Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
13 грудня 2017 р. № 820/5056/17
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Панченко О.В.
за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.
за участю:
представника позивача - Буйкевич М. А.,
представника відповідача - Шульги В.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП"
до Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень ,
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017р. №0002611401, №0002621401, №0002631401.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права позивача.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.
Відповідач згідно письмових заперечень, наданих до суду, позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, вважаючи оскаржувані в даній справі податкові повідолмення-рішення цілком законними та обгрунтованими.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру реєстрації в якості юридичної особи та згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 16-23 том 1) має статус юридичної особи.
Також судом встановлено, що контролюючим органом - ГУ ДФС у Харківській області в серпні - вересні 2017 року було проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р., валютного законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р.
За наслідками проведеної перевірки було складено акт від 22.09.2017р. № 13282/20-40-14-01-08/37578066 (а.с. 24-92, том 1), за висновками якого встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, за наслідками чого позивачем занижено податок на прибуток в загальній сумі 1675454 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 499911 грн., за 2 квартал 2016 року на суму 677274 грн., за 4 квартал 2016 року на суму 344 646 грн., за 1 квартал 2017 року на суму 132418 грн., за 2 квартал 2017 року на суму 21205 грн., а також завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування (збиток) станом на 31.12.2016р. на суму 853459 грн. за 2016 рік.
Також встановлено порушення ст. 103 та п.п. 141.4.2, п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено суму податку на прибуток доходів нерезидента в розмірі 1 266 920 грн., в тому числі за 2015 рік в розмірі 122898 грн., за 2016 рік в розмірі 1144022 грн.
На підставі розгляду вказаного акту перевірки контролюючим органом було прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.10.2017р.:
№0002611401 (а.с. 5, том 1), відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1715652,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1300204 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 415448,50 грн.;
№0002621401 (а.с. 6, том 1), відповідно до якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в загальному розмірі 1552925,50 грн., в тому числі за основним платежем - 1266920 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 286005,50 грн.;
№0002631401 (а.с. 7, том 1), відповідно до якого до позивача застосовано штрафні санкції за платежем - податок на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 340,0 грн.
Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених перевіркою порушень та необхідність прийняття оскаржуваних в даній справі податкових повідомлень - рішень, відповідач виходив з того, що між позивачем та його контрагентом TEXPROTECT Sp.Z.o.o (KalHtz, Polska) було укладено контракт від 25.09.2013р. № 2509-2013, за умовами якого відбувається придбання позивачем товарів (тканина) за межами митної території України з їх подальшим ввезенням та розмитненням.
З метою контролю якості товару в момент його розвантаження за межами митної території України між позивачем і INTERMEZZO INVESTMENT LLP було укладено договір підряду від 01.10.2014р. №0110-2014, а також договір підряду від 04.01.2016р. №0401-2016 за умовами яких нерезидент зобов'язується виконати роботу на користь платника податків (позивача), що полягає у перевірці якості товару та його відповідності параметрам виробника перед його відвантаженням в Україну. Робота оплачується на підставі актів виконаних робіт та загальна ціна робіт за 2015 рік становить 2607261,29 грн.; за 2016 рік - 3762631,60 грн.
Відповідачем було зазначено, що жодним договором постачання або внутрішнім розпорядчим документом керівника підприємства позивача не передбачено додаткової перевірки щодо якості та кількості товару та відповідність його технічній документації. Крім того, TEXPROTECT Sp.Z.o.o (KalHtz, Polska) до кожної ВМД на відвантаження тканини надає технічні характеристики товару, що підтверджується базою "Автоматизована система митного оформлення "Інспектор-2006", АРМ "Митниця.
При цьому контролюючий орган вважав, що позивач не мав підстав для відображення витрат на оплату робіт нерезидента за вказаними договорами підряду в податковій звітності з податку на прибуток, оскільки за наслідками проведеної податкової перевірки контролюючий орган дійшов висновку про неможливість встановити яким чином придбані роботи вплинули на отримання або збільшення економічних вигод платника податків (позивача) та яким чином ці роботи використано в його господарській діяльності.
