаненко
Суддя: С.Ю. Чумак