14 грудня 2017 року
Рівне
№817/1896/17
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнекультмеблі - плюс" до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови,
Позивач звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про застосування скасування постанови.
Ухвалою суду від 01 грудня 2017 року позовна заява залишалася без руху. Позивачу встановлювався строк для усунення недоліків позовної заяви до 13 грудня 2017 року шляхом подання до суду нової позовної заяви із зазначенням поштової адреси представника позивача, номера засобу зв'язку з ним, адреси його електронної пошти, якщо такі є, а також документа, що посвідчував би сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову, що містить одну вимогу немайнового характеру, або доказів звільнення від його сплати.
На виконання вказаної ухвали 12.12.2017 представником позивача було подано до суду два примірника позовної заяви із зазначенням поштової адреси та номера засобу зв'язку представника позивача, а також клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку із блокуванням банківських рахунків позивача.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно з ч.1 ст.88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведених норм вбачається, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч.1 ст.71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі
Разом з тим, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує клопотання про відстрочення сплати судового збору, останнім не було наданого суду жодних доказів.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного, недоліки позовної заяви усунуто позивачем не в повному обсязі, а тому суд вважає за можливе продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа, що посвідчував би сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову, що містить одну вимогу немайнового характеру або доказів звільнення від його сплати, до 03 січня 2018 року.
Керуючись статтею 108 КАС України, суд, -
Процесуальний строк, встановлений судом для усунення недоліків позовної заяви згідно з ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнекультмеблі - плюс" до Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про скасування постанови, продовжити до 03 січня 2018 року.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась з позовом.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 КАС України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Комшелюк Т.О.