Копія
Справа № 822/3305/17
13 грудня 2017 року 15 год. 45 хв.м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2
за участі:позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа ОСОБА_5 сільська рада про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа ОСОБА_5 сільська рада в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача викладені в листі від 10 листопада 2017 року за № Т-17531/0-14811/6-17, що направлений ОСОБА_3 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області;
- зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області ОСОБА_3.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області в добровільному порядку повторно розглянуло клопотання позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Листом № Т-17531/0-14811/6-17 від 10 листопада 2017 року відповідач повідомив позивача про неможливість надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області у зв'язку з відсутністю письмової згоди землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Позивач вважає, що повторна відмова відповідача є протиправною, оскільки порушує чинне законодавство, яке регулює земельні відносини, права і гарантії громадянина, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправною вказану відмову та зобов'язати Держгеокадастр надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях. Зокрема зазначив, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення щодо відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини.
Суд встановив, що в червні 2017 року позивач звернувся до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної форми власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області.
Листом №Т-17531/0-10591/6-17 від 24 липня 2017 року відповідач повідомив позивачу, що за результатами поданого звернення, останнє не підлягає задоволенню, оскільки, рішенням №2/1, згідно якого при вирішенні питання про надання дозволів на розробку земельної документації, необхідно врахувати позицію органів місцевого самоврядування щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Відповідно до поданих позивачем документів неможливо встановити позицію сільської ради щодо можливості надання дозволу на розроблення документації із землеустрою.
Позивач не погоджуючись із такими діями відповідача звернувся до суду.
10 жовтня 2017 року Хмельницьким окружним адміністративним судом розглянуто адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, та прийнято рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 24 липня 2017 року №Т-17531/0-10591/6-17, щодо розгляду звернення про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,0 га за межами населеного пункту на території ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області. Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути звернення ОСОБА_3 та прийняти рішення щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту на території ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, або надати мотивовану відмову у його наданні. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
10 листопада 2017 року Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянуло звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами населених пунктів на території ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, та за результатами розгляду позивачу повідомлено листом від 10.11.2017 року № Т-17531/0-14811/6-17 про ненадання такого дозволу.
В своїй відповіді відповідач посилаючись на ст. ст. 122, 123 Земельного кодексу України зазначив, що згідно поданих позивачем графічних матеріалів не можливо встановити бажане місце розташування земельної ділянки.
Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, позивач звернувся з позовом до суду.
Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону. Порядок та підстави набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності визначений Земельним кодексом України.
Частинами 1, 2, пунктом "а" частини 3 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.
До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо). Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно зі частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 1 статті 117 Земельного кодексу України передбачено, що передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 121 Земельного кодексу України визначено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно абзацу 1 частини 3 статті 123 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Частина друга статті 123 Земельного кодексу України зазначено, що у клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). ОСОБА_6 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Судом встановлено, що до заяви (клопотання) від 10.07.2017 б/н, поданої ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, позивачем додано копію паспорту та ідентифікаційного коду, графічні матеріали, копію посвідчення інваліда війни.
Проте, як вбачається зі змісту заяви позивача, останній просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної форми власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована за межами населених пунктів на території ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, проте не конкретизувавши при цьому бажаного місця розташування земельної ділянки.
В судовому засіданні судом досліджено надані позивачем до матеріалів справи графічні матеріали, що в свою чергу також були надані відповідачу, та встановлено, що останні не містять бажаного місця розташування земельної ділянки, а містять лише графічний матеріал на якому відображено земельну ділянку площею 20 га.
Суд вважає за необхідне зазначити, що чинним законодавством не передбачено обов'язку відповідача самостійно здійснювати пошук земельної ділянки, яку позивач просить надати у власність для сільськогосподарського призначення.
Зокрема, орган виконавчої влади, який розглядає клопотання, повинен встановити відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як встановлено судом вище, надані позивачем графічні матеріали не містять конкретно визначеного бажаного місця розташування земельної ділянки, що унеможливлює розгляд відповідної заяви позивача, враховуючи відсутність можливості відповідача встановити наявність чи відсутність підстав для надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови у його наданні.
Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що заява позивача від 10.07.2017 року б/н та додані до неї документи не відповідають вимогам статті 118 Земельного кодексу України, а тому, на думку суду, позивачем не дотримано встановленого законом порядку для реалізації права на погодження місця розташування земельної ділянки та одержання дозволу на розроблення документації із землеустрою, а відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, правомірно відмовлено у наданні такого дозволу.
З урахуванням вищевикладеного, та аналізу норм законодавства, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду заяви позивача про виділення та передачу у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області, та як наслідок для задоволення в цій частині позовних вимог позивача.
Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту ОСОБА_5 сільської ради Новоушицького району Хмельницької області ОСОБА_3, суд зазначає, що у зв'язку з тим, що відповідь відповідача № Т-17531/0-14811/6-17 від 10 листопада 2017 року прийнята відповідно до чинного законодавства та в межах повноважень, а тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною другою статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, надавши оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 69-71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, третя особа ОСОБА_5 сільська рада - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2017 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1
"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1