18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"14" грудня 2017 р. Справа № 925/1355/17
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 10
до товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО СВ», м. Черкаси, вул. Смілянська, 83, офіс 45
про стягнення 86 125 грн. штрафу за невірне визначення вантажу,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі відокремленого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО СВ» про стягнення 86 125 грн. штрафних санкцій за невірне визначення маси вантажу на станції відправлення ОСОБА_3 залізниці.
В судовому засіданні:
Представник позивача вимоги підтримав та просить їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві. Вказує, що відправник вантажу несе відповідальність за точне визначення маси вантажу при його відправленні залізничним транспортом.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та подав письмовий відзив на позов. Вказав на те, що вагон зважено позивачем на ст. Знам'янка на не повірених (прострочених) вагах, комерційний акт про порушення складено з порушенням процедури складання актів, вага спірного вагону в комерційному акті не збігається з вагою вагону в акті загальної форми, що може бути підставою відмови в позові. Просить в позові відмовити.
В подальшому представник відповідача просить суд зменшити розмір санкцій до 10% від суми стягнення, оскільки позивач отримав повну вартість перевезення вантажу, а різниця маси становить 10,4 тонн в бік зменшення ваги при перевезенні. У позивача відсутні збитки чи негативні наслідки в результаті невірного визначення відповідачем маси вантажу.
Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:
16 вересня 2017р. товариство з обмеженою відповідальністю «КАРГО СВ» (вантажовідправник) зі станції ОСОБА_3 залізниці на станцію Ксенієве Одеської залізниці відправив на адресу ТОВ «ИЗТ» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №44306538 (а.с. 8) вантаж у вагонах №95524112 та №95750915 - «пшениця насипом».
При оформленні залізничної накладної №44306538 на станції ОСОБА_3 відповідачем вказано масу вантажу у вагоні (п. 24 накладної): 137500 кг. Внесено провізної плати 34 450 грн. (п. 34 накладної).
Завантаження вагонів здійснювалось вантажовідправником засобами відправника, з застосуванням вагового пристрою станції відправлення залізниці (ст. Галка), оскільки у розділі 26 вказаної накладної зазначено, що спосіб визначення маси - «бункерные весы».
Згідно актів загальної форми станції Знам'янка №84836, №52790 від 21.09.2017р. вагон №95524112 відчеплений на вагову перевірку. На верхніх завантажувальних люках виявлено чотири ЗПП відправника №№Х-222035, 222052, 222053, 222056, на нижніх розвантажувальних люках три ЗПП відправника №Х-222055, 222034, 222057 справні, не пошкоджені та їх номера відповідають вказаним в перевізному документі, доступу до вантажу немає, люки щільно закриті, задуті піною.
За результатами контрольного переважування станцією Знам'янка Одеської залізниці складений комерційний акт АА№410006/297/2 від 22.09.2017р. (а.с. 9), відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №95524112 виявлена різниця у дійсній вазі та зазначеній відповідачем у накладній. Відповідно до накладної маса вантажу складає: нетто - 69 000 кг,
в комерційному акті: брутто - 80 000 кг, нетто-58 600 кг, тара - 21 400 кг,
різниця проти накладної в сторону зменшення складає 10 400 кг.
При прибутті вищезазначеного вагона на станцію призначення було проведено видачу та перевірку маси вантажу, про що зазначено в розділі «Є» комерційного акта.
Відповідач не оскаржував дії позивача та його комерційний акт.
У відзиві на позов представник відповідача вказав, що на момент складення комерційного акту №41006/297/2 від 22.09.2017р. використання тензометричних вагонних вагах СВ-150000В/2 ст. Знам'янка було заборонено нормами законодавства України, оскільки вони не пройшли повірку у встановленому порядку.
Судом витребувано та оглянуто в засіданні оригінал технічного паспорту засобу вимірювальної техніки зав. №1569600043. Паспорт містить відмітку державного повірителя від 07.09.2017р. про придатність вагового пристрою для визначення маси вантажу при залізничному перевезенні. Відсутність відмітки у раніше наданих документах представником позивача пояснено як використання в справі раніше виконаної ксерокопії паспорту вагового пристрою з-за великої кількості позовів до вантажовідправників.
Представник відповідача не спростував надані документи в оригіналі.
За результатами огляду оригіналу технічного паспорту вагового пристрою представник відповідача в судовому засіданні вимоги заперечує та просить зменшити суму штрафу, оскільки перевізник отримав повну плату за перевезення, претензій до перевізника немає, вантаж видано одержувачу без зауважень, негативних наслідків у позивача немає, шкода чи збитки позивачу не спричинені.
