Справа № 815/5712/17
13 грудня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левчук О.А.,
за участю секретаря Тишкової Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 07.08.2017 року, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 07.08.2017 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в акті перевірки посилається на не чинні редакції нормативних актів, зокрема ст.. 6 ЗУ №265/95ВР від 06.07.1995 року.
Також позивач зазначає, що на його думку відповідач безпідставно посилається на те, що ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями передбачено п. 3.2. п. 3 Порядку ведення Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть ФОП, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, і цитуючи порядок занесення до книги відомостей само зайнятими особами, приходять до нічим необґрунтованого висновку, що суб'єкти підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування зобов'язані вести облік товарних запасів, шляхом відображення у книзі обліку доходів і витрат «найменування товарів, отриманих для їх продажу та кількість товарів, отриманих для їх продажу сума витрат безпосередньо пов'язані з отриманням в цей день виручки. Позивач вважає, що чинним законодавством України такого обов'язку для само зайнятих осіб не встановлено.
Разом з тим, позивач вважає безпідставно зазначеним в акті перевірки, що ФОП ОСОБА_1, не заповнювались графи 5,6,7,8, оскільки оригінал Книги із заповненими графами надавалась до перевірки, в якій міститься підпис перевіряючого.
Крім того, позивач вказує, що оскільки у чинному законодавстві України не міститься імперативних вимог щодо документів, у яких мають бути обліковані товари і запаси, ФОП ОСОБА_1 було прийняте рішення вести облік товарних запасів на підставі внутрішнього нормативного документу - наказу про облікову політику, окремо від Книги обліку доходів і витрат, сумарним обліком із застосуванням комп'ютерної обробки документів на підставі товарних звітів матеріально-відповідальних осіб. Зазначені документи зберігаються в архіві за зареєстрованим місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1
Також позивач зазначає, що перевірка фактичної наявності запасів, їх стану та умови зберігання здійснюється інвентаризацією, яка під час перевірки не проводилась.
У зв'язку із цим, позивач вважає, що висновки перевіряючих щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства є безпідставними, а спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - протиправним.
До судового засідання позивач та його представник не з'явились, надали клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, в порядку письмового провадження, в якому зокрема зазначили, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідачів у судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначив, що посадовими особами податкової служби не порушено норм діючого законодавства України, оскільки останні діяли в межах наданої компетенції та з дотриманням встановленого порядку.
Дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
26.04.2017 року ФОП ОСОБА_1 отримав від ГУ ДФС в Одеській області запит №1752/К/15-32-13-07-05 від 25.04.2017 року, про надання письмових пояснень та документального підтвердження даних, що містяться у податкових деклараціях за період з 01.01.2016 року по теперішній час. (а.с. 98).
Керуючись пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, та враховуючи доповідну записку начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС в Одеські област ОСОБА_2 від 12.06.2017 року №77/11/15-32-13-06 видано наказ № 2295 від 22.06.2017 року про проведення позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2). (а.с. 100).
На підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №2560 від 04.07.2017 року «Про продовження терміну проведення документальної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_1Є.» термін перевірки був продовжений на 2 робочих дні. (а.с. 101)
З 27.06.2017 року по 06.07.2017 року посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області відповідно до наказу від 22.06.2017 року № 2295 та на підставі направлень від 27.06.2017 року №3562/13-06 та №3561/13-06, виданих Головним управлінням ДФС в Одеській області проведена перевірка суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по31.12.2016 рік, за результатами якої був складений акт від 13 липня 2017 року № 818/15-32-13-06/НОМЕР_2 (а.с. 9-30).
Не погодившись з висновками, викладеними посадовими особами відповідача в акті перевірки від 13.07.2017 року № 818/15-32-13-06/НОМЕР_2, позивач надав до ГУ ДФС в Одеській області заперечення до акту перевірки (вих. №21/07-17 від 21.07.2017 року). (а.с 31-35).
02.08.2017 року ГУ ДФС в Одеській області надано відповідь №4097/К/15-32-13-06-06 на заперечення від 21.07.2017 року №21/07-17, якою висновки акту перевірки залишаються без змін, а заперечення без задоволення. (а.с. 36-41).
На підставі акту перевірки від 13.07.2017 року № 818/15-32-13-06/НОМЕР_2 та висновку на заперечення, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 року №0031691306. (а.с. 8).
