ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року № 826/12196/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., суддів Мазур А.С., Літвінової А.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ»
до Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради - Київської міської державної адміністрації,
Державної архітектурної будівельної інспекції України,
за участю третіх осіб - Релігійного управління екзархії української греко-католицької церкви,
Громадської організації "Микільська Слобідка",
Державної екологічної інспекції у м.Києві,
про визнання протиправними та скасування постанови, приписів та наказу-
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідачі), за участю третіх осіб, про визнання протиправними та скасування постанови про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, приписів, наказу в якому, враховуючи подану заяву про збільшення позовних вимог, просило суд:
визнати протиправним та скасувати постанову в.о. заступника директора Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини О.Д. Никоряк від 11.08.2017 №116-17 про накладення на ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» фінансових санкцій у розмірі 357 000 (триста п'ятдесят сім тисяч) гривень за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини;
визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Азатьян В.О від 15.08.2017 № 407/п про заборону виконання будь-яких робіт на об'єкті «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»;
визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»;
визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва»;
визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили, що всі перелічені постанова, приписи, наказ приймались з порушенням законодавства.
У судовому засіданні 29 листопада 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України та третіх осіб проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити в їх задоволенні.
На підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Між ПАТ «Державний ощадний банк України» та позивачем 19 грудня 2016 року укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. та зареєстрований в реєстрі за №1337. За вказаним договором ПАТ «Державний ощадний банк України» передав позивачу у приватну власність земельну ділянку площею 0,7 (нуль цілих сім десятих) га, кадастровий номер 8000000000:66:178:0258, що знаходиться за адресою: місто Київ, Дніпровський район, між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (далі - Земельна ділянка площею 0,7 га).
Позивачу 27 січня 2017 року видано дозвіл на виконання будівельних робіт №1У 115170271813 на зазначеній земельній ділянці.
У липні 2017 року головним спеціалістом відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Азатьяном В.О. проведено огляд Земельної ділянки площею 0,7 га, за результатами якого складено акт огляду земельної ділянки від 26.07.2017, Акт про вчинення правопорушення від 02.08.2017 №147 та припис від 15.08.2017 №407/п.
В.о. заступника директора Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальником управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини Никоряк О.Д. 11 серпня 2017 року винесено постанову №116-17 про накладення на ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» фінансових санкцій у розмірі 357 тис. грн. за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.
У подальшому, на підставі листа Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2017 №060-6261, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано наказ від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським». Предмет перевірки - дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 26.09.2017 на підставі наказу від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та проспектом Броварським» складено акт перевірки №40-20/038/1454-17 та позивачу внесено припис б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, припис б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, протокол б/н про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови заступника директора Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини О.Д. Никоряк від 11.08.2017 №116-17 про накладення на ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» фінансових санкцій у розмірі 357 000 (триста п'ятдесят сім тисяч) гривень за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності з ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:
за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об'єкти культурної спадщини - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам'ятки - у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду.
Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.
Частиною першою ст. 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено вичерпний перелік посадових осіб, які уповноважені приймати рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених статтею 44 цього Закону, серед яких:
- керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим,
- головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій,
- головою чи заступником голови відповідної місцевої ради.
Постанова про накладення на позивача фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини від 11.08.2017 №116-17 складена та підписана посадовою особою яка не віднесена до вищевказаного переліку, а саме - в.о. заступника директора Департаменту культури - начальника управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Никоряком Олександром Дмитровичем.
Відповідно до ч. 6 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами лише за умови, якщо вони прийняті в межах їхньої компетенції.
Таким чином, суд погоджується з тим, що постанова від 11.08.2017 №116-17 підписана особою, яка не є уповноваженою законом на складення такого документу, тому така постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо припису головного спеціаліста Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Азатьян В.О від 15.08.2017 № 407/п про заборону виконання будь-яких робіт на об'єкті «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок № 1, будинок № 2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва», суд також не може погодитися щодо його правомірності з огляду на наступне.
