04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" грудня 2017 р. Справа№ 910/9328/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Гаврилюка О.М.
Яковлєва М.Л.
за участю секретаря судового засідання - Куценко К.Л.
за участю представників сторін:
від позивача 1: Кошелєва М.О. - представник за довіреністю № 54 від 10.01.2017;
від позивача 2: Червонописька Л.А. представник за довіреністю № 101-4/02 від 03.01.2017;
від відповідача: Родіонова О.В. - представник за довіреністю № 1207 від 12.12.2016;
від прокуратури: Мамушкіна А.І. - посвідчення № 043881 від 12.12.2014;
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017
у справі № 910/9328/17 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Київська місцева прокуратура № 2 в інтересах держави в особі:
1. Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
2. Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації
до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
про стягнення 1 033 448,11 грн,
Київська місцева прокуратура №2 звернулася до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з позовом до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача №2 неустойку за час прострочення повернення об'єкту оренди за договором оренди №2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.01.2013, плати за фактичне користування приміщенням, відшкодування комунальних послуг, відшкодування податку на землю у розмірі та експлуатаційних послуг.
Позовні вимоги мотивовані тим, що договір оренди №2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 28.01.2013 припинив свою дію, у зв'язку із закінченням 31.03.2015 строку, на який його було укладено, однак відповідач своєчасно не повернув орендоване майно позивачам та продовжує його використовувати, у зв'язку з чим прокурор просив суд стягнути з відповідача неустойку за несвоєчасне виконання зобов'язання по поверненню орендованого приміщення у розмірі 824227,16 грн, в розмірі 201024,37 грн за фактичне користування приміщенням, відшкодувати витрати на оплату комунальних послуг у розмірі 3549,28 грн, відшкодувати податок на землю у розмірі 4402,34 грн. та експлуатаційні послуги на суму 244,96 грн за період з 01.06.2016 по 01.06.2017.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації неустойку за час прострочення повернення об'єкту оренди у розмірі 824227,16 грн за період з 01.05.2015 по 01.06.2017. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на користь Прокуратури міста Києва судовий збір в розмірі 15501,72 грн. Провадження в частині стягнення з відповідача на користь позивача №2 заборгованості у розмірі 201024,37 грн за фактичне користування приміщенням, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 3549,28 грн., відшкодування податку на землю у розмірі 4402,34 грн та експлуатаційних послуг на суму 244,96 грн за період з 01.06.2016 по 01.06.2017 припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2017 апеляційну скаргу у даній справі прийнято до провадження та призначено до розгляду на 02.10.2017.
Справа розглядалась різними складами суду.
У зв'язку з перебуванням 23.10.2017 судді Суліма В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.10.2017 для розгляду апеляційної скарги у даній справі було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді - Яковлєв М.Л., Гаврилюк О.М. вказана судова колегія ухвалою від 23.10.2017 прийняла апеляційну скаргу у даній справі до свого провадження та розпочала її розгляд спочатку.
Розгляд справи відкладався, зокрема ухвалою від 27.11.2017 - на 11.12.2017.
Представник відповідача в судовому засіданні 11.12.2017 апеляційну скаргу у даній справі підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового про відмову в позові.
Представники позивачів 1, 2 в судовому засіданні 11.12.2017 проти задоволення апеляційної скарги у даній справі заперечили, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Прокурор в судовому засідання 11.12.2017 проти задоволення апеляційної скарги також заперечив, просив залишити її без задоволення з урахуванням доводів, викладених в запереченнях, поданих 02.10.2017.
Дослідивши матеріали справи, докази по справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, оглянувши оригінали документів, пов'язаних з предметом спору, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 28.03.2013 між Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією (надалі - орендодавець), Управлінням освіти Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації (надалі - балансоутримувач) та Публічним акціонерним товариством ,,Укртелеком" (надалі - орендар) укладено договір № 2 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, за змістом якого орендар приймає в постійну оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 7-А, СШ № 314 загальною площею 69,6 кв.м., для розміщення операторів телекомунікацій, які надають послуги з доступу до Інтернету та інше використання нерухомого майна, терміном з 28.01.2013 до 31.03.2015.
28.01.2013 орендодавцем передано, а орендарем прийнято у користування об'єкт оренди, а саме: нежитлове приміщення по вулиці вул. Княжий Затон, 7-А, загальною площею 69,6 кв.м., що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.01.2013.
Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом повідомило відповідача про те, що в зв'язку з закінченням терміну дії договору оренди останньому необхідно передати орендоване приміщення по акту приймання - передачі. Вказаний лист отримано відповідачем 19.02.2015, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи.
01.04.2015 Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації листом повторно повідомило відповідача про необхідність звільнення орендованого приміщення та передачі його за актом. Зазначеним листом відповідача також повідомлено про відсутність наміру продовжувати орендні відносини.
