ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
13 грудня 2017 року м. Київ № 826/4658/16
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В.І. , розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки та роз'яснення рішення в частині у справі № 826/4658/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області та Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 року, частково задоволено позов ОСОБА_1, а саме:
- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Київській області від 17.08.2015 року №440 о/с "По особовому складу" (зі змінами, внесеними наказом від 23.10.2015 року №558 о/с та наказом від 24.03.2016 року №17 о/с) про звільнення ОСОБА_1 з посади провідного спеціаліста відділу зв'язку Управління матеріального забезпечення.
- поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу зв'язку Управління матеріального забезпечення з дня звільнення.
- стягнуто з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 113308,58 грн.
- постанову в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу зв'язку Управління матеріального забезпечення з дня звільнення та стягнення суми середнього заробітку за один місяць у розмірі 5330,57 грн. допущено до негайного виконання.
В подальшому, до суду надійшла заява представника Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки та роз'яснення рішення в частині у справі № 826/4658/16.
Ухвалою від 16 вересня 2017 року заяву про встановлення судового контрою за виконанням постанови від 13.06.2017 року по справі №826/4568/16 призначено до вирішення в судовому засіданні.
У судовому засіданні 12 вересня 2017 року представник Головного управління Національної поліції в Київській області та представник третьої особи заяву підтримали, позивач проти її задоволення заперечив. На підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву про роз'яснення постанови, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Аналізуючи наведену правову норму, суд зазначає, що роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, визначений ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства роз'ясненню підлягають ті судові рішення, які є незрозумілими, містять суперечливі доводи, які ведуть до труднощів при їх виконанні, чого в даному випадку не має, оскільки ухвала суду викладена доступною, зрозумілою мовою, і не потребує додаткових роз'яснень.
У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" за правовою природою роз'яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз'яснення є його складовою, тому заява про роз'яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз'яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що представник Головного управління Національної поліції в Київській області просить суд роз'яснити хто саме має виконувати рішення суду в частині поновлення позивача на посаді провідного спеціаліста відділу Управління матеріально технічного забезпечення ( пункт 3 резолютивної частини постанови суду) у той, час як постанова суду в цій частині виконана ГУ МВС України в Київській області, про що свідчить його наказ від 11.07.2017 року №14 о/с, а відтак, у суду відсутні підстави для роз'яснення постанови суду у цій частині.
Розглянувши заяву представника Головного управління Національної поліції в Київській області у частині виправлення описки, допущеної в пункті 4 резолютивної частини постанови суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі якщо для внесення виправлень суд визнає за необхідне провести судове засідання за присутності осіб, які беруть участь у справі, ці особи повідомляються про день, час і місце засідання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Оскільки судом задоволено позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 113308,58 грн., заявлену позивачем саме до цього відповідача, що вбачається зі змісту постанови суду та позовної заяви, то суд приходить до висновку, що клопотання представника Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки, допущеної на його думку, в пункті 4 резолютивної частини постанови суду, в силу вимог статті 169 КАС України задоволенню не підлягає, оскільки фактично така позовна вимога відсутня.
Суд звертає увагу, що відповідно до змісту заяви Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки в судовому рішенні, заявник не просить виправити описку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, яка матиме вплив на зміст судового рішення та його виконання, а фактично намагається внести зміни до змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2017 року, що набрала законної сили 09 листопада 2017 року. Додатково суду зазначає, щодо постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2017 у справі №826/4658/16 залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2017 року, а відтак, розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає за можливе задовольнити заяву представника Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки та роз'яснення рішення в частині у справі № 826/4658/16.
Керуючись ст.160, 165, 169, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника Головного управління Національної поліції в Київській області про виправлення описки та роз'яснення рішення в частині у справі № 826/4658/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Київській області та Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа: Міністерство юстиції України, про визнання протиправними дій та рішення, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалу направити сторонам.
Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено в порядку, передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ч. 6 ст. 170 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Відповідно до ч. 3 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.І. Келеберда