Відповідно до припису Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 №407/п земельна ділянка між Броварським проспектом та вул. Микільсько-Слобідська у Дніпровському районі м. Києва, яка має кадастровий номер: 8000000000:66:178:0258 - розташована в межах зони охоронюваного ландшафту, згідно діючого Генерального плану міста Києва та його приміської зони на період до 2020 року, розпорядження від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві», в межах пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра» (наказ Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 у редакції наказу Міністерства культури і туризму України від 16.06.2011 №453/0/16-11) охоронний №560-Кв.
За твердженням Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на вказаній території виконуються будівельні роботи без погодження у встановленому порядку проектної документації та без відповідного дозволу Департаменту культури, дії позивача призвели до зміни та пошкодження вказаної пам'ятки місцевого значення, що має ознаки порушень вимог ч. 3 ст. 6-1, ч. 1 ст. 22, абз. 1 ч. 2 ч. 3 ст. 24 абз. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» охорона культурної спадщини це система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об'єктів культурної спадщини.
Предметом охорони об'єкта культурної спадщини є характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
Особливий статус території, пов'язаної з охороною культурної спадщини визначений у ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та ст. 53 Земельного кодексу України.
Так, землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби, належать до земель історико-культурного призначення та включаються до державних земельних кадастрів, планів землекористування, проектів землеустрою, іншої проектно-планувальної та містобудівної документації.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
Згідно з ч. 5 ст. 111 Земельного кодексу України, ст. 2, 25, 45, 47 Закону України «Про землеустрій» відомості про обмеження у використанні земель та їх режимоутворюючих об'єктів зазначаються, зокрема, у проектах землеустрою щодо організації і встановлення меж територій історико-культурного призначення, у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
За приписами ст. 111 Земельного кодексу України та ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», та згідно з вимогами ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини», відомості про такі обмеження в обов'язковому порядку вносяться до Державного земельного кадастру.
Таким чином, межі пам'ятки ландшафту (її охоронної зони) та будь-які обмеження у використанні такої території, у встановленому законом порядку вносяться до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та починають діяти з моменту їх державної реєстрації.
Проте, як встановлено судом, межі «зони охоронюваного ландшафту», межі пам'ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» та обмеження у використанні такої території у встановленому законом порядку не затверджені, відомості до Державного земельного кадастру не внесені. Так, за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру будь-які обмеження, що були б встановлені відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», у використані власником - ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» земельної ділянки між Броварським проспектом та вул. Микільсько-Слобідською у Дніпровському районі м. Києва, з кадастровим номером: 8 000 000 000:66:178:0258, відсутні.
Відповідно до вимог частини четвертої статей 373, 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення, в тому числі зводити на ній будівлі та споруди, за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.
Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру, цільове призначення указаної земельної ділянки - «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови», категорія - «землі житлової та громадської забудови», вид використання - «для будівництва, експлуатації там обслуговування багатофункціональних комплексів у складі комплексу готельно-офісного та торговельно-розважального призначення, житлово-офісного комплексу з апартаментами, яхт-клубу, дельфінарію та аквапарку, благоустроєних набережних».
Тобто використання зазначеної земельної ділянки позивачем для містобудівної діяльності, а саме для будівництва об'єкту «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок № 2 по між вул. Микільсько-Слобідська та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва» здійснюється за цільовим призначенням земельної ділянки.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» право на виконання будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику після отримання дозволу на виконання будівельних робіт, який видається органами державного архітектурно-будівельного контролю.
При цьому, за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається.
Так, 27 січня 2017 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» видано Дозвіл на виконання будівельних робіт № ІУ 115170271813 на об'єкт будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплекс (Будинок № 1 Будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
Таким чином, суд погоджується, що отримання інших дозволів, у тому числі від Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), для проведення позивачем будівельних робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 8 000 000 000:66:178:0258 законодавством не передбачено.
На відміну від зазначеного, у приписі від 15.08.2017 № 407/п Департамент культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вимагає «не виконувати без відповідного дозволу Департаменту будь-які роботи на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2 між вул. Микільсько-Слобідська та просп. Броварським у Дніпровському районі м. Києва».
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» органи охорони культурної спадщини забороняють будь-яку діяльність юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу пам'ятці або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.
Системний аналіз вимог п. п. 6, 12, 14 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» засвідчує, що припис спеціально-уповноваженого органу охорони культурної спадщини може вноситись про зупинення не будь-яких робіт, а лише таких що створюють реальну загрозу знищення чи пошкодження пам'ятки.
