вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" грудня 2017 р. Справа № 911/2740/17
Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Бацуца В.М., Янюк О.С., розглянувши матеріали справи
за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:
1. Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України";
2. державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України";
до: 1. Головного управління Держгеокадастру у Київській області;
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Пантера ЛТД";
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
1. ОСОБА_1;
2. ОСОБА_2;
про визнання недійсним наказу та витребування земельних ділянок
за участю представників учасників процесу:
прокуратура - Кулішенко О.Ю., посвідчення № 034764 видане 05.05.2015;
позивач 1 - не з'явився;
позивач 2 - не з'явився;
відповідач 1 - не з'явився;
відповідач 2 - не з'явився;
треті особи - не з'явились;
До господарського суду Київської області звернувся заступник прокурора Київської області (прокурор) в інтересах держави в особі Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (позивач-1) та державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" (позивач-2) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Пантера ЛТД" (відповідач-2), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
В обґрунтування заявлених позовних вимог, прокурор посилається на те, що Наказ Головного управління Держземагенства від 21.02.2014 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» видано з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим має бути скасований, а передані на підставі вказаного Наказу у власність ТОВ «Пантера ЛТД» земельні ділянки підлягають поверненню на користь держави в особі в особі ДП «Дослідне господарство «Чабани».
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2017 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 20.10.2017 року.
20.10.2017 на адресу суду від ТОВ «Пантера ЛТД» надійшла заява про відвід судді Щоткіна О.В. від розгляду даної справи, яка згідно ухвали від 20.10.2017 була залишена без задоволення.
На підставі ухвали суду від 23.10.2017 вирішено призначити колегіальний розгляд справи.
23.10.2017 від Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД» по справі надішли письмові відзиви на позовну заяву, відповідно до яких останні проти задоволення позовних вимог заперечують та просять відмовити в позові.
Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 26.10.2017 та ухвали господарського суду Київської області від 30.10.2017, справу № 911/2740/17 було прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Щоткін О.В., судді: Бацуца В.М., Янюк О.С., розгляд справи призначено на 27.11.2017.
24.11.2017 на адресу суду від відповідача -2 надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи розпорядження Києво-Святошинської РДА Київської області від 19.12.2013 № 549.
27.11.2017 ТОВ «Пантера ЛТД» було подано клопотання в порядку ст. 38 ГПК України про витребування доказів, в задоволенні якого було відмовлено, про що також викладено в ухвалі від 27.11.2017.
Розгляд справи в судовому засіданні 27.11.2017 було відкладено на 12.12.2017 о 10-00, про що присутні в судовому засіданні представники сторін повідомлені під розписку.
В судове засідання 12.12.2017 з'явився прокурор, інші учасники провадження до суду не з'явились.
З даного приводу суд зазначає, що у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічна правова позиція зазначена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Враховуючи, що неявка позивачів та відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Частиною 1 статті 85 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, у судовому засіданні 12.12.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 № КИ/3222481600:02:001/00013584 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району площею 1,9809 га з кадастровим номером НОМЕР_1.
ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 15.07.2014 № 2701 відчужила вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_2, який у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2015 відчужив її товариству з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД».
В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД» на підставі заяви від 23.06.2015 здійснила поділ земельної ділянки площею 1,9809 га з кадастровим номером НОМЕР_1, внаслідок чого утворилися дві ділянки: площею 1,6809 га з кадастровим номером НОМЕР_2 та площею 0,3 га з кадастровим номером НОМЕР_3.
Також, на підставі заяви від 20.06.2017 ТОВ «Пантера ЛТД» здійснило поділ земельної ділянки площею 1,6809 га з кадастровим номером НОМЕР_2, як наслідок утворилися дві земельні ділянки: площею 0,5761 га з кадастровим номером НОМЕР_4 та площею 1,1048 га з кадастровим номером НОМЕР_5.
Однак, як зазначає прокурор, вищезазначений наказ Головного управління Держземагентства у Київській області про відведення у власність земельної ділянки прийнято, а договори купівлі-продажу укладено з порушенням вимог закону, оскільки відведення Головним управлінням Держземагентства у Київській області у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,9809 га з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Гатненської сільської ради відбулося без їх вилучення у попереднього землекористувача у порядку передбаченому Земельним кодексом України.
