ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про повернення позовної заяви
12.12.2017Справа №910/22018/17
Суддя Демидов В.О., розглянувши
Позовну заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрофорвард»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрйфус Компані Україна»
простягнення 115 152,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрофорвард» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луї Дрйфус Компані Україна» про стягнення 115 152,60 грн.
Розглянувши подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрофорвард» позовну заяву судом встановлено, що остання не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Приписами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Отже, аналізуючи вищевикладене, для звернення до суду з позовною заявою, необхідно подати оригінал відповідного платіжного доручення чи квитанції про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
З матеріалів позовної заяви б/н від 04.12.2017 р. вбачається, що позивачем на підтвердження сплати судового збору подано копію платіжного доручення №219 від грудня 2017 року (конкретне число з поданого платіжного доручення не вбачається) на суму 1 727,29 грн., яка не може бути належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Київського апеляційного господарського суду від 29.10.2014 р. у справі №910/16943/14, та постанові Вищого господарського суду України від 09.04.2014 р. у справі №925/2011/13.
Таким чином, заявником не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України господарський суду порушує справи за позовними заявами і вирішує господарські спори у порядку позовного провадження (ч. 1 ст. 4-1 ГПК України).
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через уповноважених представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане не з конкретною фізичною особою, а з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії від імені підприємства.
При цьому, п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що позовна заява підлягає поверненню, коли в позовній заяві відсутні відомості про прізвище та посаду керівника юридичної особи або до позовної заяви не додано належні документи на підтвердження повноважень особи, що підписала цю заяву як представник позивача в господарському суді (ч. ч. 3-6 ст. 28 ГПК України), і на ці документи немає посилання в заяві.
З поданої позовної заяви вбачається, що її підписано директором ОСОБА_1 04.12.2015 р., проте, до матеріалів позовної заяви не подано доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_1 діяти від імені позивача в якості директора станом на день підписання позовної заяви - 04.12.2015 р., оскільки з наданого до матеріалів справи наказу №1 про призначення директора Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Агрофорвард» вбачається, що ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора позивача з 11.04.2017 р.
Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Беручи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником не дотримано вимог ст. ст. 54, 56, 57 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 63 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, суд дійшов висновку, що викладені обставини є підставою для повернення позовної заяви відповідно до ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.
Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.
Керуючись п. 1, 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Суддя В.О. Демидов