13 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1948/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання -Дубінчіна О.М.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Козельщинського районного центру зайнятості до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування припису у частині, -
Козельщинський районний центр зайнятості /надалі - Козельщинский РЦЗ, позивач/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом /з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 12.12.2017/ до Управління Держпраці у Полтавській області /надалі - відповідач/ про скасування пункту 2 припису від 28.08.2017 № 16-14-161/653-514, яким приписано забезпечити виконання вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 198 в частині терміну припинення реєстрації протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (на 31-ий день).
В обґрунтування позовної вимоги позивачем зазначено, що оскаржуваний припис у частині пункту 2 підлягає визнанню протиправним та скасуванню, оскільки припинення реєстрації безробітної здійснено позивачем у строк, визначений законодавством. При цьому початок перебігу строку визначено позивачем з урахуванням норм Цивільного кодексу України, тобто з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок.
У письмових запереченнях проти позову відповідач просив у задоволенні позову відмовити з тієї підстави, що позивачем порушено 30-денний термін припинення реєстрації безробітної, оскільки відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, початок перебігу такого строку починається не з наступного дня, а з дня (включно) прийняття рішення про відвідування безробітної центру зайнятості.
У судовому засіданні представник позивача позовну вимогу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з мотивів, викладених у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що на виконання листа Департаменту з питань праці Держпраці від 30.06.2017 № 6970/4/4.7-ДП-17 щодо здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням робочими органами Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття законодавства при призначенні та здійсненні страхових виплат, наданні соціальних послуг безробітним особам впродовж липня-вересня поточного року згідно наказу управління Держпраці у Полтавській області від 24.07.2017 №42 "Про організацію перевірок" та направлення на проведення перевірки суб'єкта господарювання від 15.08.2017 № 1194 головним державним інспектором Ляшенко Н.В. у період з 21.08.2017 по 30.08.2017 здійснена планова перевірка додержання Козельщинським районним центром зайнятості законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття /а.с.52-54/.
За результатами перевірки складений акт № 16-14-207/653, один примірник якого позивачем отримано 28.08.2017, про що свідчить підпис на копії акта перевірки /а.с.55-59/.
У ході перевірки, крім іншого, виявлено порушення позивачем вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, щодо дотримання терміну припинення реєстрації безробітного, протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (на 31-й день). При цьому всупереч абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 вказаного Порядку припинено на 32-й день.
Так, перевіркою встановлено, що наказом від 05.01.2017 № НТ170105 гр. ОСОБА_3 надано статус безробітної з 05.01.2017. Між тим, відповідно до даних, внесених до графи "заплановані дата та час відвідування" до додатку 1 "Персональної картки", зазначена дата наступного відвідування - 07.03.2017. Будь-яка відмітка про відвідування ОСОБА_3 центру зайнятості 07.03.2017 відсутня. Наказом від 23.03.2017 № НТ170323 припинено реєстрацію ОСОБА_3 як безробітної у зв'язку з невідвідуванням без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування.
З урахуванням встановлених обставин, відповідач 28.08.2017 склав обов'язковий до виконання припис № 16-14-161/653-514, де пунктом другим зобов'язано позивача забезпечити виконання вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198, у частині терміну припинення реєстрації протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31- й день).
Позивач не погодився із вказаним приписом та оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 №1533-ІІІ (в редакції на час виникнення спірних відносин) державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, має право безперешкодно здійснювати в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчої дирекції Фонду перевірки з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від Фонду необхідні для виконання повноважень копії або витяги з документів.
За змістом частини 2 статті 14 вказаного Закону метою державного нагляду є контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.
Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
За приписом підпункту 9 пункту 4 Положення Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.
Згідно з підпунктом 12 пункту 4 Положення Держпраця здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).
За приписами частини 4 статті 2 Закон № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Частиною 7 статті 7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів.
Відповідно до частини 8 статті 7 цього ж Закону припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Процедура проведення Державною інспекцією України з питань праці та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці, встановлена Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 № 390.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор).
Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Планові перевірки проводяться з періодичністю, яка визначається відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності суб'єктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), наведених у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2010 №1059.
Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення. Разом з тим, інспекторам забороняється виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів.
За результатами перевірки, що передбачено пунктом 7 Порядку №390, складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що перевірку Козельщинського районного центру зайнятості з питань додержання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснено Управлінням Держпраці у Полтавській області на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимоги абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу центром зайнятості внаслідок припинення реєстрації безробітної ОСОБА_3 на 32 день, а не на 31 день.
Наказом Козельщинського районного центру зайнятості від 23.03.2017 № НТ170323 гр. ОСОБА_3 надано статус безробітної з 23.03.2017.
Із додатку № 1 до персональної картки ОСОБА_3В "Відвідування центру зайнятості, надані послуги, рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню" судом встановлено, що дата останнього відвідування ОСОБА_3 центру зайнятості - 07.02.2017, цією ж датою центром зайнятості прийнято рішення про наступне відвідування - 07.03.2017 (рекомендоване відвідування до ЦЗ). При цьому 07.03.2017 значиться напис "не з'явилась".
Наказом Козельщинського районного центру зайнятості від 23.03.2017 №НТ170323 припинено реєстрацію безробітної у зв'язку із невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку, що підтверджується витягом з наказів про прийняті рішення по ОСОБА_3 /а.с.91-93/.
Надаючи оцінку твердженням відповідача про порушення позивачем терміну припинення реєстрації безробітної, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.
Статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.
Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" зареєстровані безробітні зобов'язані відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів.
Пунктом 29 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 (надалі - Порядок № 198), визначено, що дата наступного відвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється центром зайнятості не рідше ніж один раз на 30 календарних днів за погодженням з безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного припиняється у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування.
Згідно із абзацом 2 підпунктом 2 пункту 37 Порядку №198 центр зайнятості припиняє реєстрацію: у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості: протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день).
Таким чином, за загальним правилом у разі невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування центр зайнятості повинен припинити реєстрацію безробітного на 31-й день.
При цьому, ані Законом України "Про зайнятість населення", ані Порядком №198 не передбачено положень щодо початку та закінчення 30 денного терміну, а відтак застосуванню підлягають норми Цивільного кодексу України щодо обчислення строків.
Відповідно до частини 1 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Статтею 253 Цивільного кодексу України встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що перебіг строку 30 робочих днів, передбаченого пунктом 7 частини 1 статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" та підпунктом 2 пункту 37 Порядку №198, починається з наступного дня після дати прийняття рішення про відвідування центру зайнятості, тобто з першого робочого дня невідвідування безробітним центру зайнятості, оскільки в силу вимог пункту 29 Порядку №198 дата наступного відвідування безробітним центру зайнятості встановлюється центром зайнятості за погодженням з безробітним, тобто в день його відвідування.
Аналогічна позиція викладена у листі Державної служби зайнятості від 30.08.2017 №33/01/4769-17 /а.с.24/.
Твердження відповідача про те, що перебіг вказаного строку починається безпосередньо з дати прийняття рішення про відвідування центру зайнятості не ґрунтується на системному аналізі норм законодавства та є безпідставним.
Крім того, із позовної заяви слідує, що термін припинення реєстрації протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про відвідування центру зайнятості автоматично розраховується Єдиною інформаційно-аналітичною системою служби зайнятості, розробленої з урахуванням вимог законодавства.
Таким чином, беручи до уваги те, що рішення про відвідування безробітною ОСОБА_3 центру зайнятості прийнято 07.02.2017, перебіг строку невідвідування безробітним центру зайнятості (30 робочих днів) розпочався 08.02.2017.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Позивач від сплати судового збору звільнений, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7 - 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Козельщинського районного центру зайнятості до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування припису у частині задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 припису Управління Держпраці у Полтавській області від 28.08.2017 № 16-14-161/653-514.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2017 року.
Суддя Н.І. Слободянюк