"14" грудня 2017 р.Справа № 916/599/16
за позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЄРЕМІЇВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ";
до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т";
про стягнення 273482,54грн.
Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області
Суддя Степанова Л.В.
Представники:
Від позивача (стягувача): ОСОБА_2 за довіреністю;
Від відповідача (боржника, скаржника): ОСОБА_3 за довіреністю;
Від ВДВС: ОСОБА_4 за довіреністю;
Суть спору: розглядається скарга ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" від 21.07.2017р. (вх.суду№2-3994/17 від 25.07.2017р.) про визнання постанов державного виконавця недійсними в порядку ст.121-2 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. по справі №916/599/16 уточнена позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ЄРЕМІЇВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" в редакції від 28.04.2016р. (вх.суду№2-2299/16) про стягнення з відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" 153482,54грн. у тому числі 132604,33грн. основного боргу, 19543,29грн. пені, 1334,92грн. 3% річних задоволена у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. рішення господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. залишено без змін.
22.06.2017р. на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. по справі №916/599/16 був виданий наказ.
Постановою Вищого господарського суду України від 12.09.2017р. рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.06.2017р. у справі № 916/599/16 залишено без змін.
25.07.2017р. за вх.суду№2-3994/17 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення органу державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України в якій просить:
- визнати незаконним дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 04.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження №54225280, а також порушення встановлених строків надіслання документів виконавчого провадження;
- визнати недійсною постанову від 04.07.2017р. головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №54225280;
- визнати недійсною постанову від 07.07.2017р. головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №54225280;
- зобов'язати головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" з Єдиного реєстру боржників.
Листом від 26.07.2017р. було повідомлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" про те, що 03.07.2017р. справа №916/599/16 була направлена до Одеського апеляційного господарського суду с подальшим скеруванням до Вищого господарського суду України для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т", станом на 26.07.2017р. справа №916/599/16 до Господарського суду Одеської області не повернута у зв'язку з чим скарга від 21.07.2017р. (вх.суду№2-3994/17 від 25.07.2017р.) на дії державного виконавця Суворовського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області по справі №916/599/16 буде розглянута після повернення справи №916/599/16 до Господарського суду Одеської області.
Листом від 21.09.2017р. було повідомлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" про те, що 20.09.2017р. справу №916/599/16 повернуто до Господарського суду Одеської області, однак у зв'язку із перебуванням судді Степанової Л.В. у відпустці з 19.09.2017р. по 03.10.2017р. скарга буде розглянута після виходу судді Степанової Л.В. з відпустки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.10.2017р. було прийнято скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" від 21.07.2017р. (вх.суду№2-3994/17 від 25.07.2017р.) про визнання постанов державного виконавця недійсними в порядку ст.121-2 ГПК України до розгляду суддею Степановою Л.В.
Скаржник на задоволенні скарги наполягає.
Суворовський відділ державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області проти задоволення скарги заперечує про що, в судовому засіданні від 24.10.2017р. надав заперечення на скаргу.
В судовому засіданні від 14.11.2017р. представник стягувача надав до суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т".
Представник скаржника в судовому засіданні від 14.11.2017р. надав до суду копію рішення Одеської міської ради №197-XXIV від 26.07.2002р. "Про адміністративно-територіальний поділ міста ОСОБА_2", рішення Одеської міської ради №623 від 27.10.2011р. "Про затвердження адміністративних меж районів міста ОСОБА_2 для проведення Всеукраїнського перепису населення у 2012р." та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т".
В судовому засіданні від 14.11.2017р. представником ДВС були надані відомості щодо знаходження майна боржника в Суворовському районі міста ОСОБА_2, а саме інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представників стягувача, скаржника та ДВС, суд встановив:
25.07.2017р. за вх.суду№2-3994/17 ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" звернулося до суду зі скаргою на дії та рішення органу державної виконавчої служби в порядку ст.121-2 ГПК України в якій просить:
- визнати незаконним дії головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 щодо винесення постанови від 04.07.2017р. про відкриття виконавчого провадження №54225280, а також порушення встановлених строків надіслання документів виконавчого провадження;
- визнати недійсною постанову від 04.07.2017р. головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про відкриття виконавчого провадження №54225280;
- визнати недійсною постанову від 07.07.2017р. головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №54225280;
- зобов'язати головного державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_4 виключити відомості про боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" з Єдиного реєстру боржників.
В обґрунтування своєї скарги скаржник зазначає, що місцемзнаходження ТОВ "ГОРЯЦ-Т" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є м. Одеса, вул. Балківська, 143, що знаходиться в Малиновському районі міста ОСОБА_2, однак виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Одеської області від 22.06.2017р. про стягнення з ТОВ "ГОРЯЦ-Т" заборгованості було відкрито у Суворовському районі міста ОСОБА_2, що є порушенням положень Закону України "Про виконавче провадження" щодо місця виконання.
