справа № 815/5426/17
14 грудня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Стеценко О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» (далі - Позивач, або ТОВ «Міленіум Меритайм») з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Відповідач, або ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0032011405, №0032001405 від 20.09.2017 року.
Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.
ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Міленіум Меритайм» (код ЄДРПОУ 39212478) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трівіжін-Груп» за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої був складений акт перевірки №1217/15-32-14-05-39212478 від 07.09.2017 року (далі - ОСОБА_1).
На підставі вказаного ОСОБА_1 перевірки Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення №0032011405 від 20.09.2017 року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 701648 грн. та №0032001405 від 20.09.2017 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1151016 грн.
Позивач зазначає, що між ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжін-Групп» укладено договір поставки від 11.11.2016 року, на підставі якого отримало товар (шини спеціальні, шини сезонні, комлектуючі до транспортерної ленти, зірочки, вимикачи, муфти, катки, реле та інше ) на загальну суму 8813952,77 грн. (в т.ч. ПДВ 1468992,13 грн.), про що оформлено видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт. Складені між ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжін-Групп» документи на виконання умов Договору поставки від 11.11.2016 року за своїми формою та змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зобов'язання сторонами виконані з дотриманням вимог цивільного законодавства. ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжін-Групп» перебувають в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також знаходяться на податковому обліку в органах податкової служби. В ОСОБА_1 перевірки присутні висновки, які побудовані на підставі припущень співробітників податкового органу. Сумніви перевіряючих, які при цьому безпідставно ігнорують надані ТОВ «Міленіум Меритайм» первинні документи, самі по собі не можуть бути покладні в основу заперечення реальності господарських операцій
Позивач вважає ОСОБА_1 перевірки та винесені на підставі нього податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства, є хибними та складеними за відсутністю повного та всебічного розгляду в частині виявлення порушення податкового законодавства, а тому вважає, податкові повідомлення-рішення №0032011405, №0032001405 від 20.09.2017 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні 11.12.2017 року представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд розглянути справу в порядку письмового провадження.
В судовому засіданні 11.12.2017 року представник Відповідача не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначивши, що позов не визнає, та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав, зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 80-83), в яких зазначив, що під час проведення перевірки детально вивчено дані Єдиного реєстру податкових накладних. Так, майже у всіх випадках не встановлено факт придбання ТОВ «Трівіжн-Групп» товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому реалізувалися ТОВ «Міленіум Меритайм». За даним фактом, в таблиці ТГ1 вчинено запис «НІ». В одному випадку встановлено факт придбання підприємством ТОВ «Трівіжн- рупп» товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому реалізувалися ТОВ «Міленіум Меритайм». За даним фактом, в таблиці ТГ1 вчинено запис «ТАК». Проте, в подальшому встановлено, що постачальники ТОВ «Трівіжн-Групп» товарно-матеріальних цінностей не придбавали. Як наслідок, перевіркою встановлено неможливість постачання товарної матеріальних цінностей ТОВ «Трівіжн-Групп», у зв'язку з тим, що дані товарно-матеріальні цінності по ланцюгу постачання постачальників наступних ланок за даними ЄРПН не придбавались. Враховуючи, що у ТОВ «Трівіжн - Групп» обліковується один працівник, який виконує функції директора та не встановлена наявність у підприємства основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів вбачається, що зазначені взаємовідносини ТОВ «Міленіум Меритайм» з ТОВ «Трівіжн-Групп» не були пов'язані із веденням фінансово-господарської діяльності з придбання товарів та не були пов'язані з рухом матеріальних активів, а були направлені на штучне завищення податкового кредиту з ПДВ.
ОСОБА_1 встановлені численні факти відсутності у видаткових накладних, відомостей про особу (як від постачальника так і від покупця), що приймали участь у операції, відсутності у товарно-транспортних накладних відомостей щодо автоперевізника, щодо конкретних пунктів навантаження та розвантаження товарів (вказано - «м. Одеса»), щодо осіб (як від вантажовідправника так і від вантажоодержувача), що приймали участь у операції, вантажно-розвантажувальних робіт.
З наведених підстав, на думку представника Відповідача, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, винесені за результатами проведеної перевірки, є правомірними.
Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З огляду на викладене, враховуючи клопотання представника Позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження, відсутність заперечень з боку представника відповідача проти зазначеного порядку розгляду справи, з урахуванням відсутності потреби витребування додаткових письмових доказів, заслухати свідка чи експерта, суд, на підставі приписів ч. 4 ст. 122 КАС України, ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що в період з 19.08.2017 року по 31.08.2017 року згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на підставі наказів ГУ ДФС в Одеській області №3732 від 19.08.2017 року, та №3851 від 29.08.2017 року (а.с. 84, 85), посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Міленіум Меритайм» (код ЄДРПОУ 39212478) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трівіжін-Груп» за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року, за результатами якої був складений акт перевірки №1217/15-32-14-05-39212478 від 07.09.2017 року (а.с. 13-25).
Відповідно до висновків вказаного ОСОБА_1 перевірки встановлено порушення ТОВ «Міленіум Меритайм» п. 44.1 ст. 44 ч. «а» п. 198.1, ст.198 ПК України, в результаті чого було занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 767344 грн. за грудень 2016 року та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 701648 грн. за грудень 2016 року.
На підставі висновків ОСОБА_1 перевірки ГУ ДФС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення-рішення №0032011405 від 20.09.2017р року, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 701648 грн. та №0032001405 від 20.09.2017 року, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 1151016 грн. (а.с. 26-27).
Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, Позивач звернувся до суду.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 767344 грн. за грудень 2016 року та встановлено завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 701648 грн. за грудень 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Міленіум Меритайм» з ТОВ «Трівіжн-Групп».
Дослідивши реальність та фактичність господарських операцій ТОВ «Міленіум Меритайм» з ТОВ «Трівіжн-Групп», їх відповідність діючому законодавству, а також правомірність формування Позивачем податкового кредиту з ПДВ, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що між ТОВ «Міленіум Меритайм» (Покупець) та ТОВ «Трівіжін-Групп» (Постачальник) укладено договір поставки від 11.11.2016 року, відповідно до п.п.1.1 п.1 якого Постачальник зобов'язується поставити у власність Покупця продукцію, в асортименті, кількості, та за ціною відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, узгоджених Сторонами, які є невідємними частинами даного Договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити зазначену продукцію (а.с. 29-31.
За вказаним договором Позивач отримав товар (шини спеціальні, шини сезонні, комлектуючі до транспортерної ленти, зірочки, вимикачи, муфти, катки, реле та інше ) на загальну суму 8813952,77 грн. (в т.ч. ПДВ 1468992,13 грн.).
На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за договором поставки від 11.11.2016 року укладеним між ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжн-Групп» було оформлено видаткові накладні (а.с. 32, 33, 43, 44, 46, 49, 53, 54, 56, 59), податкові накладні (а.с. 36-42), складено рахунки на оплату (33, 44, 47, 50, 54, 57). Придбаний товар було доставлено Позивачу, що підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с. 34, 45, 48, 51, 52, 55, 58, 60). Відповідно до виставлених рахунків Позивачем було сплачено суми грошового зобов'язання за договором поставки від 11.11.2016 року, що також не заперечується відповідачем (а.с. 22).
Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України №996-XIV від 16.07.1999 року «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі накладні, акти здачі - приймання робіт, надання послуг тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Згідно п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість повинен бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Як вбачається з висновків ОСОБА_1 перевірки, встановлено численні факти відсутності у видаткових накладних, відомостей про особу (як від постачальника так і від покупця), що приймали участь у операції, відсутності у товарно-транспортних накладних відомостей щодо автоперевізника, щодо конкретних пунктів навантаження та розвантаження товарів (вказано - «м. Одеса»), щодо осіб (як від вантажовідправника так і від вантажоодержувача), що приймали участь у операції, вантажно-розвантажувальних робіт.
Суд зазначає, що досліджені під час розгляду справи первинні документи по господарським операціям за договором поставки від 11.11.2016 року між ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжн-Групп» не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій.
Податкові накладні, виписані контрагентом Позивача ТОВ «Трівіжн-Групп» за формою та змістом складені відповідно до вимог ст. 201 ПК України, є належною підставою для формування Позивачем податкового кредиту і пройшли реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами того, що придбання товарів ТОВ «Міленіум Меритайм» з метою отримання доходу та вказані операції спричинили реальні зміни майнового стану суб'єкта господарської діяльності.