У відповідності до поданого ТОВ «Пантера ЛТД» відзиву (вх. номер 22228 від 23.10.2017) останній зазначає, що згідно заявленої позовної вимоги про визнання недійсним Наказу, має місце спір між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації компетенції останнього у сфері передачі земельної ділянки, а тому спір в цій частині підлягає припиненню з огляду на ст. 80 ГПК України. Також відповідач-2 вказує, що позивачем не доведено, що земельні ділянки, передані у власність відповідачу-2 знаходяться в межах 5 га земельної ділянки, яка знаходилась в користуванні позивача-2 та те, що спірні земельні ділянки відносяться до особливо цінних земель.
Як стверджує Головне управління Держгеокадастру у Київській області у своєму відзиві (вх. номер 22292 від 23.10.2017) наказ про передачу земельної ділянки є ненормативним актом, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання, у зв'язку з чим його скасування після виконання та обраний прокурором спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. До того ж, прокурором не доведено наявність підстав для представництва інтересів держави в даній справі у встановленому законодавством порядку.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню повністю з наступних підстав:
Відповідно до ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 5 статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Відповідно п.п. «а», «б» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. З ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Відповідно до п. 2 ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.
Згідно п. 1.3 Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства Української академії аграрних наук» (господарство) безпосередньо підпорядковане Національному науковому центру «Інститут землеробства Української академії аграрних наук» (надалі Інститут). Загальне підпорядкування: Українській академії аграрних наук (надалі Академія) як органу по управлінню державним майном, закріпленим за Господарством.
У своїй діяльності господарство керується Конституцією України, Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Цивільним та Господарським кодексами України, Статутом Академії та її постановами, наказами і розпорядженнями, Статутом Інституту та цим Статутом (п. 3.3).
Пунктом 3.6 Статуту передбачено, що основою діяльності Господарства є державна власність України на основні фонди, інше майно, закріплене Академією за господарством, а також землі Академії, надані Господарству згідно з державним актом на право користування.
В пунктах 4.2-4.4 Статуту вказано, що використання земельних ділянок, переданих державою у постійне користування та майна - у безстрокове безплатне користування Академії, здійснюється відповідно до законодавства України, Статуту Академії, Інституту, якому підпорядковане Господарство, а також цього Статуту. Порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджуються виключно з Президією Академії.
Земельні ділянки, які надані в постійне користування господарству - для розміщення його об'єктів, здійснення науково - дослідної та господарської діяльності, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і пропаганди ведення товарного сільськогосподарського виробництва, визначених Статутом Академії та цим Статутом, є державною власністю.
Вилучення земельних ділянок господарства може здійснюватися лише за згодою Президії Академії відповідно до Земельного кодексу України.
Майно Господарства є державною власністю, закріплене за ним Академією і належить йому на праві господарського відання (п. 4.10. Статуту).
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже, рішення про вилучення спірних земельних ділянок має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однак, всупереч вищезазначених вимог законодавства, Головним управлінням Держземагентства у Київській області прийнято оскаржуваний Наказ про відведення у приватну власність спірної земельної ділянки без її попереднього вилучення у постійного землекористувача та за відсутності на те визначених законом повноважень.
Крім того, відповідно п. 4.5 Статуту землі дослідних полів Господарства та ділянки з цінними ґрунтами відносяться до особливо цінних земель і їх вилучення для суспільних потреб не допускається, крім випадків, визначених Земельним кодексом України.
Так, положеннями ст. 150 ЗК України передбачено, що землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів відносяться до особливо цінних земель. Приписами зазначеної статті передбачений особливий порядок вилучення особливо цінних земель, який також не був дотриманий.
Зокрема, статтею 150 Земельного кодексу України визначено, що до особливо цінних земель відносяться у тому числі землі, надані в постійне користування НВАО "Масандра" та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.
Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої ст. 150 ЗК України, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.
При цьому, за інформацією Кабінету Міністрів України від 19.08.2017 № 7337/0/2-17, рішення останнім щодо вилучення особливо цінних земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани», за рахунок яких у подальшому відведено у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району не приймалися.
Також, відповідно до інформації Верховної Ради України від 22.08.2017 № 04-12/13-656, припинення права постійного користування Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» земельними ділянками, за рахунок яких у подальшому відведено у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 в адміністративних межах Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району, Верховною Радою України не погоджувалось.
Таким чином, всупереч вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 122, 141. 142, 149, 150 Земельного кодексу України Головним управлінням Держземагентства у Київській області на підставі вищезазначеного наказу відведено у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1 за рахунок особливо цінних земель Державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» без попереднього вилучення їх у постійного землекористувача та прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.
