79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.12.2017р. Справа № 914/567/17
За позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії “Львівський каменеобробний завод “Каменяр”, м. Львів, Україна
до відповідача: Compani Name RZ Stone CUT INK, Ontario, Canada
про стягнення 345 426,29 грн.
Суддя Ділай У.І.
Секретар Климишин Ю.О.
За участі представників сторін:
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: не з'явився.
Права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України роз'яснено. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини.
На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії “Львівський каменеобробний завод “Каменяр” до відповідача Compani Name RZ Stone CUT INK про стягнення 345 426,29 грн.
Ухвалою суду від 22.03.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.04.2017р. Окрім того, ухвалою суду зобов'язано позивача надати суду офіційний переклад на англійську мову позовної заяви, додатків до неї та ухвали суду про порушення провадження у справі.
Ухвалою суду 06.04.2017р. розгляд справи відкладено на 04.05.2017р.
Ухвалою від 04.05.2017р. провадження у справі №914/567/17 зупинено до виконання судового доручення про вручення судових документів Compani Name RZ Stone CUT INK, (Ontario, Canada) чи повідомлення про неможливість такого виконання. Розгляд справи призначено на 05.12.2017р.
06.07.2017р. до господарського суду Львівської області повернуто уповноваженим органом Канади без опрацювання документи, що були надіслані для вручення Compani Name RZ Stone CUT INK, у зв'язку із відсутність оплати коштів в розмірі 100 канадських доларів.
Ухвалою суду від 10.07.2017р. поновлено провадження у справі 914/567/17 та призначено судове засідання на 20.07.2017р.
Ухвалою від 20.07.2017р. розгляд справи відкладено на 27.07.2017р.
У судовому засіданні 27.07.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги та зобов'язався вжити необхідних заходів для належного виконання судового доручення в частині оплати коштів в розмірі 100 канадських доларів.
Ухвалою суду від 27.07.2017р. зупинено провадження у справі №914/567/17 до виконання судового доручення про вручення судових документів Compani Name RZ Stone CUT INK, (Ontario, Canada) чи повідомлення про неможливість такого виконання. Розгляд справи призначено на 05.12.2017р. Крім того, ухвалою від 27.07.2017р. було ухвалено, що у випадку якщо виклик (повідомлення) не буде вручено своєчасно, розгляд справи відбудеться також 12.12.2017р.
В судові засідання від 05.12.2017р. та від 12.12.2017р. позивач явки повноважного представника не забезпечив.
Станом на 12.12.2017р. підтвердження про вручення документів відповідачу на адресу суду не надходило.
Відповідач в судові засідання від 05.12.2017р. та від 12.12.2017р. явки повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Частиною другою статті 15 Конвенції (Гаага, 15.11.1965) передбачено, що за заявою Договірної Держави суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку документа (про виклик до суду нерезидента - сторони у справі) в разі, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній і який становить щонайменше шість місяців (Інформаційний лист ВГСУ від 29.09.2009 № 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм ГПКУ).
В процесі розгляду матеріалів справи суд -
встановив:
07.11.2016р. між позивачем та відповідачем укладено контракт №1/09, відповідно до п. 1 якого, позивач зобов'язувався згідно з розділом 1 Контракту продати, а відповідач прийняти і оплатити блоки з каменів родовищ України (надаїі - Продукція) згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Контракту.
Загальна вартість контракту становить 13339,36 доларів США (п. 2.1 контракту).
Згідно до п. 4.2 розділу 4 Контракту Продукція поставляється з України відповідно до правил Інкомтермс - 2010 на умовах РС А м. Львів.
На виконання умов договору позивач відправив товар, що підтверджується товарно-транспортною накладною про завантаження Продукції від 21.11.2016р. зі станції Скнилів Львівської залізниці до станції Одеса - порт.
Також 21.11.2016р. позивач оформив у митному органі електронну вантажно-митна декларацію про відправку відповідачу обумовлений товар.
В підтвердження отримання відвантаженої продукції позивач надав копію листа відповідач № 22/01/17 від 22.01.2017р.
Як зазначив позивач, жодних претензій від відповідача щодо поставки продукції не надходило.
У п. 5.2 Контракту сторони узгодили, що оплата проводиться після отримання продукції Покупцем на протязі 60 днів, а у п. 6.1 Контракту, що партія Продукції приймається в момент завантаження Продукції на транспорт.
За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань не виконав, оплату за поставлений товар у визначений контрактом термін не здійснив.
Спір виник внаслідок того, що відповідач не виконав договірних зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії “Львівський каменеобробний завод “Каменяр” звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 345 426,29 грн.
При прийнятті рішення суд виходив із наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.76 Закону України “Про міжнародне приватне право”, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону. Окрім цього, у ч.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.
Так, у п. 8.2 контракту встановлено, що якщо сторони не досягли згоди в процесі переговорів, суперечки або розбіжності вирішуються в арбітражному (господарському) суді м. Львова.
Відтак, вказаний спір підсудний господарському суду Львівської області.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).
Як підтверджується матеріалами справи, позивач та відповідач уклали контракт №1/09 від 07.11.2016р., у зв'язку із чим набули взаємних прав і обов'язків.
За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за спірним договором виконав повністю, що підтверджується копіями залізничних накладних та митної декларації, долучених до матеріалів справи. Відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, в результаті утворилась заборгованість в розмірі в сумі 345 426,29 грн.
Відповідач обставин справи не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.
Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.
Отже, відповідач своїх зобов'язань не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимога позивача про стягнення 345 426,29 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-84, 116 ГПК України суд
1.Позовні вимоги задоволити.
2.Стягнути з Compani Name RZ Stone CUT INK (10367, Woodbine by-pass, Markham, Ontario, L6CON8, Canada) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної компанії “Львівський каменеобробний завод “Каменяр” (79014, Україна, м. Львів, вул. Кутова, 8-А/1; ідентифікаційний код 31145614) 345 426,29 грн. та 5181,39 грн. судового збору.
3.Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 14.12.2017р.
Суддя Ділай У.І.