Справа № 815/4367/17
14 грудня 2017 року м.Одеса
У залі судових засідань №29
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Харченко Ю.В.
При секретарі Рудченко О.І.
Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податкового повідомлення-рішення від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому, з урахуванням уточнень (від 14.09.2017р. вхід.№25438/17), просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., посилаючись на відсутність встановлених фахівцями податкового органу в Акті перевірки №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р., порушень податкового законодавства з боку ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс", оскільки Товариством позивача в межах перевіряємого періоду у повному обсязі дотримано вимоги чинного податкового законодавства України, та правомірно віднесено до складу податкового кредиту спірні суми податку на додану вартість, сплачені у ціні товарів (робіт/послуг), отриманих від ПП «Промтехсервіс», та ТОВ «Люкспромсервіс», відповідно до умов Договорів, що, серед іншого, підтверджується податковими накладними, виписаними та оформленими контрагентами позивача з урахуванням вимог Податкового кодексу України. Також, ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" наголошує на правомірності віднесення відповідних сум грошових коштів до складу валових витрат, оскільки факт постачання контрагентами позивача - ПП «Промтехсервіс», та ТОВ «Люкспромсервіс», обумовлених Договорами товарів (виконання робіт, надання послуг), повністю підтверджено відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та відповідно підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс". Крім того, позивач зазначає, що в листопаді 2014р. керівниками ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" та Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельна компанія «Чорномор'є» помилково підписано Акти форми КБ-2в, та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3.
Відповідач - Головне управління ДФС в Одеській області з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 22.09.2017р. б/н), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, №0025731403, оскільки ТОВ «БК Чорномор'є плюс» занижено податок на прибуток, внаслідок чого порушено вимоги п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України; занижено податок на додану вартість, що призвело до порушення приписів п.п.187.1 ст.187, п.п.201.4, 201.5, 201.7, 201.10 ст.201, п.п.198.5, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України; в Єдиному реєстрі податкових накладних реєструвалися податкові накладні з порушенням терміну реєстрації, у зв'язку з чим порушено вимоги п.п.201.1, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України; в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвалися податкові накладні, внаслідок чого порушено положення п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідач стверджує, що на виконання умов Договору на будівництво об'єкту нерухомості від 24.01.2012р., укладеного між ТОВ "Чорномор'є плюс", ТОВ «БК Чорномор'є плюс» та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельна компанія «Чорномор'є», у листопаді 2014р. сторонами підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт. Водночас, ТОВ «БК Чорномор'є плюс» не включено до складу доходів операції із виконання будівельних робіт за Актом №1 приймання виконання будівельних робіт за листопад 2014р. До того ж, враховуючи підписання сторонами та скріплення печатками актів виконання робіт за листопад 2014р. у продавця виникло податкове зобов'язання на суму отриманих грошових коштів, у зв'язку з чим ТОВ «БК Чорномор'є плюс» зобов'язане було виписати податкову накладну. Також, на думку податкового органу, в ході проведення перевірки не підтверджено об'єкт оподаткування у продавця податковими інформаціями по ланцюгу постачання товарів (послуг), та ненадано до перевірки у повному обсязі первинних документів, виписаних контрагентами позивача - ПП «Промтехсервіс», та ТОВ «Люкспромсервіс». Крім того, відповідач зазначає, що викладені в Акті перевірки №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р., висновки ґрунтуються не лише на даних податкової інформації, отриманої від контролюючих органів, на обліку в яких перебувають контрагенти позивача, а й досліджено існування конкретної господарської операції та відповідності її змісту первинним та/або податковим документам, зокрема, проведено аналіз можливості здійснення транспортування, зберігання товару, фахівців, які безпосередньо виконували роботи, ким приймалися роботи, у тому числі посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі, як у подальшому використовувався товар (реалізовувався, чи споживався). Однак, платником податків не підтверджено первинними документами, а перевіркою встановлено неможливість фактичного транспортування, ідентифікації осіб, задіяних у такому процесі, та подальшої реалізації товару контрагентами-покупцями.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, з урахуванням того, що від повноважного представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до суду надійшла заява (вхід.№34137/17 від 11.12.2017р.) про розгляд справи без його участі, а також зважаючи на відсутність потреби у витребуванні додаткових доказів, виклику у судове засідання свідка, експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження, відповідно до ч.6 ст.128 КАС України.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, у період з 30.07.2017р. по 13.07.2017р. на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області фахівцями податкового органу, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, та плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за II квартал 2017року, на підставі Наказу ГУ ДФС в Одеській області від 07.06.2017р. №1949, проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Чорномор'є плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., валютного законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.
За наслідками вказаної перевірки ГУ ДФС в Одеській області складено Акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК Чорномор'є плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., валютного законодавства за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р., щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2016р.» №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р., у висновках котрого наголошено на заниженні ТОВ «БК Чорномор'є плюс» податку на прибуток, внаслідок чого порушено вимоги п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України; заниженні ТОВ «БК Чорномор'є плюс» податку на додану вартість, що призвело до порушення приписів п.п.187.1 ст.187, п.п.201.4, 201.5, 201.7, 201.10 ст.201, п.п.198.5, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України; не реєстрації ТОВ «БК Чорномор'є плюс» в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних, внаслідок чого порушено положення п.120-1.2 ст.120-1 Податкового кодексу України.
На підставі складеного Акта перевірки №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р. ГУ ДФС в Одеській області 14.08.2017р. винесено податкові повідомлення-рішення №0025701403, №0025721403, №0025731403.
Не погодившись із означеними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.
Так, на думку суду, уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., підлягають частковому задоволенню, з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 24.01.2012р. між ТОВ "Чорномор'є плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельна компанія «Чорномор'є» укладено Договір на будівництво об'єкту нерухомості, за умовами якого Сторони зобов'язуються здійснити роботи з будівництва об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, вул.Паустовського,42 (буд.) згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати в експлуатацію Об'єкт у термін передбачений Договором. ТОВ "Чорномор'є плюс" зобов'язується надати ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, необхідну дозвільну документацію, у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором, та додатками до нього, сплачувати належні платежі, організовувати введення в експлуатацію Об'єкта, а також виконувати інші зобов'язання передбачені Договором. ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" зобов'язується відповідно до проектно-кошторисної документації у строк передбачений Договором здійснити будівництво Об'єкту, у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором, та додатками до нього, сплачувати належні платежі, а також виконувати інші зобов'язання передбачені Договором. Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельна компанія «Чорномор'є» в порядку і на умовах передбачених цим Договором та додатками до нього зобов'язується здійснювати заходи з використання та розміщення пайових внесків членів кооперативу з метою задоволення житлових та інших інтересів членів кооперативу у тому числі шляхом участі у здійсненні робіт з будівництва Об'єкту, яке здійснюється Сторонами, сплачувати належні платежі, здійснювати обслуговування Об'єкта після введення його в експлуатацію, а також виконувати інші зобов'язання передбачені Договором.
На виконання умов вищеозначеного Договору на будівництво об'єкту нерухомості від 24.01.2012р. ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до перевірки надано Акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014р. №1, №2, №3.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, судом встановлено, що обов'язок реєстрації податкових накладних виникає в силу виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що 30.11.2014р. між ТОВ "Чорномор'є плюс", ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельна компанія «Чорномор'є» укладено Угоду до Договору на будівництво об'єкту нерухомості від 24.01.2012р., за умовами якої, сторони у зв'язку з помилкою погодилися повністю скасувати (вважати недійсними) наступні документи: Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.), та прибудованим бізнес-центром,1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес -центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес-центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014р. (форма КБ-3, найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес-центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3).
У зв'язку з чим, та з урахуванням ст.ст.1,3, ч.ч.1,2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" прийнято Рішення №1/11-б від 30.11.2014р. щодо не прийняття до виконання наступних документів: Акта №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.), та прибудованим бізнес-центром,1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Акта №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес -центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Акта №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2014року (форма КБ-2в, найменування об'єкту жилий будинок (блок-секції 2,3), найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес-центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3)), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за листопад 2014р. (форма КБ-3, найменування будівництва та його адреса - Одеська область, Комінтернівський район, с.Іллічівка, група житлових будинків №42(буд.) з підземним паркінгом №97(буд.) та прибудованим бізнес-центром, 1-ша черга будівництва (блок-секції 2,3).
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом з»ясовано, що умови Договору на будівництво об'єкту нерухомості від 24.01.2012р. сторонами не виконувались, вищеокреслені первинні документи суб'єктами господарювання підписано помилково, що у подальшому послугувало підставою для їх скасування, та відповідно в межах даної цивільно-правової угоди платником податку на додану вартість податкові накладні не виписувались, та в Єдиному реєстрі податкових накладних не реєструвались.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн. Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України.
Між тим, суд не вбачає законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, з урахуванням наступного.
09.11.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" (Генпідрядник) та Приватним підприємством «Промтехсервіс» (Субпідряник) укладено Договір субпідряду №24, за умовами якого Субпідрядник зобов'язується виконати, а Генпідрядник прийняти будівельно-монтажні роботи по монтажу системи опалення, водопроводу і каналізації на об'єкті: «Завершення будівництва на 375 відвідувань за зміну по вул.Дунайська,15 в м.Рені Одеської області». Сторони домовились про те, що виконання Субпідрядником робіт за даним договором здійснюється поетапно на підставі авансових сплат від Генпідрядника, тобто Субпідрядник виконує обсяг робіт лише на суму передоплати, внесеної Генпідрядником. Сума першої передоплати обговорена в п.3.2 цього Договору, інші передоплати здійснюються Генпідрядником на підставі проектно-кошторисної документації на кожен етап робіт. Договірна ціна на виконання робіт є динамічною і визначається на підставі проектно-кошторисної документації та розрахунків.
Також, 01.12.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкспромсервіс» (Постачальник) укладено Договір купівлі-продажу №1/12-2014, відповідно до п.п.1.1, 2.2-2.5, 3.2, 4.2 якого Постачальник зобов'язаний у порядку та в строки, встановлені Договором, передати у власність Покупця продукцію (цегла потовщена), асортимент, кількість, ціна, умови та строки поставки якого вказуються в рахунках на оплату, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Транспортування продукції покупцеві здійснюється, як за рахунок покупця, так і за рахунок Постачальника, що визначається в рахунках на оплату. Прийом товару за кількістю і якістю здійснюється сторонами на складі у відповідності до умов поставки, згідно з діючим законодавством України та умовами даного Договору. Прийом товару за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України: за кількістю - згідно із накладною; за якістю - згідно із супровідними документами, що посвідчують якість товару, який поставляється. Право власності на поставлену партію товару і риски загибелі та/або пошкодження товару переходять від Постачальника до Покупця з моменту передачі-прийому товару в пункті поставки і засвідчується підписанням Сторонами видаткової накладної. Дата отримання партії товару Покупцем вказується у накладній. Оплата здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Якість товару, що поставляється за даним Договором, повинна відповідати інформації про такий товар, вказаний у супровідних документах.
Згідно з п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку з числа резидентів, у тому числі є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України у розділі «Податок на прибуток підприємств» об'єктом оподаткування, серед іншого, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Згідно з п.п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Згідно з п.п.135.1, 135.2 ст.135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п.п.139.1.3, 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат: суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Також, судом з'ясовано, що відповідні суми ПДВ за складеними контрагентами позивача - ПП «Промтехсервіс», та ТОВ «Люкспромсервіс» податковими накладними були включені ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до складу податкового кредиту в межах перевіряємого періоду.
Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Отже, формування податкового кредиту є відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності.
Податкова звітність ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку, який є обов'язковим.
Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.
Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які б підтверджували фактичне здійснення господарської операції.
Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Відповідно до п.п.2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88 забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства, та не можуть порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Таким чином, із системного аналізу вище окреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.
Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.
За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.
Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів (робіт, послуг) у власній господарської діяльності.
Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.
Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.
Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р. касаційною інстанцією наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.
Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. №1936/11/13-11 сама собою наявність окремих документів не є підставою для висновків про реальність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю не мали місце. Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Недоведеність наявності зазначених чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкових вигод, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат та податкового кредиту з ПДВ, а відповідно покупця - права на формування податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій. При цьому, відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкових вигод.
Зокрема, як встановлено судом, та зазначено в Акті перевірки №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р., відповідно до податкової інформації ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 06.12.2016р. №1559/7/15-52-14-02 «Про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ПП «Промтехсервіс» за звітний період декларування ПДВ грудень 2015р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Авантаж компані» за період грудень 2015р.» при дослідженні ланцюга постачання, згідно зареєстрованих накладних у грудні 2015р. підприємством ТОВ "Авантаж компані" придбано товар (послуги) відмінний від того, що був в подальшому реалізований на адресу контрагентів-покупців, що ставить під сумнів реальність господарських операцій. Дані податкових накладних, виданих та отриманих ПП «ПРОМТЕХСЕРВІС» у грудні 2015року вказують на проведення транзитних операцій спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою формування штучного податкового кредиту та податкових зобов'язань. Відсутність оформлення ПП «ПРОМТЕХСЕРВІС» за звітний період декларування ПДВ - грудень 2015року неправомірно визначених сум податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно з даними наявної податкової інформації не підтверджено.
Також, відповідно до податкової інформації ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 30.12.2014р. №2833/7/15-52-22-02 «Щодо ТОВ «Люкспромсервіс» за період серпень-листопад 2014р.» відповідно до якої ТОВ «Люкспромсервіс» доведено до відпрацювання Наказом ДФС України від 05.09.2014р. №110/ДСК за період серпень, вересень, жовтень 2014р. У зв'язку з чим, складено запит про надання пояснень та їх документального підтвердження, та 29.12.2014року фахівцями ДПІ у Малиновському районі м.Одеси здійснено вихід за податковою адресою платника, та встановлено його відсутність за податковою адресою, що послугувало підставою для надання запиту про встановлення місцезнаходження суб'єкта господарювання №2653/15-2 від 29.12.2014року. ТОВ «ЛЮКСПРОМСЕРВІС», стан 0, зареєстроване платником ПДВ 11.03.2014року, основний вид діяльності згідно КВЕД 73.11 - Рекламні агентства. Інформація щодо наявності складських та виробничих приміщень, транспортних засобів відсутня. Крім того, згідно ЄРПН відсутні отримані податкові накладні на транспортування та зберігання товарів, оренду складських та виробничих приміщень. Також згідно бази даних «Податковий блок» проведено аналіз вантажно-митних декларацій ТОВ «ЛЮКСПРОМСЕРВІС» за період серпень-листопад 2014року, за результатами якого встановлено, що у ТОВ «ЛЮКСПРОМСЕРВІС» відсутні основні засоби майна, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення та інше майно, контрагенти, які могли б надати підприємству в оренду складські приміщення для зберігання ТМЦ, які необхідні для зберігання та реалізації імпортного товару. В ході перевірки враховано інформаційні данні автоматизованої інформаційної системи Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, згідно яких: ТОВ «ЛЮКСПРОМСЕРВІС» в 2014р. є посередником, а не виробником товару (Цегла потовщена). Згідно Єдиного реєстру податкових накладних в другому, третьому ланцюгу постачання, податковий кредит сформовано за рахунок придбання товарів широкого асортименту (рекламні послуги, посуд - сковорода, каструля, авто-шини, кераміка, та ін.). Водночас, придбання постачальником ТОВ «ЛЮКСПРОМСЕРВІС» товару за номенклатурою - Цегла потовщена. 125, згідно Єдиного реєстру податкових накладних відсутнє.