Державне підприємство «ДГ «Чабани» є користувачем земельної ділянки загальною площею 330,92 га для проведення науково-дослідних робіт, згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-КВ № 001207.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується рішенням у справі № 911/2892/13, яке набрало законної сили відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 24.06.2017, було встановлено, що частина особливо цінних земель державного підприємства "Дослідне господарство "Чабани" Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України" розміром 5 га (згідно спірного розпорядження Київської облдержадміністрації № 764 від 01.12.2013) була надана в оренду ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів» для будівництва спортивно-оздоровчої бази.
Факт відведення Головним управлінням Держземагентства у Київській області у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за рахунок особливо цінних земель ДП «Дослідне господарство «Чабани» повністю підтверджують картографічні матеріали місць розташування спірної ділянки та земельної ділянки площею 5 га, яка перебувала у користуванні ГО «Центральний спортивний клуб автомобілістів», зведеним кадастровим планом земельних ділянок та ортофотопланом з їх відображенням, виготовленого сертифікованим інженером-землевпорядником ОСОБА_7
Тобто, земельна ділянка, яка була надана в приватну власність ОСОБА_1 розміром 1,9808 га знаходиться в межах земельної ділянки 5 га, які, в свою чергу, є особливо цінними землями.
До того ж, відповідно до положень ст. ст. 1,9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.
Обов'язковій державній експертизі підлягають у тому числі проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель лісогосподарського призначення, а також земель водного фонду, природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення.
Однак, всупереч зазначеним вимогам законодавства державна експертиза проекту землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Гатненської сільської ради не проводилась, про що свідчить інформація Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
За ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.
Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Згідно ч. ч. 2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що спірна земельна ділянка, яка була передана на підставі наказу Головного управління Держземагенства ОСОБА_1, а в подальшому відчужена на користь інших осіб та на даний час перебуває у власності ТОВ «Пантера ЛТД» знаходиться в межах 5 га земельної ділянки, які є особливо цінними землями, спірний Наказ від 21.02.2014 підлягає визнанню недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Згідно з приписами ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, а згідно вимог ч. 1 ст. 153 Земельного кодексу України власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.
За вимогами ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 388 цього ж Кодексу, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, серед іншого, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Оскільки спірні земельні ділянки вибули з власності держави поза волею власника, існують всі правові підстави для витребування їх з незаконного володіння відповідача на користь держави на підставі ст. 388 Цивільного кодексу України.
Таким чином, прийняте не у спосіб та поза межами повноважень розпорядження Головного управлінням Держземагентства у Київській області стосовно земельної ділянки, з урахуванням приписів ст. 388 ЦК України, дає підстави для витребування зазначеного майна від добросовісного набувача, у зв'язку з чим позовні вимоги про витребування на користь держави в особі державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» з незаконного володіння ТОВ «Пантера ЛТД» земельних ділянок площею 0,5761 га з кадастровим номером НОМЕР_4, площею 1,1048 га з кадастровим номером НОМЕР_5 та площею 0,3 га з кадастровим номером НОМЕР_3 загальною вартістю 63329,68 грн., які розташовані на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району підлягають задоволенню повністю.
Таким чином, позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідачів.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним наказ Головного управління Держземагентства у Київській області від 21.02.2014 № КИ/3222481600:02:001/00013584 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність».
3. Витребувати на користь держави в особі державного підприємства «Дослідне господарство «Чабани» (код ЄДРПОУ 00496840) з незаконного володіння ТОВ «Пантера ЛТД» (код ЄДРПОУ 35059351) земельні ділянки: площею 0,5761 га з кадастровим номером НОМЕР_4; площею 1,1048 га з кадастровим номером НОМЕР_5; площею 0,3 га з кадастровим номером НОМЕР_3 загальною вартістю 63329,68 грн.
4. Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Київській області (03115, м. Київ, вул.. Серпова, 3/14, код ЄДРПОУ 39817550) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) - 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пантера ЛТД» (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 18/2, кв. 13, код ЄДРПОУ 350 59351) на користь прокуратури Київської області (м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2) - 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. судового збору за наступними реквізитами: отримувач - прокуратура Київської області; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - 35216008015641.
6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підписання та складення повного тексту рішення: 14.12.2017
Головуючий суддя О.В. Щоткін
Суддя В.М. Бацуца
Суддя О.С. Янюк