ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 грудня 2017 року № 826/17979/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Власенкової О.О., розглянувши адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до треті особиУповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
провизнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - Позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" (надалі - ПАТ "КБ "Хрещатик") Костенка Ігоря Івановича (надалі - Відповідач, уповноважена особа Фонду Костенко І.І.) з наступними вимогами:
- визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, оформлене наказом №152 від 18.05.2016 в частині застосування наслідків нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню грошових коштів в розмірі 121 000 (сто двадцять одна тисяча грн.) гривень з поточного рахунку СГВК «Мрія» на поточний рахунок ОСОБА_1 за договором безпроцентної позики від 29.03.2016;
- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" щодо невключення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів в розмірі 121000 грн. за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 121 000,00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вважає дії Відповідача щодо визнання нікчемним операцій (транзакцій) по перерахуванню грошових коштів з поточного рахунку Сільськогосподарського кооперативу «Мрія» (далі - СГВК «Мрія») на відкритий позивачем рахунок, а також застосування наслідків нікчемності операцій, оформлених наказом №152 від 18.05.2016 в частині визнання нікчемними операцій (транзакцій) по перерахуванню грошових коштів з поточного рахунку СГВК «Мрія» на рахунок позивача - протиправними.
В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув, надавши суду письмові заперечення у тексті яких зазначив, що позивач є тією особою, яка не набула прав на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відтак позивач правомірно не був включений до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів. У задоволенні адміністративного позову просив відмовити, зважаючи на його безпідставність.
Представник третьої особи у судове засідання не прибув, надавши письмові пояснення в тексті яких, представник Фонду проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.
Враховуючи неявку у судове засідання представників відповідача та третьої особи, судом на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
01.04.2016 між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "Хрещатик" укладено договір НОМЕР_1 банківського рахунку фізичної особи (надалі - договір рахунку), за умовами якого банк відкрив клієнту поточний рахунок НОМЕР_1 в національній валюті та зобов'язався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування.
Також, 29.03.2016 між ОСОБА_1 та СГВК «Мрія» укладено договір безпроцентної позики, за умовами якого позикодавець зобов'язався надати позичальнику безвідсоткову позику в сумі 121 000,00 грн.
Так, на виконання умов вказаного вище договору позики СГВК «Мрія» перерахувало на рахунок позивача 121 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по особовому рахунку від 19.05.2016.
Разом з тим, постановою Правління Національного банку України "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних" від 05.04.2016 №234 ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних.
05.04. 2016 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "Хрещатик" та делегування повноважень тимчасового адміністратора" №463, на підставі якого розпочато процедуру виведення ПАТ "КБ "Хрещатик" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1 місяць з 05.04.2016 по 04.05.2016 включно та призначено уповноважену особу Фонду - Костенка Ігоря Івановича, та делеговано йому всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені законом, зокрема, статтями. 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (надалі - Закон №4452-VI).
Поряд з цим, відповідно до витягу з протоколу засідання комісії з перевірки документів, пов'язаних з укладанням договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в т.ч. карткових) з вкладниками ПАТ "КБ "Хрещатик", призначеної наказом уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик" від 11.04.2016 №41, від 17.05.2016, комісією затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (операції, транзакції) за вкладними операціями по перерахуванню коштів з рахунків юридичних осіб на депозитні поточні(карткові) рахунки клієнтів - фізичних осіб, що є нікчемними згідно пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, реєстри таких операцій та перелік клієнтів - отримувачів коштів наведено відповідно у додатках вказаного протоколу, до яких включено, зокрема, операцію безготівкового перерахування грошових коштів від 01.04.2016 з рахунку СГВК «Мрія» на рахунок ОСОБА_1 у сумі 121 000,00 грн., з призначенням платежу - надання позики згідно договору безвідсоткової позики від 29.03.2016 .
Крім того, згідно вказаного вище протоколу комісія запропонувала уповноваженій особі Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик" видати відповідний наказ щодо виявлення операцій (транзакцій), які є нікчемними.
На підставі зазначеного вище протоколу уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "КБ "Хрещатик" Костенко І.І. 18.05.2016 прийнято наказ №152, яким, зокрема, застосовано наслідки нікчемності до операції безготівкового перерахування грошових коштів від 01.04.2016 з рахунку СГВК «Мрія» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 у сумі 121 000, 00 грн., з призначенням платежу - надання позики згідно договору безвідсоткової позики від 29.03.2016, що є нікчемною на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI.