На запитання головуючого представники сторін заявили:
про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;
про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;
про можливість завершення дослідження обставин справи.
Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.
У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Позивач і відповідач є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку послуг України, з присвоєнням ідентифікаційного коду та внесенням даних в ЄДР.
Місце проведення господарської діяльності співпадає з місцем їх реєстрації та знаходження - ст. 93 ЦК України
Між сторонами виникли відносини перевезення вантажу залізничним транспортом України за плату, що врегульовано вимогами Господарського кодексу України, Статутом залізниць України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про залізничний транспорт», іншими підзаконними нормативними актами.
Згідно положень ст. 6 Статуту залізниць України накладна на перевезення є обов'язковою письмовою формою двосторонньої угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та перевізником на користь третьої особи - одержувача.
Відповідно до положень ст. 23 Статуту залізниць та вимог Наказу Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. «Правила перевезення вантажів» відповідальність за завантаження вагонів, передачу вагонів на відправку, правильність оформлення перевізних документів, зазначення маси вантажу - несе відправник.
Згідно пп. 8 п. 6 р. 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення і наданий залізниці відправником разом з вантажем.
Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.
Відповідно до ст. 37 Статуту залізниць України та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення маса вантажу визначається відправником, про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній. Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів графи перевізних документів «маса вантажу визначена відправником», заповнюються вантажовідправником.
Згідно положень ст. 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Частиною 1 ст. 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу та пасажирів засвідчуються актами.
Згідно ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах, а порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів.
Факт встановлення невірної маси вантажу при перевезенні залізничним транспортом у спірному вагоні - сторонами не оспорюється. Доказів пошкоджень вагону, запірної арматури - не встановлено. До перевізника не пред'явлено вимог про нестачу вантажу тощо.
Доводи відповідача про порушення позивачем процедури складання актів загальної форми та комерційного акту суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки відповідач не оскаржував дії позивача. На момент розгляду спору спірні акти є дійсними та не скасовані.
Представник відповідача заявив клопотання про зменшення суми штрафу з мотивів відсутності збитків чи негативних наслідків для позивача, з посиланням на ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України та п. 3 ст. 83 ГПК України.
Представник позивача клопотання заперечив та вказав на відсутність виключних обставин для зменшення штрафу та визначення розміру штрафу Кабінетом Міністрів України, що не підпадає під норми матеріального права.
Суд вважає за можливе застосувати право суду на зменшення розміру штрафу на підставі ст. 83 ГПК України, оскільки Статут залізниць України є складовою частиною інших норм права, цивільного та господарського судочинства і не має якогось привілейованого статусу по відношенню до інших актів - ЦК і ГК України. Суд враховує відсутність збитків для позивача, отримання перевізником повної провізної плати та надмірність розміру штрафу в порівнянні з перевізною платою та вважає за можливе задовольнити клопотання представника відповідача.
Статтею 223 Господарського кодексу України також передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. за №457, зі змінами від 25.12.2002р. за №1973.
Господарський кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України за своєю правовою природою є законами України, прийняті Верховною Радою України, відповідно, 16.01.2003р. за №436-IV та 06.11.1991р. за №1768-ХII зі змінами та доповненнями.
Відповідно до п. 4 ст. 4 Цивільного кодексу України постанова Кабінету Міністрів України є актом цивільного законодавства. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням Кодексу або іншого закону, застосовуються відповідні положення Кодексу або іншого закону.
Аналогічні правові позиції викладені в Постанові Вищого господарського суду України від 05.04.2012р. у справі №23/152, від 26.09.2012р. у справі №13/5026/725/2012, від 16.05.2013р. у справі №5017/2133/2012.
Суд вважає обґрунтованим клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та вважає за можливе застосувати право суду на зменшення розміру санкції.
Позовні вимоги про стягнення 86 125,00 грн. штрафу з відповідача - належить задовольнити частково, в сумі 8 612,50 грн. (10% від заявленого). В решті вимог належить відмовити за необґрунтованістю.
Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 600 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 83 п. 3 ГПК України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО СВ», м. Черкаси, вул. Смілянська, 83, офіс 45, код ЄДРПОУ 39672267, номер рахунку в банку невідомий
на користь позивача - публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі виробничого підрозділу «Знам'янська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Одеська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Жовтнева, 10, код ЄДРПОУ 40081200, одержувач коштів: ПАТ«Українська залізниця», рахунок №26005300114247 в філії ООУ АТ «Ощадбанк» м. Одеси, МФО 328845
8 612,50 грн. штрафу та 1 600 грн. судового збору.
В решті вимог відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.
Повне рішення складено 15.12.2017р.
Суддя Г.М. Скиба