79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.12.2017р. Справа № 914/2344/17
Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:
За позовом:
до відповідача:
Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ”, м.Білицьке Донецької області
Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії Львівська залізниця”, м.Львів
про:
стягнення 34872,91 грн. вартості нестачі вугілля.
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі судового засідання Зарицькій О.Р.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ”, м.Білицьке Донецької області, до відповідача, Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії Львівська залізниця”, м.Львів, про стягнення 34872,91 грн. вартості нестачі вугілля.
Ухвалою суду від 16.11.2017р. порушено провадження у справі та признано її до розгляду на 06.12.2017р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.
Ухвалою суду від 06.12.2017р. відкладено розгляд справи на 13.12.2017р.
13.12.2017р. за вх..№42732/17 позивач подав клопотання від 12.12.2017р. в якому просить позовні вимоги задоволити та розглядати справу без участі представника позивача.
Позивач явку повноважного представника в судове засідання 13.12.2017р. не забезпечив.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 13.12.2017р. не забезпечив, причин незабезпечення не повідомив, вимог ухвали суду у справі не виконав. Станом на 13.12.2017р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.
Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.
У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження та про відкладення розгляду справи відправлялась відповідачу за адресою його місцезнаходження, яка зазначена у позовній заяві і яка відповідає відомостям у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
А тому, суд, згідно ст. 75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами без участі представників позивача і відповідача.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив:
31.12.2013 між ПАТ “ДТЕК Павлоградвугілля” (далі - Замовник) та ПАТ “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ” (далі - Виконавець) був укладений договір №13-15/77-У, відповідно до якого Замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов'язані зі збагачення вугілля та прийняти концентрат. Виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат Замовнику, в строки та на умовах, обумовлених дійсним договором та відповідними специфікаціями.
25.04.2017р. між ТОВ “ДТЕК Павлоградвугілля” та ПАТ “ ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ” укладено Додаткову угоду до договору №13-15/77-У від 31.12.2013р. відповідно до якої продовжено строк дії договору до 30.04.2018р.
ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки Г (Г1) 0-100: у вагон №59293779 в кількості 64500 кг по накладній №50125467 від 24.05.2017р., у вагон №52785342 в кількості 62700 кг по накладній №50213503 від 29.05.2017р., у вагон №67252551 в кількості 61900 кг по накладній №51218972 від 28.07.2017р. (досилка №47831318), та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з накладній поверхня вантажу маркована у формі поперечних смуг трикутної форми катка ущільнювача.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з накладних №50125467, №50213503, №51218972 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» на станції Родинська Донецької залізниці для перевезення вказане вугілля і зобов'язалась доставити його на станцію Здолбунів Львівської залізниці на адресу Філіалу Волинь- Цемент ПАТ «Дікергофф Цемент Україна».
На станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці 01.06.2017р. був складений комерційний акт №450003/185,04.06.2017р. був складений комерційний акт №450003/195, та на станції Знам'янка Одеської залізниці 31.07.2017р. був складений комерційний акт №410006/224.
Відповідно до комерційного акту №450003/185 згідно акту загальної форми станції Нижньодніпровський вузол №4886 від 30.05.2017р. вагон №59293779 відчеплений на ваги перевірку, при переважуванні на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 80850 кг, тара - 22750 кг, нетто - 58100кг, що менше вантажного документу на 6400 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів. За рухом поїзду мається поглиблення вантажу над 1-2 люками довжиною 2,3м, по ширині вагону, глибиною 0,4м. праворуч над 2-7 люками довжиною 7,5м, шириною 1.,3м., глибиною 0,3-0,4м., ліворуч над 5-7 люками довжиною 4,0м., шириною 1,3м., глибиною 0,4м. Люки щільно зачинені. Течії вантажу нема. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /59.
Відповідно до комерційного акту №450003/195 згідно акту загальної форми станції Нижньодніпровський вузол №4996 від 02.06.2017р. вагон №52785342 відчеплений на ваги перевірку, при переважуванні на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 80550 кг, тара - 23800 кг, нетто - 56750кг, що менше вантажного документу на 5950кг. Навантаження вантажу нижче бортів. На 30-40см. В документі зазначено, що вантаж вкатаний, маркований у формі поперечних смуг трикутної форми, фактично вантаж не розрівняний, не маркований. В технічному відношенні вагон справний. Люки щільно зачинені. Течії вантажу нема. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /60.
