14 грудня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/2005/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
за участю:
секретаря судового засідання -Кисличенко О.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
10 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:
- визнання незаконним та скасування рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га,
- зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту в строки, порядку та у спосіб передбачені статтею 118 Земельного кодексу України та прийняти належне, у відповідності до чинного законодавства України рішення.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 11 травня 2017 року в частині відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,00 га., зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицької сільської ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту.
11 грудня 2017 року ОСОБА_1 подано до Полтавського окружного адміністративного суду заяву (вх. №22423/17) про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат на правову допомогу.
В обгрунтування поданої заяви позивач зазначив, що судом не вирішено клопотання про розподіл судових витрат, а саме щодо відшкодування витрат на правову допомогу. Просив при вирішенні даного питання врахувати, що представник позивача ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права, приймав безпосередню участь у підготовці та написанні позову, обгрунтуванні правової позиції та надавав правову допомогу у судових засіданнях у даній конкретній справі за договором; позивач фактично поніс витрати на таку правову допомогу і існують документальні підтвердження зазначених обставин (у договорі вказано, що він починає діяти і правова допомога надається лише після її оплати на умовах встановлених у ньому).
Відповідно до частини другої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України питання про ухвалення додаткового рішення може бути заявлено до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно частини третьої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалює додаткове судове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання.
Позивач у судовому засіданні заяву про винесення додаткового рішення підтримав.
Представник позивача у судовому засіданні заяву про винесення додаткового рішення підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував.
Заслухавши думку позивача, представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали заяви, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Аналогічні положення закріплені в постанові Пленуму Вищого адміністративного України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20 травня 2013 року №7, в пункті 17 якої зазначено, що за правилами статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд будь-якої інстанції може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу лише у випадках, передбачених частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням.
Як слідує з матеріалів справи в постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року вирішувалось питання щодо відшкодування витрат на правову допомогу та враховуючи, що оскільки матеріали справи не містили документального підтвердження кількості фактично відпрацьованих представником позивача годин, обсягу наданих ним послуг, оплати за надані послуги, судом відмовлено у задоволенні вимог позивача про відшкодування витрат на правову допомогу (а.с. 104-106).
Таким чином питання про судові витрати щодо якого позивач просить постановити додаткове рішення - вирішено, а тому підстави для задоволення заяви позивача про винесення додаткового судового рішення - відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статей 160, 165, 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового судового рішення у справі №816/2005/17 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 14 грудня 2017 року.
Суддя С.О. Удовіченко