ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без розгляду
14 грудня 2017 року м. Київ № 826/5906/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судового засідання Павлючик Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича, Київської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказів, рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича (далі - відповідач1), Київської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах (далі - відповідач2), третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про:
1. визнати Наказ Генерального прокурора України №414 від 29.12.2016 року «Щодо особливостей розгляду скарг на рішення конкурсних комісій з підстав необ'єктивності та упередженого ставлення до кандидатів на адміністративні посади в місцевих прокуратурах під час проведення співбесід» незаконним та нечинним з моменту його видання (29.12.2016 року);
2. визнати рішення Київської конкурсної комісії з проведення чотирирівневого відкрито конкурсу на адміністративні посади у місцевих прокуратурах від 17.01.2017 року в частині «Визнати доводи скарги ОСОБА_3 на рішення Харківської конкурсної комісії від 18 грудня 2016 року частково обґрунтованими. Рекомендувати ОСОБА_3 у встановленому законодавством порядку для призначення на посаду керівника Харківської місцевої прокурату №2.» (п.5 Протоколу засідання Київської конкурсної комісії від 17.01.2017 року) незаконним скасувати його;
3. визнати Наказ Генерального прокурора України №23к від 30.01.2017року про призначення старшого радника юстиції ОСОБА_3 керівником Харківської місце прокуратури №2 Харківської області незаконним та скасувати його;
4. зобов'язати Київську конкурсну комісію з проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на адміністративні посади у місцевих прокуратурах відкликати рекомендацію про призначення ОСОБА_3 на посаду керівника Харківської місцевої прокуратури №2, направлялася Генеральному прокурору України;
5. зобов'язати Генерального прокурора України у встановленому законодавством порядку підставі рекомендації Харківської конкурсної комісії з проведення чотирирівневого відкритого конкурсу на адміністративні посади у місцевих прокуратурах про призначення Позивача керівником Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області видати наказ про призначення Позивача керівником Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2017 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні від 22.08.2017 року представником відповідача1 заявлено клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв'язку із пропущенням позивачем місячного строку звернення до суду із адміністративним позовом, письмові пояснення щодо заявленого клопотання містяться в матеріалах справи. У даному судовому засіданні оголошено перерву у зв'язку з неналежним повідомленням відповідача2. 14.11.2017 року через канцелярію суду від позивача надійшли заперечення на заявлене клопотання про залишення позову без розгляду. Вважає такий строк не пропущеним. Зазначив, що даний спір не є спором щодо прийняття на публічну службу.
У судовому засіданні від 12.12.2017 року суд прийшов до висновку про задоволення клопотання представника відповідача1 про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду виходячи з наступного.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, спірні правовідносини виникли щодо проходження позивачем державної служби в органах прокуратури, а саме спір виник з питань організації та проведення конкурсу на зайняття вакантних посад в органах прокуратури.
Згідно ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 КАС України від 06 липня 2005 року №2747-ІV публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Так, до публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба.
Зважаючи на вищевикладене, суд не погоджується із позицією позивача, що такий спір не є спором щодо призначення на публічну службу з огляду на приписи п. 15 ст. 3 КАС України.
Разом з тим, Позивач не міг бути своєчасно необізнаним про спірні розпорядчі документи, оскільки їх оприлюднено на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України, відповідно до вимог статтей 5, 13-15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_1 29.12.2016 року ознайомився з оскаржуваним наказом Генерального прокурора України №414 від 29.12.2016 «Щодо особливостей розгляду скарг на рішення конкурсних комісій з підстав необ'єктивності та упередженого ставлення до кандидатів на адміністративні посади в місцевих прокуратурах під час проведення співбесід» (а.с.7, абз. 2). Крім цього, 31.01.2017 року позивачу стало відомо про наказ Генерального прокурора України про призначення ОСОБА_3 керівником Харківської місцевої прокуратури №2 (а.с.8, абз.2).
При цьому, відповідно до вхідного штемпелю Окружного адміністративного суду міста Києва позов ОСОБА_4 подав до суду лише 03.05.2017 року, а відтак позивачем подано позов до суду за межами місячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 99 КАС України.
Крім того, клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними від позивача до суду не надходило.
Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи з поважності причин пропуску строку.
Суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі. Провадження в адміністративних судах, як спосіб захисту цих прав, базується на процесуальних принципах та забезпечується чітко регламентованими строками. Дотримання цих строків впливає на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків.
Не вирішення питання про можливість застосування строків звернення до суду може свідчити про порушення права на справедливий суд, яке закріплене у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «Голдер проти Сполученого Королівства»).
Показовою в питанні застосування строку позовної давності в контексті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є справа «Gradescolo S.R.L. проти Молдови». У цій справі Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов'язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.
Наслідки пропущення строків звернення з адміністративним позовом визначено статтею 100 КАС України.
Так, в силу норм ч. 1 ст. 100 цього Кодексу, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 100 КАС України позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Дослідивши та проаналізувавши зміст адміністративного позову, додані до нього документи та докази, суд встановив відсутність поважних причин на підтвердження обставин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом.
Керуючись ст.ст.99, 100, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання представника Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича задовольнити.
2. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича, Київської конкурсної комісії з проведення відкритого чотирирівневого конкурсу кандидатів на адміністративні посади у місцевих прокуратурах, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказів, рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Суддя В.І. Келеберда