ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року
№ 826/18711/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві
до Приватного підприємства "ДКТ"
про стягнення заборгованості в розмірі 90575,14 грн. ,
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного підприємства "ДКТ" про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у сумі 90575,14 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявна заборгованість зі сплати податкових зобов'язань з орендної плати юридичних осіб в розмірі 90575, 14 грн., яку просить стягнути в повному обсязі.
Відповідач про судовий розгляд справи повідомлений належним чином відповідно до частини четвертої статті 33 та частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме за адресою, що значиться в ЄДРПОУ, хоча поштова кореспонденція, направлена на його адресу, повернулася до суду неврученою з відмітками підприємства поштового зв'язку про те, що підприємство не розшукане та за закінченням встановленого строку зберігання.
Відтак, відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову не надіслав.
Відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах, зокрема, щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та зазначається позивачем, за приватним підприємством "ДКТ" обліковується податкова заборгованість по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 90575,14 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов'язання за податковими деклараціями від 27.05.2016 в сумі відповідно 41130,28 грн. та 41218,00 грн., а також та на підставі податкового повідомлення-рішення від 19.09.2016 форми "Ш" № 0091541203, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання в сумі 8 226,86 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з п.п.16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже заборгованість, яка виникла у зв'язку з несплатою відповідачем задекларованих у вказаній вище податковій декларації є узгодженою.
В силу вимог п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Статтею 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
З метою погашення податкового боргу, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві вжила заходи, передбачені ст.59 ПК України, а саме відповідачу була направлено податкову вимогу від 30.08.2016. форми «Ю» №6357-17.
Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов'язань не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п.95.2 ст.95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 95.3 ст.95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини першої ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача податкового боргу та підстав для його стягнення, а тому вимога про стягнення з нього спірної заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
земельного податку (орендна плата з юридичних осіб) у розмірі 90575,14 грн. підлягають задоволенню.
Виходячи з вищенаведених приписів законодавства, поданих позивачем документів і матеріалів, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та враховуючи те, що відповідач у встановлений судом строк не спростував твердження позивача, доказів погашення зазначеної заборгованості на день винесення рішення не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "ДКТ" (код 31360217) податкову заборгованість в сумі 90575,14 грн. (дев'яносто тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 14 коп.) на користь Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного державного управління ДФС у м.Києві.
Постанову допустити до негайного виконання.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя О.О. Власенкова