За визначенням ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» предметом охорони об'єкта культурної спадщини є характерна властивість об'єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об'єкт визнається пам'яткою.
Водночас у приписі від 15.08.2017 № 407/п Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутнє обґрунтоване посилання або докази, які б засвідчили, що будівельні роботи на вказаній території створюють загрозу руйнуванню або пошкодженню пам'ятки, не вказано яким чином містобудівна діяльність Позивача впливає на геологічну будову або гідрографічну мережу пам'ятки, на орографію або рослинність, в який спосіб порушує об'ємно-просторову композицію, історико-меморіальну, історичну або духовну цінність території.
Також, виходячи з аналізу Закону України «Про охорону культурної спадщини» Департамент культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не наділений повноваженнями на припинення будівельних робіт саме на об'єкті будівництва.
Вказані обставини свідчать про протиправність припису Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.08.2017 № 407/п.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва» суд вказує на наступне.
Встановлені ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав суб'єктів господарювання під час контролю за дотриманням вимог містобудівного законодавства, який здійснюється контролюючими органами відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності суб'єктів господарювання.
Недотримання встановлених статтями 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останніх в адміністративних правовідносинах.
Отже, в разі призначення державного архітектурно-будівельного контролю у порядку позапланової перевірки суб'єкт господарювання має право оскаржувати відповідні рішення (в тому числі накази про призначення перевірки), дії або бездіяльність контролюючого органу незалежно від того, чи фактично здійснено таку перевірку.
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Відповідно до наказу заступника голови ДАБІ України Філончука В.В. від 19.09.2017 №1554 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва, підставою до його прийняття став лист Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2017 №060-6261.
Судом встановлено, що лист Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2017 №060-6261 носить інформаційний характер та не міг бути підставою для видання наказу про проведення позапланової перевірки та проведення такої перевірки Державною архітектурно-будівельною інспекцією України. Так, в листі не міститься відомостей про порушення Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Як вбачається з тексту листа від 17.08.2017 №060-6261 Департамент культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) лише інформує Міністерство культури України, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві ВО КМР (КМДА), Департамент земельних ресурсів ВО КМР (КМДА), Прокуратуру міста Києва, Дніпровське УП ГУНП України, Дніпровську районну в місті Києві державну адміністрацію про те що на Позивача накладено фінансові санкції за порушення Закону України «Про охорону культурної спадщини» та надіслано припис замовнику робіт - Позивачу від 15.08.2017 №407/п та генпідрядній організації - ТОВ «Спецбуд-Плюс» від 15.08.2017 №408/п з вимогами, зокрема, припинити виконання будівельних робіт, які призвели та/або можуть призвести до зміни пам'ятки, на об'єкті: «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва» до проведення проектної документації у відповідність до вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Таким чином, наказ від 19.09.2017 №1454 Державної архітектурно-будівельної інспекції України "Про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва» виданий без наявності на те законодавчо визначених підстав, а відтак є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування припису Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва» та припису Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва», суд зазначає, що такі приписи в силу того, що позапланова перевірка була призначена на підставі протиправного наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454, також є протиправними та такими що підлягають скасуванню.
Крім того, у п. 2 розділу VI Акту перевірки від 26.09.2017, зазначено, що замовником будівництва ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» не враховано вимоги п. 12 Містобудівних умов та обмежень щодо охорони культурної спадщини та не виконано вимоги припису про усунення порушення від 23.03.2017, а саме не отримано дозвіл на проведення земляних та археологічних робіт на території ландшафтної охоронної зони, що підтверджується листом Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.08.2017 №060-6261, що є порушенням вимог п. п. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Такі висновки є необґрунтованими та не відповідають дійсним обставинам справи.
Відповідно до вимог абз. 2 ч. 6 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості про: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Крім того, посадова особа органу державного нагляду (контролю) в обов'язковому порядку зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Однак, як в Акті перевірки від 26.09.2017, так і приписах, що винесені ТОВ «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» 26.09.2017 відсутнє посилання на вимоги чинного законодавства, що були порушені позивачем.
