Справа № 815/5598/17
14 грудня 2017 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ 100 ШИН+” до Одеської митниці ДФС про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” звернулось до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просить:
- визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються;
- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00288;
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 25.05.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» (Китай) (CN) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір №100T-GM, відповідно до умов якого Продавець відвантажує, а Покупець приймає та оплачує грузові та легкові шини в асортименті, Виробник: «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», у кількості та по цінам, вказаним у комерційному інвойсі, що є невід'ємною частиною договору. Позивач вказав, що 01.08.2017 року з метою додержання умов контракту, сторони узгодили інвойс №SK17JWWSHI008, відповідно до якого була узгоджена наступна номенклатура, ціна та кількість товару: автошини 12.00R20-20: 158 шт., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) - 149,70 доларів США, вартість - 23652,60 доларів США; автошини 385/65R22.5-20: 58 шт., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) - 145,79 доларів США, вартість - 8455,82 доларів США. Загальна кількість товару складає 216 штук, загальна вартість товару становить - 32108,42 доларів США. Позивач зазначив, що для здійснення митного оформлення товару ТОВ « 100 ШИН+» була подана до Одеської митниці ДФС електронна вантажна митна декларація №UA500030/2017/015470 від 12.10.2017 року. Вказана декларація була подана разом з пакетом супровідних документів. Як вказав позивач, в ВМД №UA500030/2017/015470 від 12.10.2017 року митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору. 13.10.2017 року на підставі вимоги митного органу про надання додаткових документів, позивачем були надані додаткові документи, а саме: лист-пояснення від 13.10.2017 року, переклад митної декларації країни відправлення, виписка з каталогу постачальника.
Також позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства, за результатами опрацювання поданої ВМД та документів, винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA500030/2017/00288 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 150,9375 долари США. Не погоджуючись з рішенням митного органу, 18.10.2017 року позивач подав нову ВМД №UA500030/2017/015857, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Позивач вважав, що оскаржуване рішення відповідача є незаконним, прийнятим без достатніх правових підстав, оскільки ТОВ « 100 ШИН+» було подано вичерпний перелік документів для митного оформлення товарів, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Розбіжності, які були наявні, на думку позивача, фактично відсутні.
У судове засідання, призначене на 05 грудня 2017 року на 12.00 год., представник позивача не з'явився, 30.11.2017 року через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, відповідно до наданих письмових заперечень вважав, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Представник відповідача зазначив, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів «Шини пневматичні гумові нові для вантажних автомобілів», 12.10.2017 року до Одеської митниці ДФС подано митну декларацію №UA500030/2017/015470, в якій митну вартість товару зазначено на рівні 148,65 доларів США за штуку. На підтвердження заявленої митної вартості товару, до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією декларантом позивача були подані: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 25.05.2017 року №100T-GM, інвойс від 01.08.2017 року №SK17JWWSHI008, копія митної декларації країни відправлення №435020170000054079 від 24.08.2017 року та інші товарно-супровідні документи. Представник відповідача вказав, що під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів разом з МД №UA500030/2017/015470, зокрема встановлено, що у поданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року №435020170000054079 відсутні будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою. Крім того, як зазначив представник відповідача, в копії вказаної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року зазначено реквізити коносаменту, який видано 29.08.2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації вказаного коносаменту ще не могло існувати.
Також представник відповідача зазначив, що з метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС, та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналологічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено ТОВ « 100 ШИН+», по товару №1 є більшим - 150,9375 доларів США за штуку, ніж заявлено декларантом - 148,65 доларів США за штуку (МД від 02.08.2017 року №UA500030/2017/011222).
Представник відповідача вважав, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00288, Одеська митниця ДФС діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що 25.05.2017 року між «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD» (Продавець) та ТОВ "100 ШИН+" (Покупець) укладено договір закупівлі імпортного товару №100T-GM (а.с. 11-13). Відповідно до предмету даного контракту, Продавець відвантажує товар - вантажні і легкові шини в асортименті бренду, зазначеному в комерційному інвойсі, виробництва компанії «QINGDAO GM ROVER TIRE CO., LTD», а Покупець отримує товар відповідно до комерційного інвойсу, який є невід'ємною частиною даного контракту.
10.10.2017 року позивач відповідно до умов договору здійснив оплату, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2017 року №№ 1431, 1433 (а.с. 3-4).
01.08.2017 року, з метою додержання умов контракту, сторони узгодили інвойс № SK17JWWSHI008 (а.с.19), відповідно до якого була узгоджена наступна номенклатура, ціна та кількість товару:
- автошини 12.00R20-20: 158 шт., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) - 149,70 доларів США, вартість - 23652,60 доларів США;
- автошини 385/65R22.5-20: 58 шт., ціна за одиницю на умовах CFR (Одеса) - 145,79 доларів США, вартість - 8455,82 доларів США.
Загальна кількість товару складає 216 штук, загальна вартість товару становить - 32108,42 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару, позивач подав до Одеської митниці ДФС електронну вантажну митну декларацію №UA500030/2017/015470 від 12.10.2017 року, в якій митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору на рівні 148,65 доларів США за штуку (а.с.20-21).