Як вбачається з акту обстеження від 07.05.2015, наявного в матеріалах справи, відповідач фактично займав орендоване приміщення, хоча термін дії договору закінчився 31.03.2015. Вказана обставина не заперечувалась та не була спростована сторонами ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду.
В подальшому, рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/16261/15 від 14.07.2015 за позовом прокуратури Дарницького району місті Києва в інтересах Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2015) позовні вимоги задоволено та зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звільнити та повернути орендоване нежитлове приміщення СШ №314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м.Києві загальною площею 69,6 кв.м Управлінню освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
При цьому в зазначених рішеннях судами було встановлено, що Управлінням освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації на адресу відповідача було надіслано лист № 368 від 10.02.2015 про закінчення терміну дії договору оренди, який отримано останнім 19.02.2015, підтвердженням чому є повідомлення про вручення поштового відправлення наявного в матеріалах справи, що спростовує твердження відповідача про неотримання ним листа, яким би заперечувалось продовження терміну дії договору.
Відповідно до ч. 3 статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, обставини, встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва у справі №910/16261/15 від 14.07.2015 на підставі ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення, а тому повторного доведення не потребують.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v. Ukraine, no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).
Відповідно до постанови державного виконавця ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві ВП№48501178 від 18.08.2015 відкрито виконавче провадження про примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/16261/15, виданого 28.07.2015.
Згідно акту обстеження від 17.05.2017, складеного членами комісії позивача №2, відповідач орендоване приміщення школи №314 не звільнив, по акту приймання - передачі орендоване майно Управлінню освіти Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації не передав, майно Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" знаходиться в приміщенні школи №314, хоча вказане приміщення опечатано ВДВС Дарницького РУЮ у місті Києві.
17.05.2017 позивач №2 звернувся до відповідача із вимогою про оплату орендної плати за фактичне користування приміщенням, неустойки згідно п.4.13 договору, відшкодування комунальних послуг, податку на землю та експлуатаційних витрат.
Відповідно до акту державного виконавця від 23.03.2017 рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/16261/15 не виконано, в орендованому приміщенні знаходиться майно відповідача.
Розглядаючи спір по суті у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на дату вирішення спору по суті рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/16261/15 фактично не виконано, орендоване майно не передано відповідачем позивачам по акту приймання-передачі, майно відповідача знаходиться у спірному нежитловому приміщенні СШ № 314 по вул. Княжий Затон, 7-А в м. Києві загальною площею 69,6 кв.м без достатніх правових підстав, починаючи з 01.05.2015, внаслідок чого суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 824227,16 грн за період з 01.05.2015 по 01.06.2017 за розрахунком позивача №2, який перевірений судом.
Суд апеляційної інстанції вважає передчасним такий висновок місцевого господарського суду з урахуванням наступного.
Відповідно до ст.ст. 99, 101 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі (ч. ч. 1, 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Разом з цим, виходячи з предмету позову у даній справі, позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення 824227,16 грн за період з 01.05.2015 по 01.06.2017, в розмірі 201024,37 грн за фактичне користування приміщенням, відшкодувати витрати на оплату комунальних послуг у розмірі 3549,28 грн, відшкодувати податок на землю у розмірі 4402,34 грн. та експлуатаційні послуги на суму 244,96 грн за період з 01.06.2016 по 01.06.2017.
Однак, як вбачається із наданого позивачем розрахунку (а.с. 35), позивачем самостійно вказано: «13.06.2016 приміщення було опечатано».
З метою встановлення даної обставини, судом апеляційної інстанції на підставі ст. 101 ГПК України ухвалою від 27.11.2017 було зобов'язано сторони надати докази опечатки 13.06.2016 спірного приміщення державним виконавцем Відділу ДВС Дарницького районного управління юстиції у м. Києві. На виконання вимог ухвали суду апелянт надав акт державного виконавця від 13.06.2016, акт опису й арешту майна № 359/3 від 13.06.2016, постанову про перевірку виконавчого провадження від 29.09.2016.
Так відповідно до акту державного виконавця від 13.06.2016, останнім було встановлено, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.07.2015 у справі № 910/16261/15 було виконано в примусовому порядку. Окрім цього, за актом обстеження від 17.05.2017 було встановлено, що ПАТ «Укртелеком» не звільнив приміщення школи № 314, не передав його по акту прийому-передачі Управлінню освіти. На даний час (17.05.2017) майно ПАТ «Укртелеком» знаходиться в приміщенні школи №314. Вказане приміщення опечатано Дарницьким районним ВДВС та передано ключі на зберігання відповідальній особі навчального закладу. Факт передачі на відповідальне зберігання описаного майна заступнику директора по господарству школи № 314 Олексійчук Л.А. підтверджується актом опису й арешту майна від 13.06.2016 та не спростовано учасниками учасниками апеляційного провадження.
