Рішення від 11.12.2017 по справі 913/917/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

11 грудня 2017 року Справа № 913/917/17

Провадження №26/913/917/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно - технологічний та конструкторський інститут “Укркраненерго”, м. Харків

до Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат”, м. Сєвєродонецьк, Луганська область

про стягнення 99394,81 грн.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, представник за довіреністю від 21.11.2017;

від відповідача - представник не прибув.

В судовому засіданні 11.12.2017 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

23.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю “Проектно - технологічний та конструкторський інститут “Укркраненерго” звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” про стягнення заборгованості за договором про надання інжинірингових послуг №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 в сумі 99394,81 грн.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.11.2017 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 11.12.2017.

06.12.2017 позивача через канцелярію Господарського суду Луганської області подав: докази сплати 50% договірної ціни відповідачем; письмове підтвердження того, що в провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, немає рішення цих органів з такого спору; інформацію з банку про ненадходження коштів від відповідача.

11.12.2017 в судове засідання представник відповідача не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю, просив задовольнити.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2016 між товариством з обмеженою відповідальністю “Проектно - технологічний та конструкторський інститут “Укркраненерго”, як виконавцем, та публічним акціонерним товариством “Алчевський металургійний комбінат”, як замовником, було укладено договір про надання інжинірингових послуг №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016, відповідно умов якого замовник доручає та зобов'язує сплатити у відповідності з розділом 2 даного договору роботу, а виконавець приймає на себе виконання і передачу замовнику: «Оцінку технічного стану основних несучих металоконструкцій та робочу документація ремонту крана - перевантажувача №6 на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» (п.1.1.).

Умовами договору сторони погодили, що зміст та строки виконання робот за даним договором - відповідно до календарного плану робіт (додаток №2)(п.1.2.); об'єм робіт визначається технічним завданням на виконання робіт (додаток №3) (п.1.3.); вартість робіт за даним договором визначена згідно протоколу узгодження договірної ціни (додаток №1) та складає: кошторисна - 151935,80 грн, крім того ПДВ - 20%-30387,16 грн, всього - 182322,96 грн. Вартість робіт є твердою договірною ціною за повний об'єм робіт, необхідний замовнику (п.2.2.); замовник до початку виконання робіт перераховує виконавцю передоплату в розмірі 50% договірної ціни, що складає 75967,90 грн, крім того ПДВ - 20% - 15193,58 грн, всього: 91161,48 грн. Після перерахування передоплати на розрахунковий рахунок виконавця вартість робіт за договором змінам не підлягає. Виконавець приступає до виконання робіт за договором одразу після: отримання передоплати (50 відсотків ціни) в повному об'ємі; отримання виклику від замовника з підтвердженням про повну підготовку крана для проведення робіт (п.2.2.); кінцевий розрахунок в розмірі 50% вартості проводиться замовником на підставі акту здачі - приймання виконаних робіт, протягом 30 банківських днів, з моменту підписання акту замовником (п.2.4.); документом по виконання робіт є акт здачі - приймання, який направляється одночасно з виконаною документацією за договором в цілому (п.3.2.); замовник у десяти денний строк приймає роботу, підписує акт здачі - приймання виконаних робіт та направляє його на адресу замовника (п.3.3.); замовник зобов'язаний своєчасно виконувати оплату згідно п. 2.2. даного договору (п.5.2.); за порушення зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність у відповідності з діючим законодавством України (п.5.15.); всі спори та розбіжності, які можуть виникнути за даним договором або у зв'язку з ним, будуть вирішуватись шляхом переговорів. Якщо у ході переговорів сторони не дійдуть згоди по спірним питанням, даний спір буде переданий на розгляд господарському суду за місцем знаходження відповідача (п.6.1.); у випадку виникнення розбіжностей та спорів, обов'язковим є претензійний порядок врегулювання спорів (п.6.2.); даний договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.05.2017, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного виконання сторонами обов'язку за договором (п.9.1.);

Протоколом узгодженням договірної ціни від 12.07.2016 (додаток №1 до договору) сторони дійшли згоди про розмір договірної ціни в сумі 182322,96 грн.

Календарним планом робіт (додаток № 2 до договору) сторони дійшли згоди, що після отримання передоплати (50 % договірної ціни) виконавець має 50 робочих днів на виконання експертного дослідження та видачі робочої документації на ремонт основних несучих металоконструкцій.

Відповідно до кошторису №1 (додаток №1 до додатку №4 до договору) вартість робіт без ПДВ складає 95248,80 грн.

Відповідно до кошторису №2 (додаток №2 до додатку №4 до договору) вартість робіт без ПДВ складає 56687,00 грн.

Відповідно до зведеного кошторису (додаток №4 до договору) вартість робіт з урахуванням ПДВ складає 182322,96 грн.

Актом здачі - приймання робіт (надання послуг) №922 від 15.02.2017, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи, який підписано уповноваженими представниками сторін, засвідчено печатками сторін, сторони погодили, що робота задовольняє умовам договору, завданню на її розробку і в належному порядку оформлена. Виконавцем виконано 100% від вартості робіт по договору, що складає - 182322,96 грн (з ПДВ). Утримується виданий аванс у сумі - 91161,48 грн (з ПДВ). Слідує до перерахування згідно з актом - 91161,48 грн (з ПДВ).