Відповідно до комерційного акту №410006/224 згідно актів загальної форми станції Знам'янка №80971, 52136 від 31.07.2017р. вагон №67252551 відчеплений на ваги перевірку, при переважуванні на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто - 82600 кг, тара - 23300 кг, нетто - 59400кг, що менше вантажного документу на 2500 кг. Навантаження вантажу на рівні бортів. На поверхні вантажу маються виїмки: ліворуч за ходом поїзда над 1-2 люками довжиною 1600мм, шириною 1800мм. Глибиною 350мм., над 2-3 люками довжиною 1500мм., шириною 1800мм., глибиною 300мм., над 5-6-7 люками довжиною 2500мм., шириною 1200мм., глибиною 400м. Просипання вантажу немає. Поверхня вантажу маркована поперечними смугами у формі трикутників, нанесеними катком. В місцях виїмок маркування відсутнє, доступ до вантажу усунено за допомогою маркування вапном. Люки щільно зачинені. Течії вантажу нема. У розділі Є зроблена відмітка станції призначення, згідно з якою, під час перевірки, різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /81.
Позивач зазначає, що з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, З врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п. 27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, нестача вантажу у вагонах: №59293779 становить 6400-645=5755кг., №52785342 становить 5950-627=5323кг., №67252551 становить 2500-619= 1881 кг.
Згідно з довідками відправника ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні 59293779 по накладній № 50125467, та вагоні №52785342 по накладній 50213503 становить 2684,40грн. з урахуванням ПДВ. У вагоні №67252551 по накладній 51218972 становить 2730,00грн.
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №59293779 з урахуванням норми природної втрати складає 15448,72грн. із розрахунку: 5,755т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2684,40грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ). І
Вартість недостачі, виявленої у%агоні №52785342 з урахуванням норми гіриродної втрати складає 14289,06грн. із розрахунку: 5,323т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2684,40грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Вартість недостачі, виявленої у вагоні №67252551 з урахуванням норми природної втрати складає 5135,13грн. із розрахунку: 1,881т (нестача з урахуванням норми природної втрати 1%) х 2730,00грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).
Таким чином, позивач вважає, що йому відповідачем завдано збитків на суму 34872,91грн.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Перевезення вантажу, відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно із ч. 6 ст. 306 Господарського кодексу України, відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 5 статті 307 Господарського кодексу України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
За договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (ст. 909 Цивільного кодексу України).
Згідно п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 Цивільного кодексу України обумовлено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях. Статтею 23 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.
У відповідності до ст. 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).
Як встановлено судом, ПАТ “ДТЕК Октябрська ЦЗФ” відповідно до Технічних умов завантажило вугілля кам'яне марки Г (Г1) 0-100: у вагон №59293779 в кількості 64500 кг по накладній №50125467 від 24.05.2017р., у вагон №52785342 в кількості 62700 кг по накладній №50213503 від 29.05.2017р., у вагон №67252551 в кількості 61900 кг по накладній №51218972 від 28.07.2017р. (досилка №47831318), та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно з накладній поверхня вантажу маркована у формі поперечних смуг трикутної форми катка ущільнювача.
Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.
Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Згідно ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт", обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.
Відповідно до ст. 130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.
Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Згідно з п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Згідно з накладних №50125467, №50213503, №51218972 Залізниця прийняла у ПАТ «ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ» на станції Родинська Донецької залізниці для перевезення вказане вугілля і зобов'язалась доставити його на станцію Здолбунів Львівської залізниці на адресу Філіалу Волинь- Цемент ПАТ «Дікергофф Цемент Україна».
На станції Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці 01.06.2017р. був складений комерційний акт №450003/185,04.06.2017р. був складений комерційний акт №450003/195, та на станції Знам'янка Одеської залізниці 31.07.2017р. був складений комерційний акт №410006/224.
Суд зазначає, що залізницею не доведено, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Згідно ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно накладних №50125467, №50213503, №51218972 відправником є ПАТ “ДТЕК Октярська ЦЗФ”, а одержувачем - станція Здолбунів Львівської залізниці на адресу Філіалу Волинь- Цемент ПАТ «Дікергофф Цемент Україна»
Згідно ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України, передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.
Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.
Згідно ст.133 Статуту залізниць України на залізничній накладній міститься переуступний напис за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ ДТЕК Західенерго, скріплений печаткою вантажоодержувача, який свідчить про передачу права на предявлення позову ПАТ ДТЕК Октябрська а ЦЗФ, тобто, від вантажоодержувача до вантажовідправника.
В матеріалах справи міститься довідки відправника ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні 59293779 по накладній № 50125467, та вагоні №52785342 по накладній 50213503 становить 2684,40грн. з урахуванням ПДВ. У вагоні №67252551 по накладній 51218972 становить 2730,00грн.
Недостача вантажу у вагоні №59293779 становить 6400 кг, у вагоні №52785342 - 5950 кг, у вагоні №67252551 - 2500 кг.