Таким чином, як матеріалами даної справи, так і представниками сторін в судових засіданнях було визнано факт опечатки спірного приміщення та арешту майна відповідача, яке на момент арешту знаходилось за адресою спірного приміщення, про що було зазначено в розрахунку ціни позову, який подано до суду першої інстанції.
Звертаючись з позовом в частині стягненні неустойки, прокуратура посилалась на ч. 2 ст. 785 ЦК України визначено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та було визнано сторонами, спірне приміщення, починаючи з 13.06.2016 було опечатано державним виконавцем Дарницького районного ВДВС та передано ключі на зберігання відповідальній особі навчального закладу.
Таким чином, саме з цієї дати відповідач фактично був позбавлений можливості користуватись спірним приміщенням, жодних доказів в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 99, 101 ГПК України протилежного ні до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції сторонами надано не було.
Згідно до ч.6 ст.762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.
А тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що не підлягають до застосування у даному випадку положення ч. 2 ст. 785 ЦК України щодо стягнення неустойки за фактичне користування річчю, починаючи з дати опечатки приміщення, тобто, починаючи з 13.06.2016, оскільки із вказаної дати відповідач був позбавлений права та можливості користуватись приміщенням через обставини, за які він не відповідає. А тому таке нарахування неустойки суперечить положенням ч. 6 ст.762 ЦК України.
Отже, позов в цій частині є необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.
В частині нарахування неустойки за період з 01.05.2015 по 12.06.2016 - суд апеляційної інстанції погоджується з твердженнями прокуратури та позивачів, а також висновками місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог за вказаний період.
Таким чином, з урахуванням зазначеного вище, підлягає до стягнення неустойка за користування приміщенням у розмірі 428 812,64 грн за період з 01.05.2015 по 12.06.2016.
Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 509 цього Кодексу зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Під зловживанням правом слід розуміти передбачену нормами права поведінку управомоченої особи по здійсненню свого суб'єктивного цивільного права, якою може бути завдано шкоди іншим особам.
Тому суд першої інстанції в частині стягнення 824 227,16 грн неустойки дійшов помилкового висновку про обґрунтованість вказаної позовної вимоги в повному обсязі. А тому рішення в частині стягнення неустойки у розмірі 395 414,52 грн - підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові в цій частині.
З огляду на наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі пункту 1 статті 104 ГПК України, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог частково відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 ГПК України.
Щодо позовних вимог про стягнення 201024,37 грн за фактичне користування приміщенням, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 3549,28 грн, відшкодування податку на землю у розмірі 4402,34 грн та експлуатаційних послуг на суму 244,96 грн, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору з урахуванням тієї обставини, що після звернення прокуратури з позовом до суду відповідач сплатив вказані прокуратурою суми. Рішення в цій частині сторонами також не оскаржувалось.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні з позовом до суду першої інстанції у даній справі, розмір судового збору становив - 15 501,72 грн. З урахуванням задоволення позовних вимог в частині (на суму 638 051,56 грн із завялених 1 033 448,11 грн) на користь позивача 2 з відповідача підлягає стягненню 9 570,77 грн судового збору за розгляд суду першої інстанції. Тоді як ставка при поданні апеляційної скарги - становила 17 051,89 грн. Враховуючи, що апеляційна скарга була задоволена частково, на користь відповідача (пропорційно задоволеній частині апеляційної скарги) з позивача підлягає до стягнення сума судового збору у розмірі 6 524,04 грн.
Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 3 046,73 грн (9 570, 77 грн - 6 524,04 грн) за розгляд справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі № 910/9328/17 - задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі № 910/9328/17 в частині стягнення 395 414,52 грн неустойки та розподілу судових витрат - скасувати з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в позові з новим розподілом судових витрат.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 18, ідентифікаційний код 21560766) на користь Прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9, ідентифікаційний код 02910019) судовий збір в розмірі 3 046 (три тисячі сорок шість) грн 73 коп за розгляд справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції.
4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 03.08.2017 у справі № 910/9328/17 (в частині стягнення 428 812,64 грн неустойки та припинення провадження на суму 201 024,37 грн за фактичне користування приміщенням, відшкодування витрат на оплату комунальних послуг у розмірі 3 549,28 грн, відшкодування податку на землю у розмірі 4 402,34 грн та експлуатаційних послуг на суму 244,96 грн - залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
5. Видачу наказів доручити місцевому господарському суду.
6. Матеріали справи № 910/9328/17 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у встановленому чинним законодавством порядку.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді О.М. Гаврилюк
М.Л. Яковлєв