про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
14 грудня 2017 року справа № 823/1837/17
м. Черкаси
Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративного позову у справі № 823/1837/17
за позовом ОСОБА_1
до прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної
про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання надати обґрунтовану відповідь, прийнято ухвалу.
ОСОБА_1, звернувшись до суду з адміністративним позовом до прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної, просить:
- звільнити позивача від оплати судового збору у зв'язку з складним матеріальним становищем;
- визнати неправомірною бездіяльність прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної у частині ненадання обґрунтованої відповіді на заяви, направлені до ГПУ та обласної прокуратури, на які надано відписку від 03.11.2017 без роз'яснення права на оскарження та відмовлено у відновленні порушених прав та законних інтересів позивача;
- зобов'язати прокуратуру Черкаської області призначити перевірку та відновити порушені права з наданням повної вмотивованої відповіді на заяви, що були спрямовані з ГПУ;
- витребувати заяви, скарги та рішення ГПУ, направлені до обласної прокуратури для огляду з направленням завірених копій для надання доказів;
- стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 28 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2017 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків до 12.12.2017, зокрема зазначено, що відповідно до змісту п.4 ч.1 ст.106 КАС України позовна заява повинна містити інформацію про те, які саме права, свободи або інтереси, на думку позивача, були порушені відповідачем - суб'єктом владних повноважень.
30.11.2017 до суду надійшла заява позивача про виправлення недоліків позовної заяви, відповідно до якої позивач: висловлює незгоду з постановою про відмову у порушенні кримінальної справи та невизнанням його потерпілим; зазначає про не встановлення події злочину та завдання шкоди, пов'язаної з викраденням майна, у тому числі арештованого автомобіля; висловлює незгоду з неповідомленням про те, хто є процесуальним прокурором, кого і коли визнано потерпілим; зазначає про порушення процедур досудового слідства та не проведення розслідування.
Вирішуючи питання про відмову у відкритті провадження у справі, варто зазначити про таке. Відповідно до ч.2 ст.2 та п.1 ч.1 ст.17 КАС України встановлено певні обмеження щодо предмету оскарження, зокрема до суду може бути оскаржено лише рішення суб'єкта владних повноважень, яке відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України може бути визнане судом протиправним повністю чи окремі його положення і бути скасованим або визнане нечинним за наслідком розгляду справи по суті. Рішення суб'єкта владних повноважень являє собою акт розпорядчого характеру, що ухвалюється суб'єктом владних повноважень для розв'язання питань, що належать до компетенції. Лист - відповідь, зокрема від 03.11.2017 №17/7-87-02 на № 17/7-2097 вих.-17 на звернення фіксує певні обставини та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, не породжує певних правових наслідків, його висновки не мають обов'язкового характеру для позивача і не набуває статусу рішення у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не може бути оскаржений в адміністративному суді у порядку адміністративного судочинства.
У позовній заяві йдеться про спірні відносини щодо правомірності дій прокурора відділу прокуратури Черкаської області при розгляді заяв (звернень) як щодо перевірки правомірності дій працівників прокуратури так і не виконання рішення судів в інших справах. Позивачем обрано невірний спосіб захисту порушених (на думку позивача) прав, свобод та інтересів, оскільки у випадку незгоди з діями суб'єктів владних повноважень при виконанні рішення суду, що набрало законної сили, чинне законодавство наділяє особу правом звернення до суду у порядку визначеному ст.ст. 181, 267 КАС України та Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно змісту позовної заяви спірні відносини стосуються правомірності дій прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної за наслідком розгляду звернень щодо правомірності дій працівників правоохоронних органів стосовно розслідування: за фактом викрадення демонтованого двигуна з арештованого автомобіля зі складу СВК «Розсішки» за матеріалами № 121-пр/05, № 35/08, № 480/08; кримінального провадження від 24.12.2012 за скаргою від 04.06.2009; кримінального провадження від 29.01.2013 за матеріалами № 579/ІІ стосовно не виплати орендної плати у сумі 4800 грн.; кримінального провадження від 16.07.2013 за фактом внесення СВК «Розсішки» неправдивих відомостей про відпрацьований час; кримінальних проваджень від 24.11.2012, 29.01.2013, 15.03.2013, 21.01.2014, 14.03.2014, 05.09.2014.
На думку позивача, оскаржуваний лист не містить обґрунтованої відповіді на заяви направлені до ГПУ та до обласної прокуратури, а в порушення Закону України «Про звернення громадян» позивачеві не пояснено право на оскарження та відмовлено у відновленні порушених прав позивача. Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з такого.
Конституцією України передбачено (ст.55), що кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
Згідно з ч.1 та ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом (ч. 1 та ч. 4 ст. 6 КАС України).
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати у порядку кримінального судочинства (ч. 3 ст. 17 КАС України).
Як вбачається зі змісту позову та доданих до нього матеріалів, предметом розгляду у даній справі є оскарження бездіяльності посадової особи - прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурна щодо неналежного розгляду заяв позивача щодо кримінальних правопорушень.
Згідно з ч.1 ст.1, ч.1 ст.4 КПК України порядок кримінального провадження (досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п.10 ст.3 КПК України) на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України. Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування визначено параграфом 1 глави 26 КПК України. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 Кодексу (ч. 2 ст. 303 КПК України).
Правовідносини щодо розгляду заяв про вчинення кримінального правопорушення, внесення відомостей про кримінальне правопорушення та досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбачено законом України про кримінальну відповідальність, за своєю правовою природою є кримінально-процесуальними. Спір, що виник між сторонами в даній справі належить вирішити у порядку, передбаченому КПК України, оскільки захист прав заявника, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшов такий позов, перевіряти та надавати оцінку фактам і обставинам, не властивим суду адміністративної юрисдикції, здійснювати судовий контроль дотримання відповідачем правил, встановлених КПК України, проте адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та відновлення порушених у рамках кримінальних проваджень прав заявника.