Зазначена декларація була подана разом з пакетом супровідних документів, а саме: пакувальний лист (packing list) №SK17JWWSHI008 від 01.08.2017 року; рахунок проформа (proforma invoice) №SK17JWWSHI008 від 01.08.2017 року; рахунок-фактура (інвойс) (commercial invoice) №SK17JWWSHI008 від 01.08.2017 року; коносамент (bill of lading) №140700998956 від 29.08.2017 року; навантажувальний документ (bordereau) №241 від 09.10.2017 року; сертифікат про походження товару (certificate of origin) №17С3702S0080/00049 від 04.09.2017 року; банківський платіжний документ, що стосується товару від 09.08.2017 року; банківський платіжний документ, що стосується товару від 29.09.2017 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 01.08.2017 року; розрахунок ціни (калькуляція) №SK17JWWSHI008 від 01.08.2017 року; зовнішньоекономічний договорів (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення необхідне №100Т-GM від 25.05.2017 року; копія митної декларації країни відправлення №435020170000054079 від 24.08.2017 року.
13.10.2017 р. на підставі вимоги Одеської митниці ДФС про надання додаткових документів, позивач надав лист-пояснення (а.с. 20-21).
За результатами опрацювання поданої ВМД та документів, відповідачем винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA500030/2017/00288 (а.с. 24-25), та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2, яким митну вартість товару визначено за другорядним методом на рівні 150,9375 долари США за штуку (а.с. 26-27).
18.10.2017 року позивач подав ВМД №UA500030/2017/015857, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, відповідно до розділу Х Митного кодексу України (а.с.28-29).
Відповідно до ч.1 ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі від 15.04.1994 року, Первинною основою для митної вартості за цією Угодою є “контрактна вартість”, як це визначено в Статті 1.
Статтю 1 слід читати разом зі Статтею 8, яка передбачає, серед іншого, коригування ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які, як вважається, формують частину вартості для митних цілей, понесені покупцем, але не включені до ціни, що фактично сплачена або належить сплаті за імпортовані товари.
Ціна, фактично сплачена або яка належить сплаті, - це загальний платіж, який зроблений або має бути зроблений покупцем продавцеві імпортних товарів або на його користь.
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частинами 5, 6 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Положеннями ст.54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч.2 ст.55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Аналіз вказаних норм свідчить, що у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані надати додатковий перелік документів. При цьому витребовування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.58 Митного кодексу України, Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Судом встановлено, що в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2 зазначено, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності, а саме: в рішенні відповідачем зазначено, що у поданій до митного оформлення декларації копії митної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року №435020170000054079 будь-які відомості про документи, які подані до митного оформлення, що унеможливлює ідентифікацію експортної операції з конкретною поставкою.
Судом встановлено, що зазначене твердження відповідача не відповідає дійсності, оскільки, копія митної декларації від 24.08.2017 року №435020170000054079 містить дані про постачальника, покупця, умови поставки товару, вагу, найменування, кількість та ціну товару, номера контейнерів, умови поставки, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не відповідає дійсності.
Суд зазначає, що відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товаро-супровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.
Також в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що в копії митної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року №435020170000054079 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 29.08.2017 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало.
Вказане твердження відповідача не відповідає дійсності і спростовується матеріалами справи. Судом встановлено, що у копії митної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року №435020170000054079, в графі під назвою «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Однак, суд зазначає, що в копії митної декларації країни відправлення від 24.08.2017 року №435020170000054079 дата складання букінгу взагалі відсутня. Тобто, оформленому в подальшому (29.08.2017 року) коносаменту було присвоєно номер бронювання місця на судні.
Таким чином, суд вважає, що висновок митного органу щодо наявності в поданих разом з декларацією документах є необґрунтованим.
З оскаржуваних рішень відповідача про відмову у прийнятті митної декларації та коригування заявленої митної вартості товару за другорядним методом не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за першим (основним) методом, на підставі поданих документів позивачем. За таких обставин, доводи митниці є необґрунтованими, а тому рішення про коригування митної вартості винесено безпідставно.
Фактично митний орган залишив поза увагою документи надані представником позивача для митного оформлення товару. При цьому, досліджені судом документи, які містяться в матеріалах справи, є належними та в повній мірі відповідають вимогам Митного кодексу України до документів, які підтверджують митну вартість товарів.
При цьому, митним органом не було спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 Митного кодексу України. Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В той же час, суд встановив, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування основного методу, що свідчить про порушення митним органом передбаченого ст.57 Митного кодексу України порядку визначення митної вартості товару.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у застосуванні митної вартості за ціною договору, видав картку відмови у прийнятті митної декларації № UA500030/2017/00288 та прийняв рішення про коригування митної вартості №UA500030/2017/000032/2 від 18.10.2017 року без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У ході розгляду справи відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товарів, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації та не дають можливості визначити митну вартість шляхом застосування обраного декларантом основного методу за ціною договору.
Згідно з положеннями ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з вимогами ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.94 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-9, 11, 69, 71, 86, 94, ч.6 ст.128, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Одеської митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “100 ШИН+”, за першим методом визначення митної митної вартості - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.
Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500030/2017/00288.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 17.10.2017 року №UA500030/2017/000032/2.
Стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 4800 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень) з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (код ЄДРПОУ 38012976).
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.В. Андрухів