Листом №07/01-549 від 12.04.2017 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення утвореної заборгованості за договором №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 в сумі 91161,48 грн.

Листом №07/01-631 від 25.04.2017 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення утвореної заборгованості за договором №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016.

Листом №02-019-23 від 20.04.2017 відповідач відповів позивачу на лист №07/01-549 від 12.04.2017, в якому визнає заборгованість за договором №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 в сумі 91161,48 грн, однак повідомив, що у зв'язку з зупинкою роботи підприємства не є можливим розрахуватись з позивачем за утворену заборгованість.

Претензію №07/01-1031 від 14.07.2017, яку відповідачем отримано 18.07.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач сповістив відповідача про стан заборгованості за договором №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 в сумі 91161,48 грн та у випадку несплати заборгованості позивач буде змушений нарахувати інфляційні втрати, пеню та 3% річних.

Претензію №07/01-1453 від 12.10.2017, позивач сповістив відповідача про стан заборгованості за договором №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 в сумі 91161,48 грн, втрат від інфляції в сумі 5378,60 грн та 3% річних - 1461,10 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку позивача №2600221808 за 19.08.2016 відповідач здійснив передоплату в розмірі 50% договірної ціни в сумі 91161,48 грн

Листом №КН4-52/226 від 30.11.2017 ПАТ «ПУМБ» повідомило позивача, що за період з 14 вересня 2016 по 23 листопада 2017 відповідачем не проводилось зарахувань на рахунок позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, на виконання умов договору про надання інжинірингових послуг № 922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016, було надано послуги з оцінки технічного стану основних несучих металоконструкцій та робочої документація ремонту крана - перевантажувача № 6 на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» на загальну суму 182322,96 грн, що підтверджується актом здачі - приймання робіт (наданих послуг), належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи та який підписаний представниками сторін без будь - яких претензій, зауважень. Відповідач свої зобов'язання по повній оплаті послуг в строк встановлений п.2.4 - не виконав, а здійснив лише передоплату в розмірі 91161,48 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку позивача. Станом на момент розгляду справи доказів протилежного суду надано не було.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором про надання інжинірингових послуг №922-АМК-705-2016-усл від 12.07.2016 є законною, обґрунтованою, доведеною належним та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме в сумі 91161,48 грн (182322,96 - 91161,48).

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 31.03.2017 по 21.11.2017 в сумі 1760 грн 79 коп. та інфляційних втрат за період з квітня 2016 року по жовтень 2017 року в сумі 6472 грн 54 коп.

За положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” передбачено, що згідно з Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті “Урядовий кур'єр”. Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України “Про інформацію” є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідно до п.1.9. постанови пленуму ВГСУ Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Пунктом 1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті (п.3.1. Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань). Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1. Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань). Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, математичні помилки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно здійснено нарахування 3% річних та встановлено математичні помилки.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок 3% річних, зроблений за допомогою програми “Законодавство”, в межах періоду заявленого позивачем:

Відсоток Граничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%30.03.201721.11.201723691161,481768,28

За розрахунками суду розмір 3% річних складає 1768,28 грн, але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума 3% річних яка підлягає стягненню складає - 1760,79 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем невірно здійснено нарахування інфляційних втрат, оскільки ці нарахування повинні здійснюватись з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, не враховано розмір заборгованості, що складався на кінець місяця.

Господарський суд вважає за необхідне навести власний розрахунок інфляційних втрат, зроблений за допомогою програми “ЛІГА:ЗАКОН ”, в межах періоду заявленого позивачем:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі

01.04.2017 - 31.10.201791161.481.0736656.7097818.18

За розрахунками суду розмір інфляційних витрат складає 6656,70 грн, але враховуючи принцип диспозитивності судового процесу, оскільки суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, сума інфляційних витрат яка підлягає задоволенню складає 6472,54 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належним та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: сума основної заборгованості в сумі 91161,48 грн, інфляційні втрати в сумі 6472,54 грн та 3% річних в сумі 1760,79 грн.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України і складає 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 65,75 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (код ЄДРПОУ 05441447, місцезнаходження: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Вілєсова, будинок 20 А) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно - технологічний та конструкторський інститут “Укркраненерго” (код ЄДРПОУ 00120253, місцезнаходження: 61051, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Клочківська, будинок 276) основний борг в сумі 91161 (дев'яносто одна тисяча сто шістдесят одна) грн 48 коп., 3% річних у сумі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн 79 коп., інфляційні витрати у сумі 6472 (шість тисяч чотириста сімдесят дві) грн 54 коп., а також судовий збір у сумі 1600 ( одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.12.2017

Суддя С.В. Масловський

Попередній документ
71002642
Наступний документ
71002644
Інформація про рішення:
№ рішення: 71002643
№ справи: 913/917/17
Дата рішення: 11.12.2017
Дата публікації: 19.12.2017
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: