вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" грудня 2017 р. Справа № 911/1794/16
За позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія
“Нафтогаз України”
до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської
селищної ради
про стягнення 3 623 746,42грн
по скарзі Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії посадової особи Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення у справі №911/1794/16.
Суддя С.І.Чонгова
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №14-74 від 14.04.2017);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №343 від 04.09.2017).
від ДВС: не з'явився.
Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2016 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постановлено стягнути на його користь 1 904 192,46грн основного боргу, 105 616,10грн 3% річних, 1 260 532,61грн втрат від інфляції, 301 644,39грн пені, а також 53 579,78грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 51 760,85грн втрат від інфляції в задоволенні позову відмовити.
17.08.2016 на виконання рішення у даній справі виданий наказ.
09.11.2016 до господарського суду Київської області надійшла скарга Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії посадової особи Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення у справі №911/1794/16
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.2017 скаргу прийнято до розгляду.
У судове засідання 07.12.2017 представник органу ДВС не з'явився, про час та місце повідомлений шляхом направлення копії ухвали господарського суду Київської області від 27.11.2017.
Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що державною виконавчою службою з боржника по зведеному виконавчому провадженню здійснено перерахованя суми виконавчого збору у порушення вимоги статті 27 Закону України «Про виконавчого провадження».
Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2016 частково задоволено позов Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та постановлено стягнути на його користь 1 904 192,46грн основного боргу, 105 616,10грн 3% річних, 1 260 532,61грн втрат від інфляції, 301 644,39грн пені, а також 53 579,78грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором. В частині стягнення 51 760,85грн втрат від інфляції в задоволенні позову відмовити.
Як витікає з матеріалів справи, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області 19.10.2016 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №52670493.
31.10.2016 державним виконавцем прийнята постанова про арешт коштів боржника.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 вказані постанови були скасовані в частині стягнення з боржника виконавчого збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Як визначено ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Згідно ч. 5 вказаної статті, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Частиною 7 визначено, що у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Відповідно до ч. 8 вказаної норми, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця.
Згідно ч.1.2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.
За поясненнями державного виконавця згідно заяви стягувача від 20.06.2017 боржником сплачено стягувачу суму боргу в розмірі 1904192,46грн, а отже відповідно до постанови стягнення виконавчого збору від 20.06.2017 та розпорядження №52670493 від 20.06.2017 стягнуто та перераховано платіжним дорученням №214 від 20.06.2017 до державного бюджету 190419,25грн виконавчого збору, що становить 10% від стягнутої суми.
Відповідно до п. 6 ч. 5 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується, зокрема, за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Згідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» зазначено, що процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Спільні протокольні рішення щодо проведення взаєморозрахунків за участю стягувача та боржника були прийняті 20.12.2016 №3416; №327 від 10.01.2017; №994 від 15.02.2017; №1742 від 16.03.2017 та перерахування заборгованості здійснювалося за рахунок державного бюджету .
Однак, боржником не було надано відповідні документи до відділу державної виконавчої служби, а отже державним виконавцем, за недбалістю самого боржника, був стягнутий виконавчий збір з таких перерахувань.
Проте, виходячи з викладеного, виконавчий збір у даному випадку не підлягає стягненню.
Таким чином, суд вважає вимоги щодо визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконанню судового рішення по справі №911/1794/16 підлягають задоволенню в частині з перерахування до бюджету коштів виконавчого збору в розмірі 190419,25 за платіжним дорученням №214 від 20.06.2017
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів.
Вимоги скаржника щодо повернення стягнутого виконавчого збору не підлягають розгляду судом у межах поданої скарги, оскільки таке суперечить приписам ст. 121-2 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Скаргу Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Глевахівської селищної ради на дії посадової особи Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області під час виконання рішення у справі №911/1794/16 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по виконанню судового рішення по справі №911/1794/16 з перерахування до бюджету коштів виконавчого збору в розмірі 190419,25 за платіжним дорученням №214 від 20.06.2017.
3. Скасувати рішення (розпорядження № 52670493) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області по зведеному виконавчому провадженню ВП №52670493 у частині перерахування до державного бюджету виконавчого збору у розмірі 190419,25грн.
4. В іншій частині скарги відмовити.
5. Дану ухвалу направити на адресу сторін та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 15) рекомендованою кореспонденцією.
Суддя С.І. Чонгова