06 грудня 2017 року Справа № 915/1098/17
Господарський суд Миколаївської області, головуючий суддя Коваль С.М.,
при секретарі Сьяновій О.С.,
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 4361/08 від 19.06.2017 р.
Від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність № 1421 від 27.11.2017 р.,
ОСОБА_3 - довіреність № 1298 від 06.11.2017 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
За позовом: Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, 54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1,
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", 54024, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50,
про стягнення 2254 грн. 99 коп., -
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Миколаївського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - Банк) про стягнення 3022 грн. 58 коп., посилаючись на безпідставне знаходження перерахованих пенсійних коштів.
Відповідач у наданому відзиві заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що банком було списано спірну суму в рахунок погашення заборгованості 06.06.2017 р. відповідно до договору комплексного банківського обслуговування.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу. Господарський суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову з нижченаведеного.
01.09.2009р. між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - позивач, фонд) та публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (далі - відповідач, банк) було укладено договір № 1, умовами якого передбачено, що відповідно до цього Договору банк виконує функції виплати пенсій пенсіонерам з числа осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, а також іншим особам, які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), допомоги на поховання та недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю зазначених пенсіонерів, а також одноразової грошової допомоги членам сімей померлих пенсіонерів, що виплачується згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 (із змінами та доповненнями) (надалі - порядок). Банк виконує функції, зазначені у параграфі 1 статті 1 цього договору у Миколаївській області.
Пенсіонерка ОСОБА_4 отримувала пенсію за віком.
25.08.2016р. між відповідачем та пенсіонером ОСОБА_4 було укладено договір комплексного банківського обслуговування (далі - ДКБО) фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням, електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до якого ОСОБА_4 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 5000 грн. на підставі Заяви про приєднання та Заяви про встановлення відновлювальної кредитної лінії
За твердженнями позивача, 07.06.2017 року, останній отримав відомості, відповідно до яких пенсіонерка ОСОБА_4 померла.
Враховуючи вищезазначене, 08.06.2017 р. позивач звернувся до відповідача із розпорядженням вих. № 1701/03 про повернення грошових коштів, перерахованих на рахунок ОСОБА_4 в сумі 3022,58 грн., нарахованої на ім'я зазначеного пенсіонера.
В свою чергу відповідачем, 09.06.2017 листом від 09.06.2017 № 112.17-02/15-974 повідомлено, що сума коштів не може бути повернута, у зв'язку із відсутністю коштів на рахунку.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 "Про затвердження Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках"(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Порядок виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банківських установах (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 1, 2 п. 1 Порядку встановлено, що цей Порядок регулює питання виплати пенсій та грошової допомоги, що нараховуються відповідно органами Пенсійного фонду та органами праці та соціального захисту населення і фінансуються за рахунок коштів Пенсійного фонду та відповідних бюджетів, за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх вклади до запитання (поточні рахунки) в установах уповноважених банків (далі - поточні рахунки). Уповноваженими банками є банки, визнані переможцями конкурсу на право виплати пенсій та грошової допомоги через банківські рахунки за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги, що проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з якими за результатами цього конкурсу Мінсоцполітики та Пенсійним фондом укладено відповідні договори.
Згідно з пунктом 2 Порядку, виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінсоцполітики за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.
Відповідно до частин 1, 3 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Частиною 1 статті 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.
Відповідно до пункту 4 Порядку, установи уповноважених банків здійснюють відкриття поточних рахунків, проводять операції із зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки відповідно до цього Порядку, угод, укладених ними з управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, управліннями праці та соціального захисту населення райдержадміністрацій, виконкомів міських, районних у місті рад (далі - органи праці та соціального захисту населення) або центрами з нарахування і виплати пенсій та допомоги - у регіонах, де функціонують такі центри.
Відповідно до пункту 13 Порядку, у разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення.
Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіойера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувача.
Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Приписами частини 1 статті 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з положенням частин 1, 2 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковими для неї.
Відповідно до пункту 7.1.2 статті 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.
Відповідно до приписів статті 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.
Згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного Банку України № 22 від 21.01.2004, власник рахунку в банку - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому.
Виходячи з приписів чинного законодавства, суд зазначає, що відповідач не є набувачем пенсійних коштів пенсіонера ОСОБА_4, які, в свою чергу, є власністю останнього, а лише вчиняє дії по обслуговуванню рахунку зазначеного пенсіонера.
Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України у справах № 904/3561/15 від 02.11.2015; №918/2031/13 від 17.12.2014, а також у постанові Верховного суду України від 09.09.2014.
До того ж, суд зазначає, що 07 червня 2017 року позивач отримав повідомлення про смерть ОСОБА_4,яка померла 26.05.2017 р.
Позивачем було направлено розпорядження відповідачу 08.06.17 р. про повернення коштів,яке було отримано останнім в той же день.
Згідно п. 7.1. ДКБО Клієнт доручає Банку , а Банк набуває право здійснювати договірне списання коштів з карткового рахунку клієнта та ніших поточних рахунків коштів в сумах, що відповідають розмірам грошових зобов'язань Клієнта.
Тобто, 06.06.17 р. від позивача надійшли кошти в сумі 3022,58 грн., що були пенсією ОСОБА_4, для зарахування на картковий рахунок пенсіонера. Банк зарахував ці кошти на рахунок та 06.06.17р. списав з рахунку ОСОБА_4 суму її грошового зобов'язання в розмірі 3022,58 грн. Слід зазаначити,що у разі смерті пенсіонера банк повертає Фонду , за умови наявності коштів на поточному (картковому) рахунку одержувача, у містах- не пізніше 1 банківського дня..., після дня отримання письмового розпорядження від Фонду про повернення коштів.
За таких обставин, твердження позивача, щодо безпідставного отримання відповідачем оспорюваних грошових коштів у сумі 3022 грн. 58 коп. є необгрунтованими та спростовуються наведеними вище нормами закону, а також, погодженими сторонами умовами договору.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи те, що відповідач в повній мірі дотримав відповідні приписи законодавства та Договору № 1 в частині повернення коштів з поточного рахунку померлого пенсіонера після одержання відомостей від Фонду про смерть особи, то в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, господарський
СУД,-
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Оформлене відповідно до статті 84 цього Кодексу, рішення підписано 11.12.2017 року.
Суддя С.М.Коваль