11 червня 2007 р.
№ 11/527-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.І. Рогач
розглянувши матеріали
касаційної скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ»
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р.
у справі
№ 11/527-06
господарського суду
Харківської області
за позовом
Лозівського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Виконкому Лозівської міської Ради
до
- Дочірнього підприємства “Інтер-ЛВЄ» Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ»
- Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ»
про
припинення користування об'єктом
ВстановиВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ» подало касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р., якою рішення господарського суду Харківської області від 13.02.2007р. залишено без змін: позов задоволено в частині припинення користування об'єктом ТОВ “Інтер-ЛГТ».
Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Згідно частини 1 статті 46 цього Кодексу державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито».
Додане до касаційної скарги ТОВ “Інтер-ЛГТ» платіжне доручення №125 від 11.05.2007 року про перерахування державного мита в сумі 25,50грн. за подання касаційної скарги не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством розмірі, виходячи з наступного.
Згідно підпункту “б» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито» державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору у першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Підпунктом “б» цієї статті передбачено, що із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру, що подаються до господарських судів, державне мито сплачується в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтер-ЛГТ» на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2007р. у справі №11/527-06 господарського суду Харківської області повернути скаржнику.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л. Рогач