Справа № 815/4569/17
11 грудня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
за участю секретаря - Сидорівського С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом Кредитної спілки «Істок» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг про визнання нечинними розпоряджень шляхом зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги» №3289 від 25.07.2017 року,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом Кредитної спілки «Істок» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг про визнання нечинними розпоряджень Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг №3289 від 25.07.2017 року «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги», № 3898 від 26.09.2017 року «Про анулювання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданих кредитній спілки “Істок” з моменту його прийняття».
В судовому засіданні 11.12.2017 року представником позивача заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги» №3289 від 25.07.2017 року. В обґрунтування зазначеного клопотання представник позивача посилався на очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, оскільки для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, на думку позивача, очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки вищевказане розпорядження істотно суперечить чинному законодавству.
В судове засідання 11.12.2017 року представник відповідача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
Вивчивши матеріали справи в частині клопотання про забезпечення адміністративного позову, суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Розпорядженням Нацкомфінпослуг №3289 від 25.07.2017 року «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги» позивача зобов'язано у термін до 29.08.2017 року включно усунути порушення законодавства про фінансові послуги та повідомити Нацкомфінпослуг про усунення порушень з наданням підтверджуючих документів.
Пунктом 2.1 «Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги», затвердженого розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 20 листопада 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2012 року за №2112/22424 (далі Положення), визначені види заходів впливу, які може застосовувати Нацкомфінпослуг, до яких відноситься також зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення.
Згідно пункту 2.2 Положення рішення про зобов'язання порушника вжити заходів для усунення порушення оформляється письмовим розпорядженням (приписом) Нацкомфінпослуг. Метою застосування даного заходу впливу є усунення особою у визначений у розпорядженні (приписі) строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
Невиконання вимог письмового розпорядження (припису) є підставою для застосування інших заходів впливу у визначених законом випадках.
У разі якщо особою подано до Нацкомфінпослуг аргументоване клопотання про продовження строку виконання письмового розпорядження (припису) Нацкомфінпослуг, його може бути продовжено Нацкомфінпослуг.
Судом встановлено, що вимоги письмового розпорядження підприємством не виконані, клопотання про продовження строку виконання не подавались.
Відповідно до ч.1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Обґрунтованість клопотання з'ясовується судом в ході його розгляду та оцінки доказів. Якщо надані суду докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову (тобто обґрунтованість) і не виникає потреби з'ясувати будь-які інші обставини, суд може постановити ухвалу негайно, без виклику осіб, які беруть участь у справі. Терміновість має місце, якщо негативні наслідки можуть настати за час, необхідний для виклику та явки сторін з урахуванням їх місця знаходження.
Відповідно до ч.1 ст. 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
За правилами, визначеними ч.3 ст.117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Аналіз даної правової норми вказує на те, що заявник обов'язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язує застосування певного заходу забезпечення позову. Виходячи із змісту ст.69 КАС України доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.
Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Всупереч вищевказаному, представником позивача не надано переконливих доказів щодо існування реальної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат до ухвалення рішення у вказаній адміністративній справі. Також позивачем не надано належних доказів на підтвердження неможливості захисту його прав та інтересів без вжиття заходу забезпечення позову. Заявником належним чином не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення заявленого адміністративного позову, а суд не вбачає підстав для висновку про те, що захист прав, свобод та інтересів позивачів стане неможливим без вжиття цих заходів.
Посилання представника позивача у поданому клопотанні на очевидні ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, за висновком суду, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому до уваги не приймаються. Крім того, заявленим способом забезпечення позову позивач фактично до вирішення спору по суті намагається отримати висновок суду щодо протиправності оскаржуваного рішення, тобто отримати задоволення позовних вимог до вирішення справи по суті заявленого спору. В такому випадку судом фактично ухвалюватиметься рішення по суті спору без розгляду справи, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги» №3289 від 25.07.2017 року задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС, суд, -
В задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення адміністративного позову по справі за адміністративним позовом Кредитної спілки «Істок» до Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг про визнання нечинними розпоряджень шляхом зупинення дії розпорядження Нацкомфінпослуг «Про усунення порушень кредитною спілкою “Істок” законодавства про фінансові послуги» №3289 від 25.07.2017 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Стеценко О.О.