Крім того, як зазначає скаржник постанова про відкриття провадження від 04.07.2017р. та постанова про арешт коштів боржника були направленні із порушенням строків, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" просить задовольнити вимоги скарги у повному обсязі.
Представник Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області проти скарги заперечує посилаючись на те, що відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Згідно заяви стягувача ТОВ "ЄРЕМІЇВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" від 29.06.2017р. виконавчий документ поданий до Суворовського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області. В межах виконавчого провадження №54225280 06.07.2017р. на підставі заяви стягувача була винесена постанова про арешт майна боржника та 07.07.2017р. винесена постанова про арешт коштів боржника.
Крім того державний виконавець зазначає, що виконавче провадження №54225280 завершене у зв'язку із повним виконанням про що винесено постанову про закриття виконавчого провадження від 03.10.2017р. та 04.10.2017р. винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника.
Державний виконавець стверджує, що виконавче провадження здійснено у відповідності до вимог закону у зв'язку з чим скарга ТОВ "ГОРЯЦ-Т" необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Дослідивши матеріали скарги, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час вчинення відповідних дій).
Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України “Про виконавче провадження”).
Приписами частини першої статті 6 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до змісту частин першої-третьої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що полягають у здійсненні заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
Таким чином, перевіряючи законність дій державного виконавця в ході виконавчого провадження, правомірність та обґрунтованість винесених ним документів, суд повинен перевірити їх відповідність законодавству, яке регулює саме порядок та підстави вчинення ним відповідних дій.
Як на підставу для визнання постанов державного виконавця недійсними скаржник посилається на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що місцезнаходження боржника ТОВ "ГОРЯЦ-Т" є м. Одеса, вул. Балківська, 143, що знаходиться в Малиновському районі міста ОСОБА_2, а виконавче провадження було відкрито у Суворовському відділі державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Частинами першою, другою статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" унормовано, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
З матеріалів виконавчого провадження №54225280, а саме заяви ТОВ "ЄРЕМІЇВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ", вбачається, що ТОВ "ЄРЕМІЇВСЬКИЙ М'ЯСОКОМБІНАТ" звернувся саме до Суворовського відділу державної виконавчої служби м. Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Однак з наданої до матеріалів справи інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" та витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" на праві власності знаходиться нерухоме майно зареєстроване в Малиновському районі міста ОСОБА_2, а майно, що знаходиться у Суворовському районі міста ОСОБА_2 та на яке посилався державний виконавець не належить боржнику на праві власності.
За приписами статті 27 вказаного вище Закону визначено, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця. У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; при цьому за частиною п'ятою цієї статті у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Відповідно до положень статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
В силу приписів статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
Порушення строків направлення постанов державного виконавця не свідчать про незаконність самих дій державного виконавця, оформлених постановами, а можуть бути досліджені у разі виникнення спору про додержання боржником строків виконання рішення. При цьому практика Європейського суду з прав людини визначає обов'язок держави організувати систему виконання судових рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично (постанова ВГСУ від 26.09.2017р. по справі 916/3234/14).
Судом встановлено, що місцемзнаходження ТОВ "ГОРЯЦ-Т" відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є м. Одеса, вул. Балківська, 143, що знаходиться в Малиновському районі міста ОСОБА_2, крім того майно, що належить ТОВ "ГОРЯЦ-Т" також знаходиться у Малиновському районі міста ОСОБА_2.
Враховуючи, що боржник та його майно знаходяться в Малиновському районі міста ОСОБА_2, дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно в Суворовському районі міста ОСОБА_2 здійснені з порушенням вимог ст.24Закону України "Про виконавче провадження", якою встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.
Однак відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим для виконання.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. виконано у повному обсязі про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 03.10.2017р. та постанова про зняття арешту з коштів боржника.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (п.9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. "Про Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (зі змінами та доповненнями).
Враховуючи, що виконавчі дії були здійснені з порушенням вимог ст. 24 Закону України №Про виконавче провадження" але рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2016р. виконано у повному обсязі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" від 21.07.2017р. (вх.суду№2-3994/17 від 25.07.2017р.) про визнання постанов державного виконавця недійсними в порядку ст.121-2 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "ГОРЯЦ-Т" від 21.07.2017р. (вх.суду№2-3994/17 від 25.07.2017р.) про визнання постанов державного виконавця недійсними в порядку ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України - відмовити у повному обсязі.
Суддя Л.В. Степанова