З урахуванням викладеного контролюючий орган дійшов висновку щодо безпідставного документального оформлення нереальних господарських операцій, що, на його думку, підтверджує неможливість здійснення послуг згідно договорів підряду від 01.10.2014р. №0110-2014, від 04.01.2016р. №0401-2016. Наслідком цього, як вважав відповідач, є безпідставне формування позивачем витрат по рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, послуг)" Звіту про фінансові результати всього в сумі 6 369 893,0 грн.
Проте суд вважає такі доводи контролюючого органу та його висновки, що ґрунтуються на них, невірними і такими, що спростовуються наявними матеріалами справи.
Так, судом встановлено, що між позивачем та INTERMEZZO INVESTMENT LLP 01.10.2014р. укладено договір підряду №0110-2014 (а.с. 93-99, том1), відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає INTERMEZZO INVESTMENT LLP (підрядник) виконати роботи з перевірки якості товару та його відповідності заявленим параметрам виробника, перед відправкою замовникові.
Згідно актів приймання виконаних робіт за договором підряду від 01.10.2014р. №0110-2014 від 23.03.2015р. (а.с. 100-101, том 1), від 18.03.2015р. (а.с. 102-103, том1), 13.07.2015р. (а.с. 105-106, том 1), від 09.07.2015р. (а.с. 107-108, том 1), від 14.08.2015р. (а.с. 110-111, том 1), від 12.08.2015р. (а.с. 112-113, том 1), від 01.09.2015р. (а.с. 115-117, том 1), від 23.10.2015р. (а.с. 121-123, том 1), від 04.11.2015р. (а.с. 127-129, том 1) роботи за договором виконано та прийнято замовником. Характер виконаних робіт та їх обсяги визначено в наряді-замовленні № 5 від 18.03.2015р. (а.с. 102-103, том 1), №8 від 28.08.2015р. (а.с. 118-119, том 1), №9 від 20.10.2015р. (а.с. 124-125, том 1), №10 від 02.11.2015р. (а.с. 130-131, том 1).
За наслідками виконання договору також складено акти про розходження, в яких визначено виявлені при перевірці товару його невідповідності обумовленим сторонами якісним показникам (а.с. 133-144, том 1).
Також за матеріалами справи судом встановлено, що позивачем і INTERMEZZO INVESTMENT LLP 04.01.2016р. було укладено аналогічний договір підряду №0401-2016 (а.с. 145-147, том 1), відповідно до умов якого позивач (замовник) доручає INTERMEZZO INVESTMENT LLP (підрядник) виконати роботи з перевірки якості товару та його відповідності заявленим параметрам виробника, перед відправкою замовникові.
Виконання вказаного договору підтверджується складеними та підписаними сторонами актами приймання виконаних робіт: від 15.01.2016р. (а.с. 150-151, том 1), від 12.04.2016р. (а.с. 155-157, том 1), від 19.04.2016р. (а.с. 162-164, том 1), від 25.04.2016 р. (а.с. 169-170, том 1), від 03.06.2016р. (а.с. 174-175 том 1), від 24.06.2016р. (а.с. 179-180, том 1). Характер виконаних робіт та їх обсяги визначено в наряді-замовленні №1 від 13.01.2016 р. (а.с. 152-153 том 1), №2 від 08.04.2016р. (а.с. 15-160 том 1), №3 від 18.04.2016р. (а.с. 165-167, том 1), №4 від 21.04.2016р. (а.с. 171-172, том 1), №5 від 31.05.2016р. (а.с. 176-177, том 1), №6 від 21.06.2016р. (а.с. 181-182, том 1).
За наслідками виконання договору також складено акти про розходження, в яких визначено виявлені при перевірці товару його невідповідності обумовленим сторонами якісним показникам (а.с. 184- 195, том 1).
Згідно копій платіжних доручень в іноземній валюті (а.с. 197- 216 том 1) вбачається, що позивачем перераховано грошові кошти в зв'язку з укладеними зазначеними вище договорами у повному обсязі.
Суд зазначає, що контролюючим органом не заперечується наявність належним чином складених контрактів, укладених позивачем з TEXPROTECT Sp.Z.o.o (KalHtz, Polska), а також з INTERMEZZO INVESTMENT LLP, документів первинного обліку, в тому числі зазначених судом актів приймання виконаних робіт, що були підписані між позивачем та INTERMEZZO INVESTMENT LLP.
