"14" грудня 2017 р. Справа № 922/2483/17
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Довбиш А.Ю.
за участю представників:
позивач - не з'явився;
відповідач - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №3229Х/1-35) на рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року по справі
за позовом Харківської міської ради, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Магазин №13 МОБ”, м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року по справі (суддя Аюпова Р.М.) позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з додатковою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" протягом 3-х місяців з моменту вступу в законну силу рішення суду забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0607 га по пров. Електромеханічний, 1, в м. Харкові та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 3200,00 грн.
Відповідач з рішенням не погодився, звернувся до апеляційного суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суд від 24.10.2017 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.11.2017 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Ільїн О.В., судді Россолов В.В., Хачатрян В.С.
Ухвалою від 14.11.2017 року клопотання відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено на 05.12.2017 року.
У судове засідання 05.12.2017 року позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату і місце судового розгляду був повідомлений належним чином ухвалою суду, у зв'язку з чим, колегією суддів розгляд справи було відкладено на 14.12.2017 року.
Будучи належним чином повідомленим про дату і місце судового розгляду, позивач своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України не скористався, у судове засідання 14.12.2017 року не з'явився, відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Враховуючи те, що розгляд справи неодноразово відкладався, строки, передбачені статтею 102 ГПК України, те, що явка позивача не визнавалась обов'язковою, а також те, що його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши в судовому засіданні пояснення відповідача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.01.1998 р., на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 27.11.1997р. №1020 між виконавчим комітетом Харківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магазин № 13 МОБ" укладено договір на право тимчасового користування землею №1421 (надалі - Договір), за умовами якого відповідач отримав в тимчасове користування земельну ділянку площею 0,0607 га розташовану за адресою: м. Харків, пров. Електромеханічний, 1, строком до 31.12.2022р. для експлуатації та обслуговування магазину.
Пунктом 2.1. Договору передбачена плата за землю у вигляді земельного податку. Кадастровий номер земельної ділянки не визначений.
Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013р. № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., і відповідно до пункту 1.1 цього рішення затверджено базову вартість 1 кв.м земель міста Харкова у сумі 291,18 грн. Пунктом 2 цього рішення визначено, що вказане рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. застосовується з 01.01.2014р.
Пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013р. №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013р." встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р. вводиться в дію з 01.01.2014р. Зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станам на 01.01.2013" встановлено (п. 2, п. 3), що плата за землю на підставі даних "Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013" вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Згідно пункту 2.2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 р. № 1269/13 управління Держземагентства у м. Харкові Харківської області надає інформацію про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з чинним законодавством.
Відповідно до п. 4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:
- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);
- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;
- не пізніше 31.12.2013 року вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);
- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.
Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішенням Харківської міської ради від 29.12.2012 р. № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.
Департаментом земельних відносин направлений лист-попередження від 08.10.2013 р. №1962/0/225-13, в якому було повідомлено відповідача про необхідність:
- в строк до 01.12.2013 р. забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- в строк не пізніше 31.12.2013 р. подати складену (розроблену) технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагенства у м. Харкові для здійснення реєстрації земельної ділянки із присвоєнням кадастрового номеру;
- в строк до 01.01.2014 р. повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації земельної ділянки та надати копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку на підтвердження державної реєстрації цієї земельної ділянки;
- в строк до 01.02.2014 р. привести розмір плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Одержання вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи копією повідомлення про направлення даного повідомлення на адресу відповідача та відміткою відділення зв'язку на конверті "истек срок хранения", що спростовує твердження відповідача про неотримання ним даного повідомлення Департаменту земельних відносин.
Вказані законні вимоги виконавчого органу Харківської міської ради відповідачем було проігноровано, у встановлений термін відповідь на лист до Харківської міської ради направлено не було.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд виходив з наступного.
Згідно зі ст.ст. 7, 140 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Територіальна громада має право самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і Законів України.
Органи місцевого самоврядування в межах, встановлених законом, володіють повною свободою дій для здійснення власних ініціатив з будь-якого питання, яке не виключено з їх компетенції та не віднесено до компетенції іншого органу влади.
Відповідно до п. 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування” до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад, належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 2 та 3 рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13 “Про затвердження “Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013” встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вводиться в дію з 01.01.2014. Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.