У подальшому, рішенням Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-ш вирішено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ "КБ "Хрещатик".
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.06.2016 №9/3 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "Хрещатик" з 06.06. 2016 по 05.06.2018 та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "Хрещатик", визначені законом, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52' 1, 53 Закону №4452-VI, в тому числі з підписанням всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному спеціалісту з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Костенку І.І. строком на 2 роки з 06.06. 2016 по 05.06.2018 року включно.
Незгода позивача із вказаними вище рішеннями, оформленими протоколом від 17.05.2016 та наказом від 18.05.2016 №152, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону №4452-VI, Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09.08.2012 №14 (далі - Положення №14).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, як вже зазначалось вище, регулюються та визначаються Законом №4452-VI.
Згідно із положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону №4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону №4452-VI, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
При цьому, порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений статтею 27 Закону №4452-VI.
Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку) (ч. 1 ст. 27 Закону №4452-VI).
Згідно з частиною другою статті 27 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника (ч. 3 ст. 27 Закону №4452-VI).
Окрім цього, відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Положення №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Положення №14, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Між тим, після внесення змін до пунктом 3 розділу ІІІ Положення №14, цим пунктом передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, крім іншого, формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік).
Після внесення змін до пункту 4 розділу ІІІ Положення №14 абзацом першим цього пункту передбачено, що перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Пунктом другим розділу IV Положення №14 передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).
Пунктом четвертим розділу IV Положення №14 передбачено, що виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Пунктом шостим цього розділу вказаного Положення встановлено, що на підставі рішення виконавчої дирекції за розпорядженням директора-розпорядника Фонд розпочинає виплату відшкодування коштів (здійснює перерахування гарантованої суми за Загальним Реєстром, передачу Загального Реєстру банку-агенту) не пізніше семи днів з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З матеріалів справи вбачається, що операцію з безготівкового перерахування грошових коштів від 01.04.2016 з рахунку СГВК «Мрія» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 у сумі 121 000,00 грн., з призначенням платежу - надання позики згідно з договором безвідсоткової позики від 29.03.2016, визнано нікчемною на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, а саме оскільки кошти на рахунок позивача надійшли внаслідок перерахування коштів на вкладний рахунок юридичною особою з метою створення штучного зобов'язання Фонду на відшкодування коштів за рахунок держави.
А тому, уповноважена особа Фонду Костенко І.І. вважає, що здійснивши зазначену вище операцію банк надав кредитору переваги (пільги), прямо не встановлені для нього законодавством чи внутрішніми документами банку.
Проте, при здійсненні спірної операції додаткових пільг чи переваг надання банком кредитору або вкладнику судом не встановлено, а тому суд вважає безпідставним посилання уповноваженої особи Фонду Костенка І.І. на пункт 7 частини третьої статті38 Закону №4452-VI як встановлену підставу визнання вказаної операції нікчемною.
При цьому, суд наголошує, що питання гарантування виплати відшкодування за договором банківського вкладу це гарантований Законом обов'язок держави.
Також, суду не надано доказів наявності інших підстав визначених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI внаслідок яких договір є нікчемним.
Надаючи оцінку встановленим під час розгляду справи обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 37 Закону №4452-VI, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
Частиною другою статті 38 Закону №4452-VI визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов'язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Приписами чачтини третьої статті 38 Закону №4452-VI визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність"; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Суд зазначає, що доводи уповноваженої особи Фонду щодо отримання певних переваг перед іншими вкладниками стосуються не позивача, а інших осіб, а відтак, не можуть бути враховані при вирішенні даної справи.
При цьому, належних та допустимих доказів, які б підтверджували недобросовісність позивача та його обізнаність щодо можливих неправомірних дій осіб, на яких вказує відповідач суду останнім надано не було.
Враховуючи вище викладене та зважаючи на те, що твердження про нікчемність операції безготівкового перерахування грошових коштів від 01.04.2016 з рахунку СГВК «Мрія» на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 у сумі 121 000,00 грн., з призначенням платежу - надання позики згідно договору безвідсоткової позики від 29.03.2016, відповідачем не доведено, суд прийшов до висновку про протиправність рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенко Ігоря Івановича, оформленого наказом №152 від 18.05.2016 в частині застосування наслідків нікчемності до операцій (транзакцій) по перерахуванню грошових коштів в розмірі 121 000,00 (сто двадцять одна тисяча гривень 00) з поточного рахунку СГВК «Мрія» на поточний рахунок ОСОБА_1 за договором безпроцентної позики від 29.03.2016, а тому в цій частині він підлягає скасуванню .
