Справа № 815/6360/17
14 грудня 2017 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши адміністративний позов керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 50857,08 грн.,-
11 грудня 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов керівника Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 50857,08 грн., що еквівалентно 1751,88 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку в дохід Державного бюджету України (УК у м.Рівне р/р 31318309700002 в ГУДКСУ у Рівненській області МФО 833017, ЄРДПОУ 38012714, призначення платежу 22160100).
Згідно з п.2 ч.1 ст.107 КАС України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.
Проте, поданий адміністративний позов викладеним вимогам не відповідає.
Так, згідно адміністративного позову підставою представництва інтересів держави у даному випадку є те, що до Корецького відділу Здоблунівської місцевої прокуратури надійшла інформація з Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області щодо наявної заборгованості відповідача за перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу або документа про внесення плати за проїзд великогабаритних транспортних засобів.
Суд зазначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах
Позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Статтею 6 КАС України визначено, що суб'єкти владних повноважень мають право звертатись до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Частинами 3 та 4 статті 50 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
При цьому суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст. 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567.
Відповідно до п.3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Як зазначено у позові, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Рівненській області 03.05.2017 року на автодорозі М-05 „Київ-Чоп” - 271 км+330 м проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля (тягач) марки VOLVO модель FN, реєстраційний номер ВН 4954ЕКС, з причіпом марки BSL модель STC-1A, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначено Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2017 року №789.
Пунктом 3 Порядку №789 визначено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.
З вищевикладеного вбачається, що:
- по перше, фізична особа може бути відповідачем в адміністративній справі, зокрема, у разі, якщо це встановлено відповідним законом;
- по друге, відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, що автомобільним перевізником є саме суб'єкт господарювання відносно якого, здійснюється державний контроль за діяльністю у сфері автомобільного транспорту.
Як вказаного у розрахунку №170047 плати за проїзд від 03.05.2017 року, перевізник (платник ОСОБА_1) зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
В свою чергу, посилаючись у позові на те, що відповідач є перевізником, Прокуратура вказує його як фізичну особу, не зазначаючи ні в позові, ні в доданих до позову документах про те, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання (фізичною особою-підприємцем), а також не надає жодного доказу на підтвердження цього.
Крім того, вказуючи, що відповідач є власником транспортного засобу, жодного доказу в обґрунтування вказаної обставини позивач не надає.
Відтак, системно проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та дослідивши позовну заяву, судом з'ясовано, що позивачем, адміністративний позов подано без додержання вимог, передбачених статтями 105 та 106 Кодексу адміністративного суду України.
Згідно ч. 1 ст.108 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання визначених в ухвалі суду доказів та належного оформлення адміністративного позову (з доказами його направлення на адресу відповідача).
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 106, 108, 160,165 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов Здолбунівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті до ОСОБА_1 про стягнення 50857,08 грн. - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність у строк до 26.12.2017 року усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.М. Соколенко