Відповідно до п.4 вищевказаного рішення зобов'язано орендарів земельних ділянок, які перебувають у їх користуванні на підставі договорів оренди, укладених протягом 1994-1998 років та 1999-2003 років, та які були передані у користування без проведення державної реєстрації цих земельних ділянок:
- укласти із розробниками документації із землеустрою договори на складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) стосовно земельних ділянок, переданих їм у користування без проведення державної реєстрації таких земельних ділянок (без присвоєння їм кадастрового номеру);
- забезпечити складання та прийняття технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у строк, що не перевищує 2 календарних місяців з дня набрання чинності цим Рішенням;
- не пізніше 31.12.2013 вчинити дії, спрямовані на подання складеної (розробленої) технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Управління Держземагентства у м. Харкові для здійснення Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації (із присвоєнням кадастрового номеру) земельних ділянок, переданих у користування без проведення їх державної реєстрації (в тому числі, у разі, коли відомості про земельні ділянки, право користування на які виникло до 2004 року, не внесені до державного реєстру земель);
- повідомити Департамент земельних відносин Харківської міської ради про здійснення державної реєстрації відповідної земельної ділянки із зазначенням присвоєного кадастрового номеру та долученням копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який було видано на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки.
Пунктом 5 зазначеного рішення Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо із актів цивільного законодавства.
У випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
За приписами ст.144 Конституція України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Рішення є діючим, відповідачем в установленому законом порядку не оскаржувалось, тому в силу закону є обов'язком для відповідача.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Вищого господарського суду України від 23.10.2014 у справі № 922/1915/14; від 02.12.2014 у справі № 908/1183/14; від 27.03.2014 у справі № 908/2432/14.
Згідно ст. 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.
Відповідно до п. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно статті 3 Закону України “Про оренду землі”, об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договорами оренди землі.
Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно статті 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 1 статті 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів
Відповідач не є власником земельної ділянки та не є постійним землекористувачем, оскільки не відноситься до осіб, визначених статтею 92 Земельного кодексу України.
Таким чином, сплата відповідачем плати за землю у вигляді земельного податку не відповідає положенням діючого законодавства.
Згідно підпункту 14.1.147 пункту 1 ст. 14 та пункту 288.1 ст. 288 ПК України плата за землю повинна здійснюватися у формі орендної плати за землю, розмір якої визначається укладеним між сторонами договором оренди землі.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України та ст.1 Закону України “Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:
- якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною 4 цієї статті та статтею 4-1 цього Закону.
Відповідно до статті 4-1 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, здійснюється після затвердження в порядку, встановленому Земельним кодексом України, документації із землеустрою, за якою здійснено таке формування, одночасно із державною реєстрацією похідного речового права на такі земельні ділянки (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут), крім випадків, коли рішенням відповідного органу про затвердження документації із землеустрою передбачено здійснення державної реєстрації переходу права власності на земельні ділянки.
При поновленні або внесенні змін до договорів суперфіцію, емфітевзису, сервітуту, оренди земельних ділянок державної чи комунальної власності, право держави чи територіальної громади на які не зареєстровано відповідно до цього Закону, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права оренди земельної ділянки.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про оцінку земель” (далі - Закон) проведення нормативної грошової оцінки земель є обов'язковим при визначенні розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Стаття 18 вказаного Закону визначає порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів.
За результатами нормативної грошової оцінки складається технічна документація (ст. 20 Закону), яка затверджується відповідною радою (ст. 23 Закону), підставою для проведення оцінки землі є рішення органу місцевого самоврядування (ст.15 Закону).
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону України “Про оренду землі” невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Згідно зі ст.ст.116, 123, 125 ЗК України визначений порядок і підстави надання в оренду земельної ділянки, що здійснюється на підставі затверджених повноважним органом проекту відведення земельної ділянки, погоджень меж, встановлення меж у натурі (на місцевості).
Згідно статті 18 Закону України “Про оренду землі”, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. А відповідно до статті 20 цього ж Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
В пункті 1 Указу Президента України “Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру” від 17.02.2003 №134/203 (із змінами, внесеними згідно з Указом Президента України №1039/203 від 15.09.2003) зазначено про необхідність покласти на Державний комітет України по земельних ресурсах функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.