Судом встановлено, що у прохальній частині позову в частині визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Хрещатик» щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик» - позивачем допущена помилка, оскільки з матеріалів справи чітко вбачається, що фактично позивач мав на увазі саме визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення його до Переліку вкладників ПАТ «КБ «Хрещатик».
Суд зазначає, що уповноваженою особою Фонду Костенком І.І. не доведено факт наявності правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому така бездіяльність уповноваженої особи Фонду Костенка І.І. суперечить нормам Закону та є протиправною.
Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Стосовно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02. 2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06.2016 у справі №826/20410/14, щодо того, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів, суд зазначає наступне.
Так, згідно з частиною першою статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.
Однак, суд вважає за доцільне та необхідне відступити від правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 та від 15.06. 2016 у справі №826/20410/14, виходячи із нижче викладених мотивів.
Висновок Верховного Суду України у вище вказаних постановах зводиться до того, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на вище зазначені спірні правовідносини, які регулюються нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-XII (надалі - Закон №2343-XII), а тому спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, належить вирішувати у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).
Нормами Закону №2343-XII визначено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2343-XII, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.
Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Тобто, нормами Закону №2343-XII регулюються відносини щодо відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, які вирішуються у порядку, визначеному нормами ГПК України.
Згідно з частиною третьою статті 2 Закону №2343-XII, законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.
Суд звертає увагу на те, що у даній справі вирішуються спірні правовідносини у рамках норм Закону №4452-VI.
Системний аналіз вище викладених норм Закону №4452-VI дає суду підстави дійти до висновку, що, у даному випадку, ліквідаційна процедура, яка застосовується при ліквідації банку у силу відмінного правового регулювання, відрізняється від процедури, передбаченої нормами Закону №2343-XII. Зокрема, відповідно до ст. 7 Закону №2343-XII, порядок ліквідації банкрута здійснюється шляхом застосування судових процедур банкрутства.
Тобто, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин у частині задоволення кредиторських вимог у рамках норм Закону №2343-XII є безпосередня наявність порушення справи про банкрутство у господарському суді.
У даному випадку, ліквідація банку здійснюється на підставі постанови Правління Національного банку України у рамках норм Закону №4452-VI, якими не передбачено порушення справи про банкрутство у господарському суді, а тому, у даному випадку, норми Закону №2343-XII до спірних правовідносин не застосовуються.
Крім того, згідно з п. 17 ч. 1 ст.2, ч.ч. 1, 2 ст. 3, ч. 1 ст. 34, ч. 8 ст. 36, ч. 1 ст. 54 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.
Дія Закону №2343-XII на банки не поширюється.
Рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.
Отже, оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а уповноважена особа Фонду виконує від імені Фонду делеговані останнім повноваження щодо ліквідації банку та гарантування вкладів фізичних осіб, тому спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають вирішенню за правилами КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" від 20.05.2013 №8.
Вище вказані висновки також кореспондуються із позицією Вищого адміністративного суду України, що викладена в інформаційному листі №992/11/14-14 від 25.07.2014.
Таким чином, враховуючи у сукупності вище викладені норми та з'ясовані обставини, а також з метою дотримання вимогстатті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для відступлення від правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах від 16.02.2016 у справі №21-4846а15 від 15.06.2016 у справі №826/20410/14 та вирішення даної справи саме у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва
Позов задовольнити.
Визнати протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича, оформлене наказом №152 від 18.05.2016 в частині застосування наслідків нікчемності операцій (транзакцій) по перерахуванню грошових коштів в розмірі 121000,00 (сто двадцять одна тисяча гривень 00 коп.) з поточного рахунку СГВК «Мрія» на поточний рахунок ОСОБА_1 за договором безпроцентної позики від 29.03.2016;
Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку вкладників публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у межах граничної суми відшкодування;
Зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів у розмірі 121000,00 грн. (сто двадцять одна тисяча гривень 00 коп.).
Присудити на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 1653,60 грн. (одна тисяча шістсот п'ятдесят три гривні 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик".
Постанова набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства, та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя О.О. Власенкова