При цьому, судом встановлено, що викладені податковим органом у Акті перевірки №928/15-32-14-03/33976523 від 27.07.2017р. висновки ґрунтуються не лише на даних податкової інформації, отриманої від контролюючих органів, на обліку в яких перебувають контрагенти позивача, а й досліджено існування конкретних господарських операцій, та відповідність їх змісту первинним та/або податковим документам, зокрема, проведено аналіз можливості здійснення транспортування, зберігання товару, фахівців, які безпосередньо виконували роботи, ким приймалися роботи, у тому числі посадових осіб постачальника і покупця, задіяних у такому процесі, як у подальшому використовувався товар (реалізовувався, чи споживався).
Отже, вищенаведене, у сукупності вказує на юридичну дефектність первинних/облікових/податкових документів для цілей формування даних бухгалтерського та податкового обліку, та про відсутність підстав для формування спірних сум податкових вигод.
При цьому, надані позивачем матеріали, та наведені ним доводи, жодним чином не спростовують встановлених судом обставин справи, фактів, та не доводять протилежне.
Таким чином, дійти висновку щодо реальності (товарності) господарських операцій з одержання (придбання)/поставки (продажу) товарів/послуг відповідно до положень частини 1 ст.264 Господарського кодексу України, абзацу 2 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, неможливо, оскільки відсутні факти формування саме даних активів (товарів, послуг), як ресурсів контрольованих у результаті минулих подій внаслідок власного виробництва або реального придбання у інших суб'єктів господарювання. Тобто, відсутні господарські операції як певні дії або події у визначенні абзацу 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі яких має бути дійсний рух певних активів.
Окрім того, судом встановлено, що у повному обсязі первинні документи, необхідність, та наявність котрих окреслена укладеними між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" (Покупець) та його контрагентами - Товариством з обмеженою відповідальністю «Люкспромсервіс» (Постачальник), Приватним підприємством «Промтехсервіс» (Субпідряник), Договорами у позивача відсутні, та на відповідну вимогу суду ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до матеріалів справи не надано, як і не надано банківських виписок на підтвердження оплати поставлених товарів (виконаних робіт, наданих послуг).
Таким чином, з урахуванням наведеного, судом встановлено, що надані ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" документи не є підтвердженням реальності господарських операцій з ТОВ «Люкспромсервіс», та ПП «Промтехсервіс», та відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995року №88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" не можуть вважатися первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, та подальшого декларування податкових показників.
Отже, недоведеність реальності здійснення ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" господарських операцій свідчить про формальність первинної документації, складеної на їх підставі, що у свою чергу, позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту, та валових витрат.
Відтак, оскільки сукупністю досліджених судом доказів не підтверджується реальність змін майнового стану ТОВ "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" внаслідок спірних господарських операцій, а також об'єктивна спроможність їх фактичного здійснення відповідними учасниками, суд дійшов висновку щодо правомірності донарахування ГУ ДФС в Одеській області позивачу спірних сум податку на додану вартість, та податку на прибуток, та відповідно ґрунтовності винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податкового повідомлення-рішення від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., підлягають задоволенню частково, з вищеокреслених підстав.
Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.08.2017р. №0025701403, №0025721403, та податкового повідомлення-рішення від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн., задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 14.08.2017р. №0025731403 в частині застосування штрафу в сумі 479525,46грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Чорномор'є плюс" (67562, Одеська область, Комінтернівський район, с.Крижанівка, вул.Миколаївська дорога,3, код ЄДРПОУ 33976523) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м.Одесі/Київський район; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206784005; код класифікації доходів бюджету - 22030101) судовий збір у розмірі 45017(сорок п'ять тисяч сімнадцять)грн. 63коп.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.
Суддя Харченко Ю.В.