Відповідно до п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand проти Aвстрії зазначив, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом норм, що регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст. 6 Конвенції передбачає «всю організаційну структуру судів, включно з <..> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <..>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.
Верховний Суд України у постановах від 24.04.2012 (справа №21-989во10) від 16.09.2015 (справа №21-1666а15), зазначив про те, що спори, які стосуються перевірки правомірності дій (рішень) правоохоронних органів, вчинених (прийнятих) при досудовому розслідуванні, не відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
У рішенні Конституційного Суду України від 23.05.2001 №6-рп/2001 зазначено, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб як і діяльність суду, маючи особливості, не належить до управлінської сфери.
У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначено, що, здійснюючи перевірку заяв і повідомлень про злочини, прокурор, слідчий, орган дізнання діють до порушення кримінальної справи, однак вдаються до тих же способів і прийомів, що й під час збирання доказів у кримінальній справі; з метою реалізації положень ст.55 Конституції України та недопущення обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина у разі оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого, органу дізнання стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини такі скарги суди повинні розглядати аналогічно до порядку оскарження до суду рішень і дій прокурора, слідчого, органу дізнання, встановленого КПК України.
За таких обставин, вимоги позивача про оскарження бездіяльності прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної щодо розгляду звернень стосовно правомірності дій працівників правоохоронних органів стосовно розслідування: за фактом викрадення демонтованого двигуна з арештованого автомобіля зі складу СВК «Розсішки» за матеріалами № 121-пр/05, № 35/08, № 480/08; кримінального провадження від 24.12.2012 за скаргою від 04.06.2009; кримінального провадження від 29.01.2013 по матеріалам № 579/ІІ стосовно не виплати орендної плати у сумі 4800 грн.; кримінального провадження від 16.07.2013 за фактом внесення СВК «Розсішки» неправдивих відомостей про відпрацьований час; кримінальних проваджень від 24.11.2012, 29.01.2013, 15.03.2013, 21.01.2014, 14.03.2014, 05.09.2014, повинно розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Позивач, звертаючись з позовом до суду, посилається на Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР, відповідно до якого заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Згідно з узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (від 12.01.2017 №9-49/0/4-17), якщо особа звертається з певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах (тобто в порядку Закону України «Про звернення громадян», сфера застосування якого обумовлена ст.12, відповідно до якої, дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінально-процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством і законодавством про захист економічної конкуренції, законами України «Про судоустрій і статус суддів» та «Про доступ до судових рішень», КАС України», законами України «Про засади запобігання і протидії корупції», «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» прокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду. Лист-відповідь не породжує, не змінює і не припиняє певні правовідносини і не встановлює нових обов'язків для адресата, як і не наділяє додатковими правами, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а обраний позивачем спосіб захисту порушеного права в частині заявлених вимог зобов'язати прокуратуру Черкаської області призначити перевірку та відновити порушені права з наданням повної вмотивованої відповіді на заяви, що були спрямовані з ГПУ (у т.ч. похідних вимог): за фактом викрадення демонтованого двигуна з арештованого автомобіля зі складу СВК «Розсішки» за матеріалами № 121-пр/05, № 35/08, № 480/08; кримінального провадження від 24.12.2012 за скаргою від 04.06.2009; кримінального провадження від 29.01.2013 за матеріалами № 579/ІІ стосовно не виплати орендної плати у сумі 4800 грн.; кримінального провадження від 16.07.2013 за фактом внесення СВК «Розсішки» неправдивих відомостей про відпрацьований час; кримінальних проваджень від 24.11.2012, 29.01.2013, 15.03.2013, 21.01.2014, 14.03.2014, 05.09.2014 не відповідає визначеній компетенції адміністративного суду.
Позови про відшкодування шкоди, що завдана злочином, є цивільними і можуть розглядатися як в порядку, визначеному ст.ст.127-130 КПК України, так і згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України. Згідно Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом (ст.2), виникає у випадках, зокрема: закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або не встановлення достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом. Згідно гл.9 «відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні, цивільний позов» КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
КПУ України - ст.127 - у розвиток передбаченого п.10 ч.1 ст.56 права потерпілого як фізичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, так і юридичної особи, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду, встановлює способи (шляхи) її відшкодування (компенсації): кожен з них має свої підстави, умови та форми реалізації, може використовуватися окремо, а послідовно, коли не було реалізовано або не було можливості реалізувати попередній. Відповідно до ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу. Указом Президента України 12.12.2017 №412/2017 «Про ліквідацію та утворення місцевих загальних судів» утворено Черкаський окружний суд із місцезнаходженням у місті Черкасах.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, що не обмежують або зменшують доступ, що надається особі, таким чином чи в такій мірі, щоб сама сутність права була порушена (Markovic та ін. проти Італії, № 1398/03, Stanev проти Болгарії, № 36760/06, § 230). Компетентним національним судом, до юрисдикції якого належить розгляд скарг щодо прийняття рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень стосовно заяв і повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини, є суд, який спеціалізується на розгляді кримінальних справ (висновок у постанові Верховного суду України від 16.09.2015 ЄДРСР № 51751213).
Згідно КАС України (п.1 ч.1 ст.109) суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до прокурора відділу прокуратури Черкаської області Т.Чепурної про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання надати відповідь.
Повернути позивачеві позовну заяву з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію ухвали направити позивачеві.
Роз'яснити позивачеві право на звернення за захистом порушеного права до місцевого загального суду за правилами Кримінального процесуального кодексу України.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст.ст.185-187 КАС України.
Суддя Л.В.Трофімова