Справа № 159/4179/17
Провадження № 2-а/159/248/17
14 грудня 2017 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Ковелі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора 2 роти 1-го батальйону 1-го полку УПП в м. Києві ДПП Барабась В'ячеслава Олександровича про поновлення строку звернення до адміністративного суду, скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який мотивує тим, що постановою АР № 473704 від 04.10.2017 року, винесеної інспектором 2 роти 1-го батальйону 1-го полку УПП в м. Києві ДПП Барабась В'ячеслава Олександровича, його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 132-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.
Як вбачається із вказаної постанови, суть правопорушення полягає в тому, що він 04.10.2017 року о 15 год. 00 хв., керував автомобілем Рено д/н НОМЕР_1, на а/д М-07 Київ - Ковель 76 км. у напрямку м. Києва, перевозив автогрейдер шириною 2,73м. та висотою 4,25 м., та порушив привила проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами та вулицями, чим порушив п.п.22.5 ПДР.
Дії відповідача щодо винесення зазначеної вище постанови про притягнення його до відповідальності вважає неправомірними, а постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності постановлено на основі неналежного доказу вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП.
Зокрема, постанова про притягнення його до відповідальності, всупереч вимогам ст.ст. 251, 252 КУпАП, постановлена без жодних доказів вчинення ним цього адміністративного правопорушення.
Дійсно, 04.10.2017 року о 15 год. 00 хв., він керував автомобілем Рено д/н НОМЕР_1, на а/д М-07 Київ - Ковель 76 км. у напрямку м. Києва, перевозив автогрейдер шириною 2,73 м. та висотою 4,25 м., однак здійснював переведення вантажу без перевищення габаритних або вагових обмежень, оскільки перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків - тобто, ширина - 2,6м. + 7% = 2,78 м., висота - 4м. + 7% = 4,28 м. При керуванні транспортним засобом 04.10.2017 року він не порушував жодних вимог ПДР.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зупинив його 04.10.2017 року о 15:00 год. на а/д М-07 Київ - Ковель 76 км та звинуватив в тому, що він порушив привила проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами та вулицями, відразу на місці зупинки відповідач виніс постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.
Незаконно розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, відповідач не дав йому можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі. Крім того, відповідачем проігноровано вимоги ч. 2 ст. 33 КУпАП. Розгляд справи на дорозі, на місці зупинки транспортного засобу, унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Враховуючи, що оскаржувана постанова виносилася відповідачем о 15 год. 00 хв. 04.10.2017 року на а/д М-07 Київ - Ковель 76 км, жодного об'єктивного та законного розгляду справи не відбувалося та його законні права (зокрема і право на правову допомогу) відповідачем ігнорувалися, в оскаржуваній постанові взагалі не міститься його пояснень та посилань на докази, якими він обґрунтовував законність своїх дій. Більше того про існування чинного дозволу та його перевірку відповідачем на місці зупинку у постанові взагалі не згадується.
В судове засідання позивач не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, будь-яких заперечень від нього не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Обґрунтовуючи позов, позивач вказує на відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, та на порушення відповідачем норм закону при її винесенні.
Судом встановлено, що інспектором 2 роти 1-го батальйону 1-го полку УПП в м. Києві ДПП Барабась В'ячеслава Олександровича 04.10.2017 року винесено постанову серії АР №473704 та притягнуто позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що він 04.10.2017 року о 15 год. 00 хв., керував автомобілем Рено д/н НОМЕР_1, на а/д М-07 Київ - Ковель 76 км. у напрямку м. Києва, перевозив автогрейдер шириною 2,73м. та висотою 4,25 м., та порушив привила проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами та вулицями, чим порушив п.п.22.5 ПДР, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП. Накладено стягнення у виді штрафу в сумі 510 грн.
Оскаржувана постанова не містить посилань на докази вчинення особою, зокрема позивачем, правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КупАП, а також доказів на спростування обставин, зазначених позивачем у обґрунтування адміністративного позову, у той час як доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статті 132-1 КУпАП, передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил проїзду великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі виданого перевізникові Державтоінспекцією за наявності погодження з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями дозволу, в якому визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
Як вбачається з наданих позивачем копій документів на день винесення щодо нього вищевказаної постанови, він мав погодження Державного агентства автомобільних доріг №7.2нг/8958 від 03.10.2017 року, про наявність яких позивач вказував працівнику поліції.
Наведені обставини не спростовані відповідачем, суду не представлено доказів в підтвердження обставин, викладених у постанові в справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Будь-яких заперечень на наведені позивачем обставини від відповідача не надійшло.
Враховуючи викладене, суд вважає достовірними обставини, вказані позивачем, тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Згідно вимог ч. 2 ст. 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Однак, згідно рішення Конституційного суду України № 3-рп/2015 від 08 квітня 2015 року в справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини другої статті 171-2 КАС України.
З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що дана постанова підлягає оскарженню в загальному порядку, передбаченому нормами КАС України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 71, 86, 94 159, 160, 163, 167, 171-2, 186 КАС України, ст. ст. 268, 280 КУпАП, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 4737047 від 04.10.2017 року, винесену інспектором 2 роти 1-го батальйону 1-го полку УПП в м. Києві ДПП Барабась В'ячеславом Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до апеляційної інстанції.
Головуючий: П. Ю. Бойчук