13 грудня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1563/17
14 год. 18 хв.
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Варняка С.О.,
при секретарі: Кальченко-Булановій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 2360-0000 від 21.06.2017 р.,
встановив:
Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 10 липня 2017 року отримав податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 21 червня 2017 року № 2360-0000 про сплату 98719 грн. 98 коп., як суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.
Вважає зазначене повідомлення-рішення незаконним та необґрунтованим. 20.07.2017 року оскаржив повідомлення-рішення у адміністративному порядку. 20.09.2017 року Державна фіскальна служба України прийняла рішення залишити без змін податкове повідомлення-рішення ДФС у Херсонській області від 21 червня 2017 року № 2360-0000, а скаргу без задоволення.
Вважає, що зазначене повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим з огляду таке. Між ОСОБА_1 та Голопристанською районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі від 27 квітня 2011 року, який зареєстровано відділом Держкомзему у Голопристанському районі від 02.11.2011 року за № 65223004000292. Предметом договору була земельна ділянка сільськогосподарського призначення для ведення товарного і сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Чорноморської сільської ради Голопристанського району загальною площею 73,99 га, у тому числі, земельна ділянка площею 33,7896 га - кадастровий номер НОМЕР_2 та земельна ділянка площею 40,2103 га - кадастровий номер НОМЕР_1. Строк дії договору оренди - 5 років, тобто, до 02.11.2016 року. Пунктом 37 Договору оренди передбачено, що дія говору припиняється у разу закінчення строку, на який його було укладено. Клопотання про продовження строку дії договору оренди позивач не надавав, тому що не мав намірів його продовжувати. 07 вересня 2016 року та 05 жовтня 2016 року направив заяви до ГУ Держгеокадастру Херсонської області за вх. № Г-7867/0/5/16-СГ та № К-9116/0/5-16, якими надав згоду на вилучення земельних ділянок.
Позивач просить суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 21.06.2017 року № 2360-0000.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.
Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
27 квітня 2011 року між Голопристанською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі. Відповідно до п. 8 Договору оренди землі договір укладено на 5 років. Відповідно до п. 37 Договору дія договору припиняється у разі:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- придбання орендарем земельної ділянки у власність;
- викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря.
Відповідно до листа Відділу у Голопристанському районі Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 19.07.2017 року № 280/110-17 договір оренди на земельні ділянки загальною площею 73,99 га на території Чорноморської сільської ради, укладений між Голопристанською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_1, зареєстрований Відділом Держкомзему у Голопристаиському районі від 02.11.2011 № 65223004000292 терміном на 5 років. Інформація про укладання додаткової угоди договору оренди про продовження договору оренди не вищезазначені земельні ділянки у відділі відсутня. Строк дії договору оренди сплинув 02.11.2016 року.
Наказами Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 21.09.2016 року та від 13.10.2016 року вищезазначені земельні ділянки передані у власність громадянам з урахуванням заяви ОСОБА_1 від 31.08.2016 року та 02.10.2016 року до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області про надання згоди про вилучення цих земельних ділянок та передачу їх у власність.
21.06.2017 року ГУ ДФС винесено податкове повідомлення-рішення № 2360-0000, відповідно до якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб у сумі 98719,98 грн.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним та Цивільним кодексами, Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161 "Про оренду землі" (далі - Закон № 161), іншими законами України та нормативно-правовими актами.
Статтею 206 Земельного кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до підпунктів 269.1.1- 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Згідно із підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
Таким чином, обов'язок платника податку сплачувати плату за землю виникає у власників та землекористувачів з дня виникнення права власності або користування земельною ділянкою.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК).
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 287.1 статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Отже, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що обов'язковою умовою для виникнення у податкового органу обов'язку нараховувати фізичній особі земельний податок є статус даної особи як землевласника/землекористувача.
У відповідності до вимог п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним судом України у своїх постановах від 2 грудня 2014 року по справі № 21-274а14, від 7 квітня 2015 року по справі № 21-117а15.
У відповідності до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Згідно з абзацом другим пункту 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
В силу ч. 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
У відповідності до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Згідно з пунктом 285.1 ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Термін "плата за землю" в Податковому кодексі України вживається в значенні обов'язкового платежу у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
У відповідності до абз.1 ст.31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
Дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
При цьому, суд зазначає, що згідно з пунктом 8 договору оренди землі від 27.04.2011 року, останній укладено на п'ять років.
Тобто, строк дії договору оренди землі сплив 02.11.2016 року.
Водночас, доказів укладення додаткової угоди до договору сторонами до суду не надано, а відтак дія договору припинена 02.11.2016 року, доказів на спростування цього відповідачем до суду не надано.
Таким чином, оскільки договір оренди від 27.11.2011 року, який в розумінні ст. 288 Податкового кодексу України є підставою для нарахування орендної плати, припинений з 02.11.2016 року, тому у Головного управління ДФС у Херсонській області були відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 орендної плати з фізичних осіб.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.
На підставі вищезазначеного, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Херсонській області від 21.06.2017 року № 2360-0000.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 161, 162, 163 КАС України,
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 21 червня 2017 року № 2360-0000, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання за платежем - орендна плата з фізичних осіб у сумі 98719 грн. 98 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15 грудня 2017 р.
Суддя Варняк С.О.
кат. 8.3.11