Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" грудня 2017 р.Справа № 922/3297/17
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків
про стягнення 48 001,51 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1, довіреність № 40-3273/138 від 08.08.2016 року;
відповідача - не з'явився;
Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (відповідач) про стягнення заборгованості за Договором постачання теплової енергії № 13103 від 01 листопада 2003 року в розмірі 48 001,51 грн., з яких: 29 035,01 грн. - сума основного боргу за період з жовтня 2013 року по березень 2017 року, 2 000,78 грн. - 3% річних та 16 965,72 грн. - інфляційні втрати. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.09.2017 року за позовною заявою було порушено провадження у справі № 922/3297/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 01 листопада 2017 року.
Ухвалою суду від 01.11.2017 року розгляд справи було відкладено на 27 листопада 2017 року.
Ухвалою суду від 27.11.2017 року строк вирішення спору було продовжено по 13.12.2017 року, розгляд справи відкладено на 12 грудня 2017 року.
28 листопада 2017 року позивач з супровідним листом (вх. № 39606) надав до суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології": 61045, м. Харків, вул. Кузнецька, 2 (згідно Витягу). Вказані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.
Представник позивача, який брав участь в судовому засіданні 12.12.2017 року, підтримував позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав.
Копія ухвали господарського суду від 06.11.2017 року у справі № 922/3580/17, яка надсилались на юридичну адресу ТОВ "Високі енергетичні технології", повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (згідно довідки поштового відділення). Разом з тим, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (за № 034597), яким підтверджується отримання відповідачем копії ухвали суду про відкладення розгляду справи від 27.11.2017 року, за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницього, 3 (довідка № 1153). Таким чином, ТОВ "Високі енергетичні технології" вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи судом.
Згідно з частиною другою статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України України та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, направлених на надання сторонам можливості подати докази, які, на думку представників, є достатніми для обґрунтування вимог та заперечень. Також судом надано сторонам достатньо часу для підготовки до судового засідання, однак, строк вирішення спору фактично сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату.
Приймаючи до уваги вищенаведене, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи так і не скористався всіма правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, а також враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 цього Кодексу, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа підлягає розгляду за наявними у ній документами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.
Відповідно до Договору №1 оренди приміщення від 01.06.2003 року, Товариству з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" надано в строкове користування нежитлове приміщення в літ. "А-1" загальною площею 154,7 кв.м., що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 3.
01 листопада 2003 року між Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (як енергопостачальною організацією) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (як споживачем) було укладено тимчасовий договір № 10103 про постачання теплової енергії (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 договору, енергопостачальна організація бере на себе зобовязання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобовязується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
За умовами п. 1.2. Договору обидві сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України.
У пункті 2.1. вказаного Договору зазначено, що теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гаряче водопостачання - протягом року; технологічні потреби - відповідно з виробничою програмою; кондиціювання повітря - по мірі необхідності.
У додатку 1 до Договору зазначено, що енергопостачальна організація постачає споживачу на протязі року теплову енергію в гарячій воді в межах Qрік = 15.0353 Гкал/рік. Об'єкт теплоспоживання - офіс, адреса приміщення: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 3. Опалювальна площа 154,7 кв.м.
У відповідності до пункту 3.2.2. Договору споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.
Відповідно до п. 5.1. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться розрахунковим способом.
Розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно у грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць, по результатам якого підписується акт звірки розрахунків (п. 6.1., 6.2. Договору).
Згідно п. 6.3 Договору споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість, зазначеної в додатку 1 до договору кількості теплової енергії, що і є заявкою на наступний розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду.
Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату (пункт 6.5 Договору).
Згідно пунктів 10.1, 10.4 Договору він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2004. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однієї із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої договірні зобов'язання виконав та здійснив здійснив постачання теплової енергії до нежитлових приміщень будинку за адресою: м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 3, що підтверджується актом № 178/72-В від 21.10.2013 року про підключення споживача до джерела теплової енергії, актом № 178/476 від 14.04.2014 року про відключення від джерела теплової енергії, актом № 178/1506 від 03.11.2014 року про підключення до джерела теплової енергії, актом № 178/2005 від 05.03.2015 року про відключення від джерела теплової енергії, актом № 178/4801 від 28.11.2016 року про підключення до джерела теплової енергії та актом № 178/4807 від 03.02.2017 року про відключення від джерела теплової енергії, підписаними представниками та скріпленими печаткою КП "Харківські теплові мережі". Система опалення нежитлового приміщення відповідача є невід'ємною частиною системи опалення всього житлового будинку, що унеможливлює обмеження постачання теплової енергії.
Рахунки - фактури за спожиту теплову енергію № 17800-3293 від 07.11.2013 року, № 17800-3293 від 06.12.2013 року, № 17800-3293 від 08.01.2014 року, № 17800-3293 від 07.02.2014 року, № 17800-3293 від 07.03.2014 року, № 17800-3293 від 07.04.2014 року, № 17800-3293 від 08.05.2014 року, № 17800- 3293 від 08.12.2014 року, № 17800-3293 від 08.01.2015 року, № 17800-3293 від 09.02.2015 року, № 17800-3293 від 10.03.2015 року, № 17800-3293 від 07.04.2015 року, № 17800-3293 від 10.01.2017 року, № 17800-3293 від 07.02.2017 року, № 17800-3293 від 09.03.2017 року направлялися на адресу відповідача разом із актами виконаних робіт, що підтверджується наявними у справі копіями переліків поштових відправлень позивача та поштових фіскальних чеків.
Однак, як стверджує позивач, відповідачем зазначені рахунки сплачені не були, чим завдано збитки КП "Харківські теплові мережі".
Станом на 01 квітня 2017 року заборгованість відповідача за спожиту з жовтня 2013 року по березень 2017 року теплову енергію склала 29 035,01 грн.
З метою врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача досудове повідомлення, проте заборгованість за Договором постачання теплової енергії № 13103 від 01.11.2003 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду Харківської області з даним позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.
Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи те, що відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення заборгованості в розмірі 29 035,01 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.
Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за тимчасовим договором про постачання теплової енергії № 13103 від 01 листопада 2003 року, просить стягнути з нього інфляційні втрати в розмірі 16 965,72 грн. та 3% річних в розмірі 2 000,78 грн.
В силу вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд визнав позовні вимоги позивача в цій частині обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позовних вимог Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600,00 грн. суд також покладає на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75 ст.ст.82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (місцезнаходження: 61045, м. Харків, вул. Кузнецька, 2; код ЄДРПОУ 30426617) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) 29 035,01 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію на рахунок № 26031303062313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (місцезнаходження: 61045, м. Харків, вул. Кузнецька, 2; код ЄДРПОУ 30426617) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (місцезнаходження: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) інфляційні втрати в розмірі 16 965,72 грн., 3% річних в розмірі 2 000,78 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. на рахунок № 2600030002313 в ФХОУ ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 351823.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 14.12.2017 р.
Суддя ОСОБА_2