При цьому, судом визнається правомірним посилання відповідача, що природна втрата маси вантажу має застосовуватись у розмірі 2% від маси нетто, зазначеної у перевізних документах, оскільки, вологість вантажу підтверджується його характеристиками, наведеними у Специфікації (зміни внесені в п.4 специфікації Додатковою угодою від 30 квітня 2016 року до специфікації від 29.04.2016р. по Договору №13-15/77-У від 31 грудня 2013 року) та відомостями , внесеними у п.50 накладної №53784294 від 15.01.2017р. відправником ( ПАТ ДТЕК “Октябрська ЦЗФ”, позивачем у справі).
Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах: вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.
За даними комерційного акту №450003/185/59 від 01.06.2017р. недостача вантажу у вагоні №59293779 становить 6400 кг.
За проведеними судом розрахунками з урахуванням норм природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення,завантаженого у вологому стані, недостача вантажу за залізничною накладною №59293779 становить 14060,89 грн., зокрема:
58100 кг х 2%= 1162 кг;
6400 кг - 1162 кг = 5238 кг;
5238 кг:1000 = 5,238 т;
5,238 т х 2684,40 грн. = 14060,89 грн.
В розрахунку 58100 кг - маса нетто у вагоні; 6400 кг - маса недостачі за комерційним актом; 1162 кг норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто; 5238 кг - недостача вантажу в кілограмах; 5,238 т - недостача вантажу в тонах; 2684,40 грн. вартість однієї тони вугільної продукції.
За даними комерційного акту №410006/224/81 від 31.07.2017р. недостача вантажу у вагоні №67252551 становить 2500 кг.
За проведеними судом розрахунками з урахуванням норм природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення,завантаженого у вологому стані, недостача вантажу за залізничною накладною №67252551 становить 3581,76 грн., зокрема:
59400 кг х 2%= 1180 кг;
2500 кг - 1188 кг = 1312 кг;
1312 кг:1000 = 1,312 т;
1,312 т х 2730,00 грн. = 3581,76 грн.
В розрахунку 59400 кг - маса нетто у вагоні; 2500 кг - маса недостачі за комерційним актом; 1312 кг норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто; 1312 кг - недостача вантажу в кілограмах; 1,312 т - недостача вантажу в тонах; 2730,00 грн. вартість однієї тони вугільної продукції.
За даними комерційного акту №410003/195/60 від 04.06.2017р. недостача вантажу у вагоні №52785342 становить 5950 кг.
За проведеними судом розрахунками з урахуванням норм природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення,завантаженого у вологому стані, недостача вантажу за залізничною накладною №67252551 становить 12925,39 грн., зокрема:
56750 кг х 2%= 1135 кг;
5950 кг - 1135 кг = 4815 кг;
4815 кг:1000 = 4,815 т;
4,815 т х 2684,40 грн. = 12925,39 грн.
В розрахунку 56750 кг - маса нетто у вагоні; 5950 кг - маса недостачі за комерційним актом; 1135 кг норма природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто; 4815 кг - недостача вантажу в кілограмах; 4,815 т - недостача вантажу в тонах; 2684,40 грн. вартість однієї тони вугільної продукції.
Викладені відповідачем у відзиві заперечення не спростовують позовних вимог, оскільки відповідальність перевізника при перевезенні вантажу, в даному випадку залізниці, передбачена положеннями ст.110 Статуту залізниць України, ч.2 ст.23 Законом України “Про залізничний транспорт”, ст.924 ЦК України, ст.314 ГК України.
Як вже було вище наведено, згідно ст.130 Статуту залізниць України, право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
В даному випадку вантажоодержувач ПАТ “ДТЕК Західенерго” на підставі ст.133 Статуту залізниць України передав право на пред"явлення позову про стягнення суми недостачі вантажу, позивачу, на підставі переуступного підпису на накладній №50125467 від 24.05.2017р., по накладній №50213503 від 29.05.2017р., по накладній №51218972 від 28.07.2017р.
Згідно з ч.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого відповідачем не доведено.
Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів та вантажу і на проміжних станціях. Комерційні акти не містить відомостей про те, що вагони №59293779, №52785342, №67252551.мали технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.
Втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов"язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.
Враховуючи, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, беручи до уваги розрахунок втрати, здійснений судом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК “Октярська ЦЗФ” підлягають частковому задоволенню, на суму 30568,04 грн. (3581,76+12925,39+14060,89). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Як роз'яснено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.
Сплата позивачем судового збору підтверджується платіжним дорученням №361624 від 26.10.2017р. на суму 1600,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 2,4-3,12, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85,116 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути Публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” 03680, м.Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії “Львівська залізниця” (79000, м.Львів, вул.Гоголя,1, код ЄДРПОУ 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ОКТЯБРСЬКА ЦЗФ” (85043, Донецька область, м.Білицьке, вул.Красноармійська, 1 А, код ЄДРПОУ 00176549) 30568,04 грн. вартості недостачі вантажу та судовий збір в сумі 1402,49 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 14.12.2017р.
Суддя Кітаєва С.Б.