13.12.2017 р. Справа№ 914/2814/15
Суддя Березяк Н.Є., при секретарі Кравець О.І.
Розглянувши матеріали
за скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», м. Львів,
на дії (бездіяльність): Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції,
у справі № 914/2814/15,
за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія», м. Львів,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», м. Львів,
про: стягнення 1776421,85 грн.
В судове засідання з'явились:
стягувач: не з'явився,
боржник (скаржник): ОСОБА_1 - представник,
ДВС: не з'явився.
Господарським судом Львівської області розглядається скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» на дії: Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі № 914/2814/15 за позовом: Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» про стягнення 1776421,85 грн.
Представник боржника (скаржника) в судове засідання з'явився, подану скаргу підтримав та її просить задовольнити. В обґрунтування своїх вимог вказує, що державним виконавцем незаконно винесено постанову від 14.04.2016 про накладення арешту на все майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, адже рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 у справі №914/2814/15 та в подальшому ухвалою про роз'яснення вказаного рішення, вказано спосіб виконання рішення суду, зокрема роз'яснено спосіб виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 у справі №914/2814/15 шляхом стягнення з ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» як оператора по договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року. Станом на момент подання вказаної скарги, державним виконавцем так і не знято арешт з майна боржника, як окремої юридичної особи, в звязку з чим блокується господарська діяльність товариства.
Представник стягувача в судове засідання не з'явився, причин повторного неприбуття не повідомив,проти скарги не заперечив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи.
Представник ДВС в судове засідання не з'явився, причин неприбуття не повідомив, проти скарги не заперечив, хоча належним чином був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, ухвалами суду, які скеровувались йому рекомендованою кореспонденцією.
Суд заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 року у справі №914/2814/15 позовні вимоги задоволено та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Західукргеологія» 1209400,00 грн. основного боргу, 525836,36 грн. інфляційних втрат, 23657,85 грн. трьох відсотків річних та 35177,88 грн. судового збору.
15 лютого 2017 року рішення набрало законної сили, у зв'язку з чим, 25.02.2016 видано наказ на примусове виконання рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 року у справі № 914/2814/15.
05 квітня 2016 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 25.02.2016.
14 квітня 2016 року державним виконавцем Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
26 квітня 2016 року ухвалою Господарського суду Львівської області у справі №914/2814/15 роз'яснено, що рішення Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 року у справі № 914/2814/15 підлягає виконанню, шляхом стягнення коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», як оператора по Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 року.
26 листопада 2016 року скаржник звернувся до державного виконавця Франківського ВДВС із заявою про зняття арешту з майна товариства, як окремої юридичної особи, додатком до якої додав ухвалу про роз'яснення рішення Господарського суду Львівської області від 26.04.2016 у справі №914/2814/15.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06 вересня 2017 року скаргу ТзОВ «Нафтогазрембуд-1», як оператора по Договору про Спільну діяльність від 25.04.2003 року, на бездіяльність Франківського ВДВС Львівського МУЮ задоволено. Визнано незаконною бездіяльність Франківського ВДВС щодо не зняття арешту, накладеного на кошти боржника, як окремої юридичної особи. Зобов'язано Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції зняти арешт, накладений постановою Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 14.04.2016 року.
Станом на момент подання вказаної скарги, державним виконавцем так і не знято арешт з майна боржника, що стало підставою оскарження бездіяльності державного виконавця.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, суд прийшов до висновку, що скарга обґрунтована і підлягає до задоволення.
При прийнятті ухвали, суд виходив з наступного:
За приписами ч. 1 ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р., згідно з яким Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. втратив чинність, окрім статті 4, яка втрачає чинність через три місяці з дня набрання чинності Законом від 02.06.2016.
Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016. (далі - Закон України «Про виконавче провадження») виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної постанови), примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (ч. 2 ст. 1130 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.
За договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети (ч. 2 ст. 1132 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.
Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників (ч. 1 ст. 1134 ЦК України).
Згідно ч. 4 ст. 1134 ЦК України обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.
Відповідно до преамбули договору №147 про спільну діяльність, спільна діяльність учасників, яка відповідає чинному законодавству, регулюється цим договором, пов'язана з користуванням надрами, без створення юридичної особи, яка є об'єктом спільного контролю учасників відповідно до даного договору, заснована на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності учасників.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору про спільну діяльність №147 від 25.04.2003, ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» взятий на облік як платник податків у ДПІ у Франківському районі м. Львова, є в реєстрі платників податків на додану вартість.
Відповідно до пункту 5.3 Договору, усі фінансові операції по спільній діяльності учасників здійснюються через окремий рахунок.
Як встановлено, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.11.2015 позов ДП НАК «Надра України» «Західукргеологія» було задоволено. В подальшому, ухвалою від 26.04.2016 було роз'яснено, що рішення суду у даній справі підлягає виконанню шляхом стягнення коштів з ТзОВ «Нафтогазрембуд-1» як оператора по Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003.
Таким чином, дії державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесення постанови щодо накладеного арешту на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», як окремої юридичної особи та не пов'язані із господарською діяльністю, яка здійснюється на підставі Договору №147 про спільну діяльність від 25.04.2003 є безпідставними. Відтак, доводи скаржника які стосуються бездіяльності державного виконавця Франківського ВДВС щодо не зняття арешту, накладеного на майно божника, як окремою юридичної особи є правомірними.
Згідно п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Згідно з абз. 2 п. 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця, але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, господарський суд
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» на дії (бездіяльність) Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції задоволити.
2. Визнати незаконною бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо не зняття арешту, накладеного на майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1», як окремої юридичної особи.
3. Зобов'язати Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції зняти арешт, накладений постановою Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 14.04.2016 р. з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 25.02.2016 р. у справі №914/2814/15 на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазрембуд-1» як окремої юридичної особи.
Суддя Березяк Н.Є.