Доводи контролюючого органу про фіктивний характер складених документів фінансової звітності позивача з зазначеним контрагентом обґрунтовуються ним відсутністю економічного ефекту від укладеного з INTERMEZZO INVESTMENT LLP контракту, а, відтак, на його думку, це вказує на безпідставність документального оформлення господарських операцій та первинних документів.
З огляду на досліджені судом докази можна дійти висновку, що необхідність укладення позивачем зазначених вище договорів підряду з INTERMEZZO INVESTMENT LLP була викликана необхідністю перевірки (контролю) якості товару за контрактами на постачання тканин, укладеними позивачем з TEXPROTECT Sp.Z.o.o (KalHtz, Polska), копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 236-250 том 1), оскільки, за письмовими поясненнями позивача, він не має вітчизняних постачальників і отримує товар виключно шляхом імпорту. При цьому придбання товару (тканини) здійснюється за межами митної території України з їх подальшим ввезенням та розмитненням.
Саме в зв'язку з наведеними обставинами позивач, має необхідність контролювати якість та технічні характеристики придбаного товару до ввезення на митну територію України, оскільки завезений на територію України неякісний товар стає збитками позивача та не може бути повернутий. Відтак, не має підстав вважати, що спірні договори підряду, укладені позивачем INTERMEZZO INVESTMENT LLP позбавлені економічної доцільності та не можуть бути використані в його діяльності і не спричинили для позивача позитивного економічного ефекту.
З урахуванням наведеного суд зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.
На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату отриманих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.
Суд зауважує, що відповідно до п.п. 141.4.2 ст. 141 Податкового кодексу України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Відповідно до п. й) п.п. 141.4.1 Податкового кодексу України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами, зокрема, є інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України.
Згідно з п.п 14.1. 54 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
Таким чином положення п.п. 141.4.2 Податкового кодексу України застосовуються лише у тих випадках коли здійснюється виплата доходу на користь нерезидента за діяльність на території України.
В даній справі діяльність INTERMEZZO INVESTMENT LLP згідно умов договорів підряду від 01.10.2014р. №0110-2014 та від 04.01.2016р. №0401-2016 здійснювалась за межами митної території України, тому доходи, сплачені позивачем - платником податків на користь нерезидента за вказаними договорами не підлягають оподаткуванню на підставі п.п. 141.4.2 Податкового кодексу України.
З урахуванням викладеного необґрунтованими вбачаються висновки контролюючого органу, викладені ним в акті податкової перевірки від 22.09.2017р. №13282/20-40-14-01-08/37578066, за якими в подальшому відповідачем було прийнято оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення. При цьому порушення з боку позивача вимог п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 140.4 ст. 140, п.п. 141.4.2, п.п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України судом не встановлено.
Крім того суд додатково враховує Висновок експертного економічного дослідження №1532/1533 від 10.11.2017р., виконаний на замовлення позивача експертом Полтавського відділення ХНДІСЄ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, за яким висновки акту документальної планової перевірки ТОВ "Фірма Спешл Текстайл Груп" (податковий номер 37578066) податкового законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р., валютного законодавства за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р., єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015р. по 30.06.2017р. №13282/20-40-14-01-08/37578066 від 22.09.2017р. щодо наявності порушень Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування (збиток) на 30.06.2017р. документально не підтверджуються. Так само згідно вказаного Висновку не підтверджуються висновки про заниження суми податку на прибуток доходів нерезидента.
В зв'язку з наведеним суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.
В даній справі судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідачем було ухвалено при невірному застосуванні чинного законодавства та без належного урахування дійсних обставин справи, в зв'язку з чим їх не можна вважати обґрунтованим та законним.
Відповідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 11, 12, 94, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2017р. №0002611401, №0002621401, №0002631401
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП" (вул. Озерна, буд.9, с. Котляри, Харківський район, Харківська область,62490, код 37578066) судовий збір у розмірі 40111 (сорок тисяч сто одинадцять) грн. 96 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198).
Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови буде виготовлений 15 грудня 2017 року.
Суддя О.В. Панченко