Окремі недоліки в оформлені первинних документів не спростовують наявність у підприємства відповідних господарських операцій. Відсутність окремих реквізитів первинних документів не свідчить про їх дефектність.
Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 17.02.2015 року по справі № К/800/56294.
Крім того, Відповідач в своїх запереченнях зазначає, що майже у всіх випадках не встановлено факт придбання ТОВ «Трівіжн-Групп» товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому реалізувалися на ТОВ «Міленіум Меритайм». За даним фактом, в таблиці ТГ1 вчинено запис «НІ». В одному випадку встановлено факт придбання підприємством ТОВ «Трівіжн- рупп» товарно-матеріальних цінностей, які в подальшому реалізувалися на ТОВ «Міленіум Меритайм». За даним фактом, в таблиці ТГ1 вчинено запис «ТАК». Проте, в подальшому встановлено, що постачальники ТОВ «Трівіжн-Групп» товарно-матеріальних цінностей не придбавали. Як наслідок, перевіркою встановлено неможливість постачання товарної матеріальних цінностей ТОВ «Трівіжн-Групп», у зв'язку з тим, що дані товарно-матеріальні цінності по ланцюгу постачання постачальників наступних ланок за даними ЄРПН не придбавались. Враховуючи, що у ТОВ «Трівіжн - Групп» обліковується один працівник, який виконує функції директора та не встановлена наявність у підприємства основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів вбачається, що зазначені взаємовідносини ТОВ «Міленіум Меритайм» з ТОВ «Трівіжн-Групп» не були пов'язані із веденням фінансово-господарської діяльності з придбання товарів та не були пов'язані з рухом матеріальних активів, а були направлені на штучне завищення податкового кредиту з ПДВ.
Суд не приймає до уваги посилання Відповідача на зазначені обставини, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тієї чи іншої діяльності. Відповідачем не зазначено стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між Позивачем та його контрагентами. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.
Також суд зазначає, що можливі порушення податкового законодавства з боку контрагенту Позивача при здійсненні господарських операцій для зниження об'єкту оподаткування, доказів чого податковим органом до суду надано не було, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного виконання ТОВ «Трівіжн-Групп» своїх обов'язків по договорам субпідряду та відсутність у Позивача, права на податковий кредит з ПДВ.
При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі №21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.
При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст.9 Конституції України та ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.
Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція), у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення Позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був зареєстрований платником податку на додану вартість, Позивач як отримувач відповідних робіт та послуг не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальником послуг, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Міленіум Меритайм» та ТОВ «Трівіжн-Групп» на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники ПДВ, що не заперечується Відповідачем.
Суд зазначає, що Відповідачу, як контролюючому органу, відповідно до покладених на нього функцій та повноважень при перевірці діяльності платників податків не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними. У зв'язку з наведеним, суд також зазначає, що Відповідач не надав під час розгляду справи рішення суду, яке набрало законної сили, прийнятого в порядку, передбаченому ст.234 ЦК України, щодо фіктивності або нікчемності правочинів між Позивачем та його контрагентами. Під час розгляду справи Відповідачем також не надано в обґрунтування своїх висновків доводів про суперечність спірних операцій інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, рішень суду про визнання правочину з контрагентом недійсним з цих підстав, як-то передбачено приписами ч.3 ст.228 ЦК України. Відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності Позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту виконання підрядних робіт, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії Позивача по господарським відносинам зі своїм контрагентом були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що Позивачем правомірно, віднесено до складу податкового кредиту грошові суми, сплачені ТОВ «Трівіжн-Групп». В зв'язку з викладеним суд вважає необґрунтованими доводи ОСОБА_1 перевірки щодо заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 767344 грн. за грудень 2016 року та завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 701648 грн. за грудень 2016 року при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин ТОВ «Міленіум Меритайм» з ТОВ «Трівіжн-Групп».
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач не довів законності та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно квитанції № ПН4669 від 03.10.2017 року (а.с.3) Позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 16279,80 грн.
З урахуванням задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь Позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 16279,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 122, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 20.09.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 701648,00 гривень.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_2 від 20.09.2017 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1151016,00 гривень.
Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (юридична адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міленіум Меритайм» (юридична адреса: 65089, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 92-А, код ЄДРПОУ 39212478) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 16279,80 гривень.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Стеценко О.О.