Відповідно до ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Згідно ст.10 Закону України “Про Державний земельний кадастр” земельні ділянки є об'єктами Державного земельного кадастру.
Положеннями ст.15 Закону України “Про Державний земельний кадастр” передбачено, що нормативна грошова оцінка відноситься до відомостей про земельну ділянку, які включаються до Державного земельного кадастру.
Відповідно до ст.20 цього ж Закону внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про об'єкти Державного земельного кадастру є обов'язковим.
Згідно ст. 21 зазначеного Закону відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні.
Відомості про нормативну грошову оцінку земель вносяться до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації з такої оцінки.
Відповідно до ст. 38 Закону України “Про Державний земельний кадастр” відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:
- витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;
- довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
- викопіювань з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Державний земельний кадастр” земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).
Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.
Земельна ділянка по пров. Електромеханічний, 1, яка знаходиться в користуванні відповідача, на час розгляду даного господарського спору, не зареєстрована в Державному земельному кадастрі.
Також, положеннями ст. 22 Закону України “Про землеустрій” визначено, що однією із підстав здійснення землеустрою (виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі) є договори, укладені між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 67 Закону України “Про землеустрій” фінансування робіт із землеустрою здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом. На землях комунальної власності за рахунок коштів місцевих бюджетів фінансуються роботи із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних одиниць, складання схем землеустрою, розроблення техніко-економічних обґрунтувань з використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, інвентаризації земель. Роботи із землеустрою можуть фінансуватися відповідно до укладених договорів за рахунок коштів громадян, юридичних осіб та інших джерел, не заборонених законом.
Статтями 123, 124 ЗК України, ст. 20 Закону України “Про землеустрій”, Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.2004 “Про порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок” передбачено порядок укладення договорів оренди, відповідно до якого при наданні земельних ділянок у оренду повинна розроблятись землевпорядна документація (проект відведення чи технічна документація). Після виготовлення землевпорядна документація, погоджена в установленому порядку відповідними органами державного контролю, подається на розгляд відповідного органу місцевого самоврядування чи державної виконавчої влади, до повноважень якого належить надання у користування земельної ділянки. За наслідками розгляду землевпорядної документації орган місцевого самоврядування приймає рішення про надання земельної ділянки в оренду.
Враховуючи викладене, а також рішення Харківської міської ради від 25.09.2013 №1269/13, яке є діючим та підлягає виконанню, відповідач зобов'язаний забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,0607 га, розташовану за адресою: м. Харків, пров. Електромеханічний, 1, та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.
Стаття 34 ГПК України встановлює правила допустимості доказів і згідно вказаної норми закону обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Отже, зазначені вимоги позивача є обґрунтованими, та підтвердженими матеріалами справи.
Стосовно заяви про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає, що позовна давність не може поширюватися на вимоги про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК України), оскільки в такому разі йдеться про так зване триваюче правопорушення. Отже, власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав. Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову (за приписами п. 5.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 “Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів”).
Предметом даного позову є вимога Харківської міської ради щодо зобов'язання відповідача забезпечити виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) між земельної ділянки в натурі (на місцевості) та зареєструвати зазначену земельну ділянку в Державному земельному кадастрі.
Окрім цього, суд зазначає, що на час розгляду справи договір на право тимчасового користування землею від 14.01.1998р. № 1421, укладений між сторонами даного спору, є діючим, що виключає можливість застосування строків позовної давності до спірних правовідносин.
У зв'язку з чим, суд першої інстанції правомірно, на думку судової колегії, відмовив у задоволенні клопотання ТОВ "Магазин №13 МОБ" про застосування позовної давності.
Системний аналіз наведених норм законодавства та вивчення обставин справи дає колегії суддів підстави зробити висновок про законність рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог, як такого, що прийняте при дотриманні норм матеріального та процесуального права. У той час, як доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Харківської області має бути залишене без змін.
Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 02 жовтня 2017 року по справі у справі №922/2483/17 залишити без змін.
Повний текст постанови складено 15.12.2017 року
Головуючий суддя Ільїн О.В.
Суддя Россолов В.В.
Суддя Хачатрян В.С.