"12" грудня 2017 р. Справа № 920/645/15
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.
за участю представників:
прокурор - Зливка К.О.;
позивач - не з'явився;
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Нива", смт. Вороніж (вх. № 3596С/1-35) на рішення господарського суду Сумської області від "12" травня 2015 р. у справі №920/645/15
за позовом Шосткинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Воронізької селищної ради, смт. Вороніж, Шосткинського району, Сумської обл.
до ТОВ "Нива", смт. Вороніж, Шосткинського району, Сумської обл.
про внесення змін до договору оренди
Шосткинський міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про внесення змін до пунктів 4, 7 договору оренди землі від 31.03.2006 року, укладеного між Воронізькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нива”, зареєстрованого у Шосткинському міжрайонному відділі Сумської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру” про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2006 року за № 040662500058.
Рішенням господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року у справі №920/645/15 (суддя Левченко П.І.) позов задоволено повністю.
Відповідач, ТОВ "Нива", не погодився із зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 12.05.2015 року по справі №920/645/15 скасувати.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 року апеляційну скаргу повернуто на підставі п. п. 2, 3 ч.1 ст. 97 ГПК України.
29.07.2015 року до Харківського апеляційного господарського суду повторно надійшла апеляційна скарга ТОВ “Нива”, яка також буда повернута ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року на підставі п.п.2, 4 ч.1 ст. 97 ГПК України.
Постановою Вищого господарського суду України від 02 серпня 2017 року касаційну скаргу ТОВ "Нива" задоволено, ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року у справі №920/645/15 скасовано, справу направлено до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
У судове засідання 12.12.2017 року позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши в судовому засіданні пояснення прокурора та відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2006 року між Воронізькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю “Нива” укладено договір оренди земельної ділянки (далі - договір) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Воронізької селищної ради Шосткінського району Сумської області в межах смт. Вороніж по вул. Бабушкіна, 19, який зареєстровано у Шосткінському міжрайонному відділі Сумської регіональної філії ДП “Центр державного земельного кадастру” при Держкомземі України, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 31.03.2006 року за № 040662500058.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11, 12 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 3,2250 га, яка знаходиться на території Воронізької селищної ради Шосткінського району Сумської області в межах смт. Вороніж по вул. Бабушкіна, 19, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва як земельну ділянку сільськогосподарського призначення на підставі рішення 37 сесії 4 скликання Воронізької селищної ради від 06.03.2006 року.
Проте, зміст пункту 3 договору свідчить про те, що орендована земельна ділянка фактично використовується не за цільовим призначенням (не для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, не як земельна ділянка сільськогосподарського призначення), а як земельна ділянка промисловості чи комерційного призначення, оскільки на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомості: одноповерхова та двоповерхова адмінбудівля, склад цементу, автогараж та склад, приміщення цеху по розпиловці, склад матеріалів, столярний цех, бетонно-розчинний вузол, лісосушилки та склад для нафтопродуктів.
Факт передачі об'єкту оренди підтверджується актом приймання-передачі від 31.03.2006 року (а.с. 21).
Нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки визначена у пункті 4 договору оренди і становить 442623,82 грн.
Пунктом 7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 132,79 грн. за рік, що складає 0,03 % від нормативної грошової оцінки землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції за кожний рік.
Пунктом 8 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем (відповідачем) на розрахунковий рахунок Воронізької селищної ради щомісячно рівними частинами до 30 числа звітного місяця.
Пунктом 9 договору сторони передбачили, що розмір орендної плати за згодою сторін переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом. Кожні три роки розмір орендної плати переглядається незалежно від умов договору.
У подальшому до договору вносилися зміни щодо розміру та обчислення орендної плати за земельну ділянку, зокрема, угодою про внесення змін до договору оренди землі від 28.01.2011 року встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі в сумі 511,89 грн. на рік, що становить 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; угодою про несення змін до договору оренди від 21.01.2015 року встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем у грошовій формі в сумі 639,35 грн. на рік, що становить 0,03 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 2131152,64 грн., що підтверджується Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,2250 га, наданим Управлінням Держземагентства у Шосткинському районі Сумської області станом на 15.04.2015 року.
Згідно статей 288.5, 288.5.1 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки.
Згідно з листом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 року “Про індексацію нормативної грошової оцінки земель”, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України станом на 01.01.2015 року становить 1,249.
За таких обставин, відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,2250 га, що знаходиться на території Воронізької селищної ради Шосткинського району Сумської області в межах смт. Вороніж по вул. Бабушкіна, 19, нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки площею 3,2250 га станом на 2015 рік становить 2131152,64 грн.
Тому розмір річної орендної плати за земельні ділянки має складати 63934,58 грн.
Частиною 8 статті 93 Земельного кодексу України визначено, що відносини пов'язані із орендою землі регулюються законом.
Згідно зі статтею 18 Закону України “Про оцінку земель”, нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Статтею 2 Закону України “Про оренду землі” закріплено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 289.2 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель сільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Частиною третьою статті 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”, до виключної компетенції сільської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.
Постановою Кабінету Міністрів України № 220 від 03.03.2004 року затверджено типову форму договору оренди землі, пунктом 13 якої зазначено, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про оренду землі”, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України, землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України “Про оренду землі”, однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Зміна розміру коефіцієнту індексації відбувається щорічно на підставі статті 289 Податкового кодексу України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує політику у сфері земельних відносин щорічно інформує про індексацію нормативної грошової оцінки земель, де вказує індекси, що повинні застосовуватись при обчисленні розміру нормативної грошової оцінки земель на кожен поточний рік.
Складовими частинами розрахунку орендної плати (в тому числі при щорічній зміні) є розмір відсотку від нормативної грошової оцінки землі та сама нормативна грошова оцінка землі.
Отже, відповідно до умов договору, орендна плата, яка залежить від розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі та самої нормативної грошової оцінки землі - підлягають щорічній зміні (перегляду) у зв'язку, зокрема, зі зміною (підвищенням) нормативної грошової оцінки землі, що є підвищенням ціни на землю (підвищення цін, як то визначено пунктом 9 договору є однією з підстав для перегляду розміру орендної плати).
Статтею 142 Конституції України закріплено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 29 договору оренди земельної ділянки від 31.03.2006 року визначено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.
Згідно з приписами статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Судом попередньої інстанції встановлено, що розмір орендної плати за землю законодавчо був змінений.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки (підвищення ціни земельної ділянки) є підставою для перегляду розміру орендної плати, згідно пункту 9 договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції повністю досліджено обставини, що мають значення для справи, висновки господарського суду є правомірними, обґрунтованими, рішення є прийнятим у відповідності з чинним законодавством, а тому підстави для його скасування та задоволення скарги відсутні.
Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу ТОВ "Нива" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду рішення господарського суду Сумської області від 12 травня 2015 року у справі № 920/645/15 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15.12.2017 року
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Хачатрян В.С.