Не погодившись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням, ФОП ОСОБА_1 подав скаргу № 14/08-2017 від 14.08.2017 про перегляд цього рішення до ДФС України. (а.с. 43-44).
13.10.2017 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги №13609/К/99-99-11-03-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, а ППР ГУ ДФС в Одеській області - без змін. (а.с. 45-46).
Отже за висновками податкового органу, документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 п. 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 р. №265/95 ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, оскільки ФОП ОСОБА_1 не здійснював належно облік товарних запасів, так як у книзі обліку доходів і витрат наданої до перевірки, відсутня інформація про сплату, кількість та найменування товару отриманого для його продажу, тобто не обліковані товарні запаси у порядку, встановленому законодавством, сума витрат безпосередньо пов'язані з отриманням в цей день виручки за місцем їх реалізації (не заповнювалась графа 5,6,7,8 в книгах обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність) на загальну суму - 1995954,34 грн. (згідно книги обліку доходів та витрат №176 від 11.02.2014 року).
Відповідно до п.п. 44.1, 44.3 ст. ПКУ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» в редакції Закону України №569-VIII від 01.07.2015 року «Про внесення змін до ПКУ та деяких законів України щодо застосування РРО», якій набрав чинності 23.07.2015 року (далі Закон України №569-VIII), суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» в редакції до 23.07.2015 року було встановлено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Проте ст.6 виключена з Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» з 23.07.2015 року згідно з Законом України №569-VIII, у зв'язку з чим суд вважає необґрунтованим та безпідставним посилання ГУ ДФС в Одеській області в акті перевірки про порушення позивачем цієї ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг».
Статтею 20 Закону в редакції Закону України №569-VIII встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.
Таким чином, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг» не визначає порядку введення облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише зобов'язує суб'єктів господарювання вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №481 від 16.09.2013 року затверджені форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі Наказ №.481).
Зазначені форма та Порядок не встановлюють будь-яких особливостей щодо порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, зокрема і п. 3.2, 5,6,7,8 на які в акті перевірки посилається відповідач.
Книга обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1, декларація про майновий стан і доходи, а також первинні документи щодо його господарської діяльності були предметом дослідження перевіряючими. При цьому в акті перевірки зазначено, що перевіркою не виявлено розбіжності правильності визначення оподатковуваного доходу. Також зазначено, що не встановлено порушень при здійсненні у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року діяльності по роздрібної торгівлі алкогольними напоями та пивом.
Разом з тим, відповідач, посилаючись на норми законодавства, які втратили чинність зазначив про порушення позивачем вимог п.12 ст.3, ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», а саме, що позивач здійснював реалізацію товару, якій не відобразив у книзі обліку доходів та витрат, тобто не облікував товарні запаси у порядку, встановленому законодавством, за місцем їх реалізації на загальну суму 1995954,34 грн.
При цьому акт перевірки не містить обставин щодо встановлення вказаних порушень, який саме товар на вказану суму реалізовувався позивачем та не був облікований відповідно до законодавства.
Між тим, облік товарних запасів ФОП ОСОБА_1 здійснюється на підставі наказу №5/1 від 01.01.2015 року «про облікову політику», окремо від книги обліку доходів та витрат, а в самій книзі обліку доходів та витрат позивачем виконуються записи за підсумками робочого дня. (а.с. 48-84).
Доводи відповідача щодо не заповнення позивачем граф 5,6,7,8 Книги обліку доходів і витрат суд вважає необґрунтованими, оскільки з наданих до суду і позивачем і відповідачем копій цієї книги вбачається, що вказані графи позивачем заповнені. Відповідно до наданої відповідачем копії книги обліку доходів і витрат ФОП ОСОБА_1, у відповідній графі зазначені суми витрат без реквізитів документа, що підтверджує понесені витрати, проте зазначене не свідчить про неоприбуткування товару.
З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг», суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 року №0031691306 прийняте ГУ ДФС в Одеській області необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.
За таких підстав, розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
При розподілі судових витрат суд враховує, що позивачем сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 8000, 00 грн., відповідно до оригіналів платіжних доручень №323 від 30.10.2017 року та №338 від 15.11.2017. (а.с. 3-4 т. 1).
Отже, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семинарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 65063, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 07.08.2017 року.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2, адреса: 65063, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 8000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.
Повний текст постанови складено та підписано 14 грудня 2017 року.
Суддя О.А. Левчук
.