Відповідно до листа Міністерства культури України від 24.04.2017 №395/10/72-17 земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:66:178:0258 не входить до історичних ареалів міста, перебуває за межами архітектурних і археологічних заповідників, архітектурних та археологічних охоронних зон і зон регулювання забудови, пам'ятки чи об'єкти археологічної спадщини на її території не обліковуються. Всупереч вказаному, наявне посилання виключно на вимогу п. п. а п. 3 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що регламентує лише повноваження органу державного архітектурно-будівельного контролю на внесення приписів щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Разом з цим, за даними Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 «Про внесення змін та доповнень до Рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 «Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'ятки історії та культури в м. Києві», зі змінами внесеними розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 25.12.2007 р. №1714, земельна ділянка розташована в зоні охоронюваного ландшафту, а відповідно до наказу Міністерства культури і туризму України від 03.02.2010 №58/0/16-10 в редакції наказу Міністерства культури України від 16.06.2011 №453/0/16-11 (охоронний №560-Кв) ділянка проектування потрапляє в зону пам'ятки ландшафту та історії місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра».
Однак, відповідно до ст. 17, 18, 32, 37 цього Закону та положень Додатку №2 до згадуваного розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17 травня 2002 р. № 979, означений статус не є забороною до провадження власником на такій території містобудівної діяльності, або підставою для відмови до видачі спеціально-уповноваженими органами у сфері містобудівної діяльності такому суб'єкту відповідних дозвільних документів на проектування та на виконання будівельних робіт, а встановлює лише певні обмеження та/або зобов'язання.
Крім того, відповідно до ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» землі, на яких розташовані пам'ятки, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, належать до земель історико-культурного призначення, включаються, в тому числі, і до державних земельних кадастрів.
За приписами ч. 4 ст. 111 Земельного кодексу України обмеження у використанні земель (крім обмежень, безпосередньо встановлених законом та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами) підлягають державній реєстрації в Державному земельному кадастрі у порядку, встановленому законом, і є чинними з моменту державної реєстрації.
На момент розгляду справи межі «зони охоронюваного ландшафту», межі пам'ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпра» та обмеження у використанні таких території у встановленому законом порядку, не затверджені, відомості до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не внесені.
За відсутності відповідних відомостей у вищевказаних Реєстрах, вимоги про застосування до власника земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:178:0258 обмежень щодо її використання відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини» є безпідставними.
Крім того, в ухвалі від 09.02.2017 (справа №826/4437/15) Київський апеляційний адміністративний суд констатував відсутність належних та допустимих доказів тому, що вказана земельна ділянка потрапляє в «зону охоронюваного ландшафту» та територію Пам'ятки місцевого значення «Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпра». При цьому, схеми опису меж територій таких об'єктів культурної спадщини, без розроблення відповідної документації із землеустрою та встановлення меж охоронюваної території на місцевості (в натурі), не є належними та допустимими доказами цьому факту. Вказане рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання усіма органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами.
Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати постанову в.о. заступника директора Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - начальника управління збереження історичного середовища та охорони об'єктів культурної спадщини О.Д. Никоряк від 11.08.2017 №116-17 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 32920218, просп. Науки, 63, м. Київ, 03083) фінансових санкцій у розмірі 357 000 (триста п'ятдесят сім тисяч) гривень за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини.
3. Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Азатьян В.О від 15.08.2017 № 407/п про заборону виконання будь-яких робіт на об'єкті «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
4. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.09.2017 №1454 про проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
5. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 32920218, просп. Науки, 63, м. Київ, 03083) щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
6. Визнати протиправним та скасувати припис Державної архітектурно будівельної інспекції України від 26.09.2017 № б/н про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, що винесений Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 32920218, просп. Науки, 63, м. Київ, 03083) щодо об'єкту будівництва «Завершення будівництва житлово-офісного комплексу (будинок №1, будинок №2) між вул. Микільсько-Слобідською та Броварським проспектом в Дніпровському районі м. Києва».
7. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕТ» (код ЄДРПОУ 32920218, просп. Науки, 63, м. Київ, 03083) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 10 155,00 (десять тисяч сто п'ятдесят п'ять) грн. за солідарно рахунок бюджетних асигнувань Департаменту культури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно будівельної інспекції України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статею 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур